Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
зайка 2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
154.38 Кб
Скачать

81.Сутність характеристики форми державного правління за “Основним Законом Самостійної України”

ОСНОВНИЙ ЗАКОН «САМОСТІЙНОЇ УКРАЇНИ» СПІЛКИ НАРОДУ УКРАЇНСЬКОГО - — проект конституції, укладений від імені Укр. нар. партії і опублікований у вересні 1905. Держ. влада поділяється на законодавчу, виконавчу і судову. Першу мав здійснювати двопалатний парламент («дві хати» — Рада представників і Сенат), сформований шляхом заг., прямих і рівних виборів при обов'язковому і таєм. голосуванні. Активне виб. право надавалося гр-нам чол. і жін. статі — членам укр. громади не менше року, які досягли 25-літнього віку; пасивне — гр-нам, які вміють говорити, читати і писати по-українському і молодші 70 років. Депутатів Ради представників передбачалося обирати на 3 роки з розрахунку 1 депутат від 25 тис. населення, сенаторів — на 5 років за двома умовами: щоб їх було вдвічі менше, ніж депутатів Ради, і щоб кожна земля посилала до Сенату рівну кількість обранців, незалежно від кількості населення. Законод. ініціатива надавалася обом «хатам» або будь-якій групі гр-н чисельністю понад 25 тис. чол. Депутати і сенатори вважалися представниками всього укр. народу, а не громад чи земель. Вони не мали права займати посади у викон. чи суд. органах, були недоторканними. Засідання «хат» збиралися щорічно не менше, як на два місяці, і мали публічний характер. Закони ухвалювалися більшістю голосів за наявності не менше половини депутатів чи сенаторів і при обов'язковому голосуванні кожного артикулу (статті) окремо. Викон. владу мав здійснювати — президент Всеукр. спілки, який обирався усім укр. народом на 6 років з числа гр-н віком понад 35 років і на один строк. Він призначав і усував міністрів, був верхов, головнокомандувачем, оприлюднював і контролював хід виконання законів, мав право дострокового скликання парламенту, амністії, помилування. Міністрами могли бути лише природжені українці. Заборонялось утворення будь-яких надзв. суд. інституцій. Засідання судів мали бути, як правило, відкритими, присуди — вмотивованими і гласними. Встановлювався суд присяжних. Мирові судді й колег, суди першої інстанції мали обиратися місц. радами на З роки, а зем. суди другої інстанції і судді касац. суду — призначатися президентом довічно. Самоуправління на місцях здійснювалося виб. представницькими зем. і громад, радами за власними законами. Вони були виключно виборними. Встановлення усіх податків і зборів покладалося на зем. ради. Силові структури мали складатися з міліції.

82.Сутність концепції місцевого самоврядування г.Андрузького

Кожен штат поділявся на області, області — на округи, а округи — на громади, що складалися з сімейств. Управління в громадах здійснювалося через управу, яка поєднувала розпорядчу, виконавчу і судову владу. На чолі управи стояв голова, до неї входило трое-четверо старшин, десять депутатів від громади, священнослужитель, декілька писарів, а також один місцевий житель із гімназичною освітою.

Управа вирішувала всі питання місцевого значення демократично, через голосування, карала за порушення закону (оголошувала догану, накладала штраф, піддавала ув'язненню в тюрмі на строк від одного до семи днів).