48.Поняття і сутність тактичного рішення слідчого. Умови, що визначають прийняття і реалізацію тактичних рішень.

Для вирішення слідчої ситуації слідчий приймає тактичне рішення: обирає засоби й методи виявлення, фіксації, дослідження та використання джерел доказової інформації у розслідуванні. На початку - це уявна діяльність з оцінки ситуації, яка склалася, а у подальшому - це формування уявної інформаційної моделі, побудова слідчих версій, планування, вирішення слідчої ситуації і, врешті-решт, практична діяльність, тобто реалізація тактичного рішення.

Тобто коли слідчим приймається тактичне рішення - це діяльність, яка включає: а) оцінку ситуації; б) створення уявної інформаційної моделі; в) вичленення проблеми та побудову версій; г) планування діяльності щодо вирішення ситуації; д) практичну діяльність щодо реалізації тактичного рішення.

Тактичні рішення поділяються на процесуальні і непроцесуальні. До процесуальних належать рішення про порушення кримінальної справи, відмову у порушенні кримінальної справи, вибору виду необхідних слідчих дій, обрання заходу процесуального примусу, як-то запобіжного заходу тощо. Непроцесуальні тактичні рішення - це прийоми й засоби реалізації процесуальних рішень, і вони повинні відповідати принципам кримінально-процесуального законодавства.

Таким чином, тактичне рішення - це вольовий акт слідчого, який полягає у визначенні мети, а також засобів і способів її досягнення. Будь-яке тактичне рішення повинно відповідати ряду вимог: законності, етичності, обґрунтованості, своєчасності, реальності виконання. Тактичне рішення складається з трьох частин:- інформаційної;- організаційної;- операційної.

49.Поняття, значення та види слідчих версій. Логічна природа версій. Засади та правила побудови і перевірки версій.

Методом організації розслідування виступає планування дій осіб, які провадять це розслідування, а логічною основою планування слугує версія. Версія – обгрунтоване припущення про наявність і обставини розслідуваної події або окремих фактів, що мають значення для цього розслідування й які пояснюють походження, зміст та зв”язки між цими обставинами і фактами. За логічною природою версія або як її ще узагальнено називають криміналістична версія є різновидом гіпотези, яка у свою чергу буває : а) науковою; б) окремою; в) робочою (тимчасовою).

Практичне значення версії полягає у тому, що ними забезпечується планування розслідування, а перевірка версій забезпечує повноту та всебічність розслідування. Класифікація: I. За об”ємом понять або пояснюваних ними фактів версії діляться: на Загальні та Окремі. Загальні – ті, що пояснюють подію в цілому, а також причиновий зв”язок між фактами, які входять у склад злочину. Окремі – ті, що стосуються наявності та характеру окремих фактів, які підлягають доказуванню (суб”єкт злочину, спосіб вчинення злочину, форма, вид вини тощо). II.За розповсюдженістю: 1)Типові. 2) Нетипові, або їх ще називають конкретні (специфічні). III.За сферою використання або суб”єктом конструювання: Слідчі; Оперативно-розшукові; Судові; Експертні; Версії інших учасників кримінального процесу. IV. За ступенем ймовірності: малоймовірні; більш ймовірні. V.За часом побудови (конструювання): початкові; наступні. VI.За відношенням до предмету доказування : виправдувальні; обвинувачувальні; нейтральні. VII. Похідним поділом від поділу за предметом обвинувачення є поділ за: приорітетністю припущення, взятого за основу? основні версії, контрверсії. VIII. За направленістю: Ретроспективні версії – пояснюють минулі події, обставини тощо. Перспективні (прогностичні ) версії – пояснюють події майбутнього, наприкдад по- ведінку злочинця, який переховується від слідства; появу слідів тощо.

Побудова та перевірка версій грунтується на аналізі вихідної слідчої ситуації та криміналістичної характеристики злочину. Побудова версій повинна відповідати таким вимогам – правилам: версії повинні бути реальними, обгрунтованими існуючими фактами; вони не повинні суперечити науковим даним;версія повинна бути конкретною;вона повинна бути логічно правильно побудованою і не суперечливою сама собі;кожна версія повинна мати контрверсію, тобто мати протилежне пояснення факту.

Перевірка, як і побудова версій, повинна також відповідати певним вимогам – правилам: 1)Із версій повинні бути отримані всі випливаючі наслідки; 2)Наслідки повинні бути логічно обумовлені між собою; 3)Результати перевірки окремих версій використовуються як підстави для конструювання загальних версій; 4)Послідовність перевірки визначається практичними умовами розслідування; 5)Перевірка версії може бути здійснена як слідчим, так і оперативним шляхом.