- •110.Визначити поняття “природній приріст населення”.
- •111.Визначити поняття “відтворення населення”.
- •112.Визначити поняття “зайнятість населення”.
- •113.Визначити поняття “трудові ресурси”.
- •114.Визначити поняття “структура зайнятих”.
- •115.Визначити поняття “природна-ресурсний потенціал”.
- •116.Визначити поняття “територіальна структура продуктивних сил”.
- •117.Визначити поняття “територіальна структура виробництва”.
- •118.Визначити поняття “галузева структура виробництва”.
- •119.Визначити поняття “господарство” та “світове господарство”.
- •120.Визначити основні ланки виробництва та їх галузеву структуру.
112.Визначити поняття “зайнятість населення”.
Зайнятість населення – це рівень забезпечення працездатного населення робочими місцями та участь його у суспільно корисній праці. Зайнятість трудових ресурсів відображає рівень використання трудового потенціалу працездатного населення.
Офіційно зареєстровано безробітних (до яких відносять громадян працездатного віку, що не мають роботи відповідно до їх кваліфікації) 1 млн. 300 тис. чол., у стані прихованого безробіття (працюють неповний робочий день, тиждень, сезонно, у відпустках без утримання) – близько 6 млн. чол.
Однією з важливих характеристик зайнятості є розподіл працюючих між сферами господарства, тобто структура зайнятих. В Україні вона не дуже прогресивна: у невиробничій сфері зайнято лише 27-28% працездатного населення, решта – у виробничій, тобто більше 70%.
Структура зайнятих значно диференціюється за регіонами України. Так, у Донбасі і промисловому Придніпров’ї відповідно до структури їх господарства вища частка зайнятих у промисловості, в Західному регіоні – в сільському господарстві, в приморських областях – у невиробничій сфері (порівняно з їх показниками по Україні). Неоднаковий і регіональний рівень забезпеченості трудовими ресурсами. Максимальний він у західних областях.
В умовах переходу до ринкової економіки раціональне використання трудових ресурсів, обмеження швидкого зростання безробіття – одна з важливих соціальних проблем. Для цього потрібен механізм економічно-ефективного використання трудових ресурсів. Він дасть можливість розв’язати галузеві та регіональні проблеми раціонального їх використання (“старіння” трудових ресурсів, безробіття, нерівномірне розосередження по території).
Розв’язання проблеми прямо пов’язано з: – структурно-технологічною перебудовою господарства України; – скороченням трудоємних галузей і витрат живої праці; – формуванням у регіонах ринків праці; – розвитком приватного сектора, малого бізнесу, біржової інфраструктури для створення нових робочих місць; – підвищенням якості (рівня) життя.
113.Визначити поняття “трудові ресурси”.
Трудові ресурси – наявне працездатне населення (чоловіки від 16 до 60 років, і жінки від 16 до 54 років, а також працюючі пенсіонери та підлітки). Заг. кіл-ть працездатного населення України в 1993 р. превищувала 29 млн. чоловік. В працездатному віці знаходиться 55,8 % населення. Найб. питома вага осіб працездатного віку в Одеській (57,6), Харківській (57,2), Запорізькій (57,2), АР Крим(57,5). Найнижчий показник в Чернігівській області (51,3). У сфері матеріального вир-ва зайнято 64% працівників. В пром- ті – 29%, більше 20% – с/г, понад 11% – в освіті, галузяях науки та культури. Значна частка припадала на буд-во (7,4%, торгівлю, гром. харчування (7,1%), транспорт і зв’язок (6,7%).
Нині переважаючою формою зайнятості є держ сектор економіки, проте частка недержавних форм власності поступово зростає. У н/г країни жінки переважають над чоловіками, вони зайняті на важких і шкідливих роботах, працюють у нічну зміну.
