
- •Конспект лекцій
- •I. Будівельні металеві конструкції у промисловому, гідротехнічному, цивільному і громадському будівництві
- •1.1. Металеві будівельні конструкції та їх використання в інженерних спорудах
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •Іі. Матеріали для металевих конструкцій
- •2.1. Сталі. Склад сталей
- •2.2. Класифікація сталей
- •2.3. Марки сталей
- •2.4. Вибір сталей для мк
- •2.5.Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей
- •2.6. Робота сталі на розтяг. Діаграма розтягу сталі
- •2.7. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •2.8. Сортамент сталі
- •2.8.1. Листова сталь
- •2.8.2. Профільна сталь а. Гарячекатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •Ііі. Основні положення розрахунку металевих конструкцій
- •3.1. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •3.2. Навантаження на мк
- •3.2.1. Класифікація навантажень залежно від змінюваності у часі
- •3.2.2. Характеристичні та розрахункові навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженнями
- •3.3. Нормативні та розрахункові опори сталі
- •3.4. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Іv. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •4.1. Розрахунок центрально-розтягнутих елементів
- •4.2. Розрахунок центрально-стиснутих елементів
- •4.3. Розрахунок згинальних елементів
- •4.3.1. Розрахунок згинальних елементів в одній площині (прямий згин) в пружній стадії роботи сталі
- •4.3.2. Розрахунок згинальних елементів в двох площинах (косий згин) в пружній стадії роботи металу
- •4.3.3. Розрахунок згинальних елементів з врахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій
- •4.3.4. Перевірка загальної стійкості згинальних елементів
- •4.3.5. Перевірка пружних деформацій, які порушують нормальні умови експлуатації
- •4.4. Розрахунок позацентрово навантажених елементів
- •4.4.1. Розрахунок на міцність позацентрово розтягнутих і коротких позацентрово стиснутих елементів
- •4.4.2. Розрахунок довгих гнучких позацентрово стиснутих елементів на стійкість
- •V. Основні поняття про балки та балкові конструкції
- •5.1. Загальна характеристика балок
- •2) Багатопролітні розрізні; 3) багатопролітні нерозрізні; 4) шарнірно-консольні
- •5.2. Типи балок
- •5.3. Компоновка балкових кліток
- •1) Спрощений тип.
- •2) Нормальний тип.
- •3) Ускладнений тип .
- •1) Поверхове сполучення.
- •2) Сполучення в одному рівні.
- •3) Знижене сполучення.
- •VI. Основні поняття про центрально стиснуті колони
- •6.1. Призначення та класифікація колон
- •6.2. Визначення розрахункової схеми колони
- •6.3. Суцільні центрально стиснуті колони
- •6.4. Наскрізні центрально стиснуті колони
- •VII. Ферми
- •7.1. Системи ферм та область їх використання
- •7.2. Кроквяні ферми
- •7.3. Класифікація ферм за контуром поясів
- •1. Полігональні ферми.
- •2. Трикутні ферми.
- •3. Трапецеподібні ферми.
- •4. Ферми з паралельними поясами.
- •5. Односхилі та арочні ферми.
- •7.4. Класифікація ферм за схемою решітки
- •7.5. Типи перерізів стержнів ферм
- •Рекомендована література до вивчення дисципліни
1) Поверхове сполучення.
h0 – будівельна висота.
Балки настилу вкладаються зверху на головні (або другорядні) балки.
Переваги: простота і зручність монтажу.
Недолік: сполучення вимагає найбільшої будівельної висоти;
2) Сполучення в одному рівні.
Верхні кромки головних балок і балок настилу розміщуються в одному рівні, а на них одночасно опирається настил.
Перевага – зменшується будівельна висота.
Недолік – ускладнюється конструкція опирання балок настилу;
3) Знижене сполучення.
Використовується в балкових клітках ускладненого типу.
Другорядні балки примикають до головних балок нижче рівня верхнього поясу. На них поверхово вкладаються балки настилу.
Переваги: сполучення дозволяє отримати найменшу будівельну висоту і одночасно найбільшу висоту головної балки при заданій будівельній висоті перекриття.
Недолік: найбільш складне сполучення в монтажному розумінні.
VI. Основні поняття про центрально стиснуті колони
6.1. Призначення та класифікація колон
Колони – це вертикально розташовані елементи, які служать опорами для інших конструкцій, працюють на стиск і передають навантаження від вищележачих конструкцій на фундаменти.
Колони складаються з трьох основних частин (рис. 6.1):
1) оголовок, на який опирається вищележача конструкція, що навантажує колону;
2) стержень – основний конструктивний елемент, який передає навантаження від оголовка до бази;
3) база, яка розподіляє зосереджений тиск від стержня колони на фундамент і закріплює колону відповідно до прийнятої розрахункової
схеми.
Центрально стиснуті колони використовуються для підтримання міжповерхових перекриттів і покриття будівель, в робочих площадках, шляхопроводах, естакадах і т.ін.
Рис.
6.1. Основні складові частини колони
1) центрально стиснуті, на які навантаження прикладається по осі колони і викликає тільки осьовий стиск стержня колони;
2) позацентрово стиснуті (стиснуто-зігнуті), в яких крім осьової сили діє ще й згинаючий момент.
За конструкцією стержня колони поділяють на суцільні та наскрізні.
6.2. Визначення розрахункової схеми колони
Розрахункова схема колони визначається способом прикріплення її до фундаменту та способом прикріплення конструкцій, що передають навантаження на колону.
Рис.
6.2. Розрахункові схеми прикріплення
колони до фундаменту
Якщо фундамент масивний, а база розвинута і має надійне анкерне закріплення, то з'єднання вважають жорстким. При розрахунку легких колон закріплення вважають шарнірним (в запас стійкості).
а)
б)
Рис.
6.3. Можливі варіанти опирання балок на
колону: а
– опирання зверху; б – опирання збоку
Закріплення кінців колони впливає на розрахункову довжину:
lef = · l .