106.Охарактеризувати зовнішню функцію України в умовах глобалізації.

107.Напрями вдосконалення зовнішньоекономічних зв’язків України.

108.Проблеми економічної інтеграції України в рамках СНД.

109.Визначити поняття “демографічна ситуація”.

У найбільш загальному вигляді населення характеризується при аналізі демографічної ситуації. Демографія – це наука про відтворення населення. Залежно від демографічної ситуації у країні здійснюється певна демографічна політика – комплекс соціально-економічних заходів, за допомогою яких уряд скеровує ці процеси у потрібному напрямі. Демографічна ситуація відображає основні якісні та кількісні характеристики сучасного стану населення: його чисельність, національний склад, статево-вікову структуру (це склад і співвідношення людей різної статі і різних вікових груп), природний та механічний приріст населення, його щільність, міграції, тривалість життя і т.д.   За останні 80 років населення України збільшилось у 1,5 раза. Водночас відбулись величезні людські втрати. Основною причиною збільшення (чи зменшення) чисельності населення є його рух: природний і механічний. Природний рух населення характеризується показниками народжуваності, смертності та природного приросту. Нині в Україні спостерігається вже четверта за століття демографічна криза (різке зменшення чисельності населення, яке веде до його депопуляції і характеризує нинішній від’ємний тип відтворення). Щоб забезпечити хоча б просте відтворення (тобто нульовий приріст), необхідно, щоб сумарний коефіцієнт (показує кількість дітей, пересічно народжених однією жінкою протягом життя) становив 2,6. В Україні він дорівнює 2,12; саме стільки дітей повинна (у середньому) народити жінка протягом життя, щоб забезпечувалося просте відтворення населення в країні.  Коефіцієнт природного приросту в світі досягнув максимуму (20,6%) у другій половині шістдесятих років. Потім він почав зменшуватись і наприкінці вісімдесятих років становив 16,1%.“Старіння” населення призводить до збільшення економічного навантаження на працездатних.У віковій структурі населення розрізняють 3 групи: діти і підлітки (до 16 років), працездатне населення (16-55 років), населення старшого віку. Дуже велика група пенсіонерів у сільській місцевості – 29%, по Україні в цілому – 23%. Середній вік мешканця України – 36,5 років, але водночас вік міського жителя становить 34,8 років, а селянина – 39,8 років. Наймолодше населення проживає у Закарпатській області – 32,3 роки, а найстаріше – у Вінницькій – 38,9 років. Особливе значення має контингент осіб працездатного віку. Працездатне населення становить 55,8% населення України (на 1 січня 1996 р.). Найменша питома вага осіб працездатного віку в Чернігівській області (51,3%), найбільша – в Одеській (57,6%). На прикладі України.

110.Визначити поняття “природній приріст населення”.

Природний приріст — це перевищення народжуваності над смертністю (обчислюється на 1000 жителів на рік). Він може бути додатним у разі перевищення народжуваності над смертністю і від'ємним, коли смертність більша від народжуваності, або нульовим, коли ці показники мають однакове значення.

Іноді у зв'язку з нелогічністю терміну «від'ємний природний приріст» вживають поняття природне скорочення населення.

111.Визначити поняття “відтворення населення”.

відтворення населення - це постійне поновлення його чисельності та структури як шляхом природної зміни йдуть поколінь новими, так і переходу одних частин в інші. [2, с.391]

За визначенням, запропонованим в енциклопедичному словнику «Народонаселення» - відтворення населення - це постійне оновлення населення в результаті процесів народжуваності і смертності, а для окремих регіонів та міграції. У більш вузькому розумінні відтворення населення - це відновлення поколінь людей внаслідок народжень і смертей.

У широкому розумінні термін «відтворення населення» включає в себе відновлення тарозвиток складу населення: за статтю та віком; суспільним групам; національностей, сімейним станом; освіти, професійного складу.

Розрізняють три типи відтворення населення [6, с.85-163]:

Звужене відтворення - коли живе населення не відтворює собі заміну. Абсолютна чисельність йдуть поколінь перевищує чисельність поколінь, що вступають в життя. Такий типхарактерний для країн з «нульовим» або близьким до нього природним приростом або з негативним приростом, тобто такі країни, де смертність перевищує народжуваність. Демографи називають це явище депопуляцією або демографічною кризою.

Депопуляція (від франц. Depopulatin) зменшення населення країни, району в результаті звуженого відтворення, що призводить до абсолютної убутку.

Зниження народжуваності в промислово розвинених країнах пов'язують, як правило, з поширенням міського способу життя, при якому діти для батьків виявляються "тягарем". У промисловому виробництві, сфері послуг потрібні висококваліфіковані кадри. Наслідком цього є необхідність у тривалій навчанні, яка триває до 21-23 років. Сильно вплив на рішення народити другу або третю дитину надає висока залученість жінки у процес праці, її бажаннязробити кар'єру, бути фінансово незалежною.

Просте відтворення означає, що покоління дітей замінюють покоління батьків, і покоління батьків рівні за своєю абсолютною чисельністю. У такому населенні утворюється постійна половозрастная структура (стаціонарний тип). Загальна чисельність населення збільшується, при певних несприятливих умовах велика вірогідність переходу до звуженому відтворення. Для нього характерні невисокі показники народжуваності, смертності і відповідноприродного приросту.

Розширене відтворення характеризується збільшенням кожного знову вступає в життя покоління в порівнянні з чисельністю йдуть поколінь. У населенні утворюється прогресивний тип статево-віковою структури, зростає його абсолютна чисельність. Для цього типу відтворення населення характерні високі і дуже високі показники народжуваності і природного приросту і відносно низькі показники смертності. Він характерний, перш за все, для країн, що розвиваються (країн Азії, Африки і Латинської Америки).

До числа найважливіших характеристик відтворення населення відносяться так звані загальні коефіцієнти народжуваності і смертності населення, які розраховуються як відношеннявідповідно чисел народжених живими і чисел померлих протягом календарного року до середньорічної чисельності наявного населення.