- •Головні риси звичаєвого права запорізьких козаків
- •Головні характеристики державного ладу Київської Русі за «Руською Правдою»
- •Декларативний характер Конституції Радянської України 1937
- •Декларація прав трудящих у першій Радянській Конституції України
- •Демократичні і антидемократичні риси конституції п. Орлика
- •Засадові положення проекту конституції 1996
- •Засадові принципи організації державної влади за конституційним проектом с. Дністрянського
- •Зміст головних правових документів доби б. Хмельницького
- •Ідея слов’янської федерації у праці Костомарова «Книга буття українського народу»
- •Конституційний характер «Універсалу Трудового Конгресу
- •Конституційні ідеї Драгоманова та Міхновського
- •Конституційні положення проекту Дністрянського «Устрій Галицької Держави»
- •Конституція Радянської України 1978 як правовий документ
- •Механізм поділу влади за Конституцією унр
- •Механізм поділу влади за сучасною Конституцією
- •Місце та роль Всенародних зборів у політичній системі за Конституцією унр
- •Модель організації держави за Гадяцьким трактатом та місце в ній України
- •Модель організації державної влади у конституційному проекті Драгоманова
- •Основні конституційні положення литовських статутів
- •Основний зміст та політичне значення конституційного договору 1995
- •Основні питання цивільного і спадкового права «Права, за якими судиться малоросійський народ»
- •Основні положення «Декларації про державний суверенітет України»
- •Основні принципи кримінального права за «Руською Правдою»
- •Особливості автономно-територіального центру козаччини у проекті Наливайка
- •Особливості державного устрою україни за конституцією 1996
- •Особливості другого етапу новітнього конституційного процесу в україні Другий період (1996–2004)
- •Особливості застосування магдебурзького права на лівобережній україні
- •Особливості застосування магдебурзького права щодо україни
- •Особливості механізму розподілу влад за конституційним проектом о. Ейхельмана
- •Особливості новітнього конституційного процесу
- •Особливості організації влади на общинному рівні у 3 проекті Андрузького
- •Особливості першого етапу новітнього конституційного процесу в україні
- •Особливості функціонування виконавчої влади в проекті конституції Ейхельмана
- •Політико- правове значення документа «Права, за якими судиться малоросійський народ»
- •44. Політико-правове значення Переяславської угоди
- •47.Політичне значення системи прав і свобод в конституційному проекті “Вольный Союз- Вільна Спілка”
- •50. Порівняльний аналіз конституційних проектів м.Драгоманова і м.Міхновського
- •51. Порівняльний аналіз проектів козацької держави й.Верещинського та с.Наливайка
- •52.Права національних меншин за Конституції унр
- •57.Принцип політичного життя у праці м.Костомарова “Книги буття українського народу”
- •58.Роль Кирило-Мифодіївського товариства у становленні українського конституціоналізму
- •60. “Руська правда” як кодифікація звичаєвого права Київської Русі
- •61.Система кримінального права за “Правами, за якими судиться малоросійський народ”
- •64. Система місцевого самоврядування за Магдебурським правом
- •65.Система поділу влад у Конституції п.Орлика
- •66.Система прав і обов’язків громадянин за конституційним проектом м.Міхновського
- •68.Система прав і свобод козаків у Конституції п.Орлика
- •69.Система стримок і противаг у конституційному проекті 1996р.
- •70.Система шляхетських вольностей за III Литовським Статутом
- •72.Співвідношення князької та гетьманської влади в проекті й.Верещинського (1595)
- •73.Статус і компетенція органів державної влади за проектом конституції м.Драгоманова
- •77.Структура та повноваження законодавчої влади за “Основним Законом Самостійної України”
- •78. Судова система за Конституцією України 1996 р.
- •80.Сутність характеристики української держави за сучасною Конституцією
- •81.Сутність характеристики форми державного правління за “Основним Законом Самостійної України”
- •82.Сутність концепції місцевого самоврядування г.Андрузького
- •83.Сутність та основні характеристики конституційного процесу в зунр
- •84.Сутність теорії федералізму у конституційному проекті м.Драгоманова
- •85.Суттеві відмінності II та III редакції Литовського Статуту
- •86.Характеристика конституційного процесу доби Гетьманату п.Скоропадського
- •87.Характеристика основних пунктів Зборівського договору
- •88.Характерні особливості в конституційному процесі в українській діаспорі
- •90.Цивільне та спадкове право за “Руською правдою”
Механізм поділу влади за Конституцією унр
Влада розподілялася на гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Законодавча належала Всенародним Зборам УНР, виконавча - Раді Народних Міністрів, судова - Генеральному Суду УНР. Вся власть в УНР походить від народу, а здійснюється в порядку, установленому цим статутом.Верховним органом власти УНР являються Всенародні Збори, які безпосередньо здійснюють вищу законодавчу власть в УНР і формують органи виконавчої і судової власти УНР. Вища власть виконавча в УНР належить Раді Народніх Міністрів. Вищим органом судовим є Генеральний Суд УНР. Всякого рода справи місцеві впорядковують виборні Ради і Управи громад, волостей і земель. Їм належить єдина безпосередня місцева власть: міністри УНР тільки контролюють і координують їх діяльність (параграф 50), безпосередньо і через визначених ними урядовців, не втручаючись до справ, тим Радам і Управам призначених, а всякі спори в ціх справах рішає Суд Української Народньої Республіки (параграфи 60 - 68).
Механізм поділу влади за сучасною Конституцією
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Державна влада в Україні будується на засадах її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову, а місцеве самоврядування здійснюється через територіальну самоорганізацію громадян безпосередньо та через органи місцевого самоврядування. Єдиним органом законодавчої влади проголошувалась Верховна Рада України, до складу якої входить 450 народних депутатів, обраних на чотири роки на основі загального, рівного і прямого права при таємному голосуванні. При цьому, наступні вибори народних депутатів України повинні проводитись за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. Президент України проголошувався главою держави і главою виконавчої влади. Президент України як глава державної виконавчої влади здійснює цю владу через очолювані ним Уряд – Кабінет Міністрів України – та систему центральних і місцевих органів державної виконавчої влади. При цьому Президент України у місячний термін після вступу на посаду або з дня відставки попереднього складу Уряду призначає Прем’єр-Міністра України, формує новий склад Уряду України. Відповідно, Уряд – Кабінет Міністрів України – було визначено як центральний орган державної виконавчої влади, підпорядкований Президентові України і відповідальний перед ним. Органами державної виконавчої влади в областях, містах Києві та Севастополі, районах областей, міст Києва та Севастополя ставали обласні та районні державні адміністрації. Головами цих адміністрацій Президент України призначає осіб обраних головами відповідних обласних, Київської та Севастопольської міських і районних Рад.
