77.Структура та повноваження законодавчої влади за “Основним Законом Самостійної України”

Законодавчу владу мав здійснювати двопалатний парламент («дві хати» — Рада представників і Сенат), сформований шляхом заг., прямих і рівних виборів при обов'язковому і таєм. голосуванні. Законод. ініціатива надавалася обом «хатам» або будь-якій групі гр-н чисельністю понад 25 тис. чол. Депутати і сенатори вважалися представниками всього укр. народу, а не громад чи земель. Вони не мали права займати посади у викон. чи суд. органах, були недоторканними. Засідання «хат» збиралися щорічно не менше, як на два місяці, і мали публічний характер. Закони ухвалювалися більшістю голосів за наявності не менше половини депутатів чи сенаторів і при обов'язковому голосуванні кожного артикулу (статті) окремо.

78. Судова система за Конституцією України 1996 р.

Конституція України започатковує законодавчу регламентацію правосуддя в нашій державі. Суди як органи судової влади повинні на рівних із законодавчою та виконавчою владами здійснювати свої повноваження (ст. 6). Інші органи державної влади і посадові особи не вправі брати на себе функцію і повноваження, які є компетенцією органів правосуддя. Специфіка діяльності судів полягає в тому, що сама їх діяльність по застосуванню законів при розгляді конкретних справ (судочинство) відбувається у певних процесуальних формах, визначених законом. До неї входять: 1. Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції, вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України, дає офіційне тлумачення норм Конституції та законів України. 2. Суди загальної юрисдикції, що утворюються, як правило, за принципом територіального устрою України: районні (міські), обласні, Верховний Суд України та інші. Спеціалізованими за суб'єктами судами загальної юрисдикції є військові суди, організовані відповідно до структури Збройних Сил України (гарнізон, регіон, Військово-морські сили). Суди загальної юрисдикції розглядають усі цивільні та кримінальні справи і певною мірою справи про адміністративні правопорушення. Спеціальних судових органів для адміністративних справ в Україні немає; 3. Арбітражні суди, які теж є спеціалізованими, що розглядають справи стосовно господарських правовідносин. Такі суди створені в Україні на обласному рівні. Функціонує також Вищий арбітражний суд України.

Створення надзвичайних судів, судів особливого призначення, спеціальних правосудних органів не допускається. Ніякі позасудові органи не мають права втручатися у здійснення правосуддя.

80.Сутність характеристики української держави за сучасною Конституцією

Суверенітет надає Україні можливість виконувати через відповідний державний механізм свої зовнішні й внутрішні функції.

Із суверенітету України випливає і незалежність держави. Лише суверенна держава може бути незалежною і має право самостійно вирішувати всі питання державного життя.

Конституція України гарантує широкий спектр прав і свобод людини та громадянина, які є рівними для всіх і визнані співтовариством світових держав. Зокрема, це право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнських і місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним до органів державної влади (ст. 38), об'єднання у політичні партії та громадські організації (ст. 36), право на життя (ст. 27), на повагу до його гідності (ст. 28), на свободу й особисту недоторканість (ст. 29), на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34), свободу світогляду і віросповідань (ст. 35).

Соціальна спрямованість розвитку Української держави, яка визначена у преамбулі і ст. 1 чинної Конституції розвивається і розширюється у ст. 3. У ній стверджується, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.