- •Головні риси звичаєвого права запорізьких козаків
- •Головні характеристики державного ладу Київської Русі за «Руською Правдою»
- •Декларативний характер Конституції Радянської України 1937
- •Декларація прав трудящих у першій Радянській Конституції України
- •Демократичні і антидемократичні риси конституції п. Орлика
- •Засадові положення проекту конституції 1996
- •Засадові принципи організації державної влади за конституційним проектом с. Дністрянського
- •Зміст головних правових документів доби б. Хмельницького
- •Ідея слов’янської федерації у праці Костомарова «Книга буття українського народу»
- •Конституційний характер «Універсалу Трудового Конгресу
- •Конституційні ідеї Драгоманова та Міхновського
- •Конституційні положення проекту Дністрянського «Устрій Галицької Держави»
- •Конституція Радянської України 1978 як правовий документ
- •Механізм поділу влади за Конституцією унр
- •Механізм поділу влади за сучасною Конституцією
- •Місце та роль Всенародних зборів у політичній системі за Конституцією унр
- •Модель організації держави за Гадяцьким трактатом та місце в ній України
- •Модель організації державної влади у конституційному проекті Драгоманова
- •Основні конституційні положення литовських статутів
- •Основний зміст та політичне значення конституційного договору 1995
- •Основні питання цивільного і спадкового права «Права, за якими судиться малоросійський народ»
- •Основні положення «Декларації про державний суверенітет України»
- •Основні принципи кримінального права за «Руською Правдою»
- •Особливості автономно-територіального центру козаччини у проекті Наливайка
- •Особливості державного устрою україни за конституцією 1996
- •Особливості другого етапу новітнього конституційного процесу в україні Другий період (1996–2004)
- •Особливості застосування магдебурзького права на лівобережній україні
- •Особливості застосування магдебурзького права щодо україни
- •Особливості механізму розподілу влад за конституційним проектом о. Ейхельмана
- •Особливості новітнього конституційного процесу
- •Особливості організації влади на общинному рівні у 3 проекті Андрузького
- •Особливості першого етапу новітнього конституційного процесу в україні
- •Особливості функціонування виконавчої влади в проекті конституції Ейхельмана
- •Політико- правове значення документа «Права, за якими судиться малоросійський народ»
- •44. Політико-правове значення Переяславської угоди
- •47.Політичне значення системи прав і свобод в конституційному проекті “Вольный Союз- Вільна Спілка”
- •50. Порівняльний аналіз конституційних проектів м.Драгоманова і м.Міхновського
- •51. Порівняльний аналіз проектів козацької держави й.Верещинського та с.Наливайка
- •52.Права національних меншин за Конституції унр
- •57.Принцип політичного життя у праці м.Костомарова “Книги буття українського народу”
- •58.Роль Кирило-Мифодіївського товариства у становленні українського конституціоналізму
- •60. “Руська правда” як кодифікація звичаєвого права Київської Русі
- •61.Система кримінального права за “Правами, за якими судиться малоросійський народ”
- •64. Система місцевого самоврядування за Магдебурським правом
- •65.Система поділу влад у Конституції п.Орлика
- •66.Система прав і обов’язків громадянин за конституційним проектом м.Міхновського
- •68.Система прав і свобод козаків у Конституції п.Орлика
- •69.Система стримок і противаг у конституційному проекті 1996р.
- •70.Система шляхетських вольностей за III Литовським Статутом
- •72.Співвідношення князької та гетьманської влади в проекті й.Верещинського (1595)
- •73.Статус і компетенція органів державної влади за проектом конституції м.Драгоманова
- •77.Структура та повноваження законодавчої влади за “Основним Законом Самостійної України”
- •78. Судова система за Конституцією України 1996 р.
- •80.Сутність характеристики української держави за сучасною Конституцією
- •81.Сутність характеристики форми державного правління за “Основним Законом Самостійної України”
- •82.Сутність концепції місцевого самоврядування г.Андрузького
- •83.Сутність та основні характеристики конституційного процесу в зунр
- •84.Сутність теорії федералізму у конституційному проекті м.Драгоманова
- •85.Суттеві відмінності II та III редакції Литовського Статуту
- •86.Характеристика конституційного процесу доби Гетьманату п.Скоропадського
- •87.Характеристика основних пунктів Зборівського договору
- •88.Характерні особливості в конституційному процесі в українській діаспорі
- •90.Цивільне та спадкове право за “Руською правдою”
81.Сутність характеристики форми державного правління за “Основним Законом Самостійної України”
ОСНОВНИЙ ЗАКОН «САМОСТІЙНОЇ УКРАЇНИ» СПІЛКИ НАРОДУ УКРАЇНСЬКОГО - — проект конституції, укладений від імені Укр. нар. партії і опублікований у вересні 1905. Держ. влада поділяється на законодавчу, виконавчу і судову. Першу мав здійснювати двопалатний парламент («дві хати» — Рада представників і Сенат), сформований шляхом заг., прямих і рівних виборів при обов'язковому і таєм. голосуванні. Активне виб. право надавалося гр-нам чол. і жін. статі — членам укр. громади не менше року, які досягли 25-літнього віку; пасивне — гр-нам, які вміють говорити, читати і писати по-українському і молодші 70 років. Депутатів Ради представників передбачалося обирати на 3 роки з розрахунку 1 депутат від 25 тис. населення, сенаторів — на 5 років за двома умовами: щоб їх було вдвічі менше, ніж депутатів Ради, і щоб кожна земля посилала до Сенату рівну кількість обранців, незалежно від кількості населення. Законод. ініціатива надавалася обом «хатам» або будь-якій групі гр-н чисельністю понад 25 тис. чол. Депутати і сенатори вважалися представниками всього укр. народу, а не громад чи земель. Вони не мали права займати посади у викон. чи суд. органах, були недоторканними. Засідання «хат» збиралися щорічно не менше, як на два місяці, і мали публічний характер. Закони ухвалювалися більшістю голосів за наявності не менше половини депутатів чи сенаторів і при обов'язковому голосуванні кожного артикулу (статті) окремо. Викон. владу мав здійснювати — президент Всеукр. спілки, який обирався усім укр. народом на 6 років з числа гр-н віком понад 35 років і на один строк. Він призначав і усував міністрів, був верхов, головнокомандувачем, оприлюднював і контролював хід виконання законів, мав право дострокового скликання парламенту, амністії, помилування. Міністрами могли бути лише природжені українці. Заборонялось утворення будь-яких надзв. суд. інституцій. Засідання судів мали бути, як правило, відкритими, присуди — вмотивованими і гласними. Встановлювався суд присяжних. Мирові судді й колег, суди першої інстанції мали обиратися місц. радами на З роки, а зем. суди другої інстанції і судді касац. суду — призначатися президентом довічно. Самоуправління на місцях здійснювалося виб. представницькими зем. і громад, радами за власними законами. Вони були виключно виборними. Встановлення усіх податків і зборів покладалося на зем. ради. Силові структури мали складатися з міліції.
82.Сутність концепції місцевого самоврядування г.Андрузького
Кожен штат поділявся на області, області — на округи, а округи — на громади, що складалися з сімейств. Управління в громадах здійснювалося через управу, яка поєднувала розпорядчу, виконавчу і судову владу. На чолі управи стояв голова, до неї входило трое-четверо старшин, десять депутатів від громади, священнослужитель, декілька писарів, а також один місцевий житель із гімназичною освітою.
Управа вирішувала всі питання місцевого значення демократично, через голосування, карала за порушення закону (оголошувала догану, накладала штраф, піддавала ув'язненню в тюрмі на строк від одного до семи днів).