
- •Конспект лекцій
- •I. Будівельні металеві конструкції у промисловому, гідротехнічному, цивільному і громадському будівництві
- •1.1. Металеві будівельні конструкції та їх використання в інженерних спорудах
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4. Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.7. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.8. Сортамент сталі
- •2.8.1. Листова сталь
- •2.8.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку металевих конструкцій
- •3.1. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.2. Навантаження на мк
- •3.2.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.2.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3. Нормативні та розрахункові опори сталі
- •3.4. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально-розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально-стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи металу
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. Основні поняття про балки та балкові конструкції
- •5.1. Загальна характеристика балок
- •2) Багатопролітні розрізні; 3) багатопролітні нерозрізні; 4) шарнірно-консольні
- •5.2. Типи балок
- •5.3. Компоновка балкових кліток
- •1) Спрощений тип.
- •2) Нормальний тип.
- •3) Ускладнений тип .
- •1) Поверхове сполучення.
- •2) Сполучення в одному рівні.
- •3) Знижене сполучення.
- •VI. Основні поняття про центрально стиснуті колони
- •6.1. Призначення та класифікація колон
- •6.2. Визначення розрахункової схеми колони
- •6.3. Суцільні центрально стиснуті колони
- •6.4. Наскрізні центрально стиснуті колони
- •VII. Ферми
- •7.1. Системи ферм та область їх використання
- •7.2. Кроквяні ферми
- •7.3. Класифікація ферм за контуром поясів
- •1. Полігональні ферми.
- •2. Трикутні ферми.
- •3. Трапецеподібні ферми.
- •4. Ферми з паралельними поясами.
- •5. Односхилі та арочні ферми.
- •7.4. Класифікація ферм за схемою решітки
- •7.5. Типи перерізів стержнів ферм
- •Рекомендована література до вивчення дисципліни
6.4. Наскрізні центрально стиснуті колони
Рис.
6.6. Основні типи перерізів наскрізних
колон
Для всіх типів перерізів існують стійкі співвідношення ix = αxh, iy = αyb (αx і αy – коефіцієнти форми перерізу), які також наведені на рис. 6.6.
Відстань між вітками, тобто ширина перерізу колони b, встановлюється з умови рівностійкості. Між вітками залишають щілину шириною 100…150 мм для можливості огляду і фарбування внутрішніх поверхонь стержня колони.
Центральна вісь, яка перетинає матеріал перерізу віток, називається матеріальною (вісь х-х на рис. 6.6, а, б, в). Вісь, яка не перетинає матеріал перерізу віток, називається вільною (вісь у-у на рис. 6.6, а, б, в). На рис. 6.6, г обидві центральні осі є вільними. Наявність хоча б однієї вільної осі є обов’язковою ознакою наскрізних перерізів.
Проведемо короткий аналіз типів перерізів. Перерізи наскрізних колон, як правило, складаються з двох швелерів, розміщених полицями всередину перерізу (рис. 6.6,а), оскільки в цьому випадку з'єднувальні елементи отримуються найменшої ширини і найкраще використовується габарит колони. Розміщення швелерів полицями назовні (рис. 6.6,б) при одних і тих же габаритних розмірах перерізу менш вигідне з точки зору витрат сталі, і такий переріз використовується рідко. При значних навантаженнях площі перерізу швелерів не вистачає, оскільки вони обмежені сортаментом, і доводиться переходити на двотаври (рис 6.6,в). В практиці зустрічаються стержні великої довжини, в яких діють невеликі навантаження, але для забезпечення необхідної жорсткості вони повинні мати розвинутий переріз. В цьому випадку їх раціонально проектувати з чотирьох кутиків, з'єднаних в чотирьох площинах з'єднувальними елементами (рис. 6.6,г), але трудомісткість їх виготовлення більша за аналогічну з двох віток. Використовуються такі стержні для стріл під’ємно-транспортного устаткування, щогл та інших подібних конструкцій. При трубчатому перерізі віток можливі тригранні стержні (рис. 6.6,д), які достатньо жорсткі та економічні за витратами сталі.
З’єднувальні елементи забезпечують спільну роботу віток стержня та істотно впливають на стійкість окремих віток та колони в цілому. З’єднувальними елементами бувають (рис. 6.7): 1) планки; 2) трикутні решітки; 3) трикутні решітки з додатковими розпірками.
Осі решітки центрують на зовнішні грані віток. З’єднувальні елементи у вигляді планок називають безрозкісною решіткою. Трикутну решітку називають розкісною (розкісною з додатковими розпірками).
3)
р
Рис. 6.7. Типи з’єднувальних елементів наскрізних колон:
1 – планки; 2 – трикутна решітка; 3 – трикутна решітка з додатковими розпірками