62.Поняття, сутність і види пред’явлення для впізнання. Підготовка до пред’явлення для впізнання. Пред’явлення для впізнання осіб, предметів, трупів, ділянок місцевості.

Пред’явлення для впізнання - це слідча дія, яка полягає в пред’явленні, демонструванні свідку, потерпілому, підозрюваному або обвинуваченому предмета або особи з метою встановлення тотожності або групової належності.

Види пред’явлення для впізнання: 1) впізнання людей; 2) впізнання трупа; 3) впізнання речей, знарядь злочину, документів і тварин; 4) впізнання ділянки місцевості, житла та інших приміщень. Підготовка до пред’явлення для впізнання полягає у виконанні таких дій:

- визначення мети впізнання;

- планування впізнання;

- вибір місця та часу впізнання;

- запрошення учасників впізнання (поняті, особа, яку впізнають, той, хто впізнає; особи та предмети, серед яких буде проводитись впізнання, помічник слідчого, спеціаліст, оперативні працівники);

- підготовка технічних засобів (зв’язок, транспорт, фіксація);

- попередній допит того, хто впізнає;

- ознаки його одягу, а також ознаки речей чи інших об’єктів;

- виявлення його особистих властивостей;

- створення умов для проведення впізнання з дотриманням вимог закону.

Тактичні прийоми пред’явлення для впізнання живих людей та предметів достатньо повно визначена в законі. Разом з тим існують тактичні особливості, що розроблені в криміналістиці, а саме:

а) запросити всіх учасників (крім упізнаючого), пояснити їм мету та суть упізнання, ознайомити з нормами КПК;

б) запропонувати особі, що пізнається, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, разом з якими вона буде пред’явлена. Щодо предмета впізнання, то операцію з його розміщенням роблять поняті;

в) розміщені предмети впізнання занумерувати бирками (крім осіб), зафіксувати загальну картину людей або предметів;

г) пізніше запросити впізнаючого, якого попередити про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення, після чого запропонувати оглянути об’єкти та дати відповідь на запитання: «Чи впізнаєте Ви серед пред’явлених той предмет (особу), який спостерігали раніше у зв’язку з подією злочину?». Пізнаючий може брати пред’явлені предмети до рук, оглядати, а особам запропонувати встати, повернутися, підняти руки тощо;

д) після впізнання об’єкта його фотографують.

Будівлі та ділянки місцевості пред’являються в одному екземплярі, оскільки неможливо підібрати схожі об’єкти. Коли впізнаючий - свідок проголошує, що може впізнати якусь будівлю або показати місце, то необхідно проводити перевірку свідчень на місці та відповідно оформляти її.

63. Особливості пред’явлення для впізнання за функціональними ознаками. Фіксація ходу і результатів пред’явлення для впізнання.

Пред’являти для впізнання можна не лише об’єкти, а й їх ознаки та властивості, головним чином функціональні. В зв’язку з цим існує упізнання за ходою, руховими навичками, мовленням. Упізнання можна проводити, пред’являючи властивості в натурі або у вигляді відео-кінозображень, звукозапису.

Тактичні положення проведення впізнання:

-властивість-навик пред’являється серед подібних, наприклад, для упізнання за ходою підбирають осіб, які б могли демонструвати аналогічні властивості;

-особі, навички якої упізнаються, треба послідовно продемонструвати одну й ту саму навичку, властивість;

-створити належні умови сприйняття, можливість повторити прийом що упізнаються.

У разі проведення упізнання за кіно-, відеозображенням, треба пред’явити відеозапис серед інших, а для цього треба записати властивості, схожі за статурою, віком та іншими ознаками осіб, серед яких буде проводитись упізнання.

Основними прийомами фіксації є: протоколювання; фотографування; відеозапис, кінозйомка та звукозапис; складання планів, схем та креслень. Протокол пред’явлення для упізнання є основним способом фіксації ходу і результатів згаданої слідчої дії. Протокол оформляється відповідно до вимог КПК України. Як процесуальний документ він повинен містити повну і точну інформацію про хід і результати упізнання.

Для фіксації впізнання за функціональними ознаками (хода, жестикуляція), необхідно вибрати достатньо просторе місце, щоб можна було розташувати всіх членів групи для демонстрування вказаних ознак. Рекомендується фіксувати того, кого упізнають, та осіб, що беруть участь в упізнаванні, в момент тих чи інших дій, тощо.

Якщо в ході пред’явлення для упізнання використовувалась фото-, кінозйомка, звуко-, відеозапис, то в заключній частині протоколу про це робиться відмітка, а також зазначаються тип, марка, модель фотокамери, кінокамери, відеомагнітофона, характеристики фотоплівки і магнітної стрічки, а також умови зйомки і відеозапису.