- •Головні риси звичаєвого права запорізьких козаків
- •Головні характеристики державного ладу Київської Русі за «Руською Правдою»
- •Декларативний характер Конституції Радянської України 1937
- •Декларація прав трудящих у першій Радянській Конституції України
- •Демократичні і антидемократичні риси конституції п. Орлика
- •Засадові положення проекту конституції 1996
- •Засадові принципи організації державної влади за конституційним проектом с. Дністрянського
- •Зміст головних правових документів доби б. Хмельницького
- •Ідея слов’янської федерації у праці Костомарова «Книга буття українського народу»
- •Конституційний характер «Універсалу Трудового Конгресу
- •Конституційні ідеї Драгоманова та Міхновського
- •Конституційні положення проекту Дністрянського «Устрій Галицької Держави»
- •Конституція Радянської України 1978 як правовий документ
- •Механізм поділу влади за Конституцією унр
- •Механізм поділу влади за сучасною Конституцією
- •Місце та роль Всенародних зборів у політичній системі за Конституцією унр
- •Модель організації держави за Гадяцьким трактатом та місце в ній України
- •Модель організації державної влади у конституційному проекті Драгоманова
- •Основні конституційні положення литовських статутів
- •Основний зміст та політичне значення конституційного договору 1995
- •Основні питання цивільного і спадкового права «Права, за якими судиться малоросійський народ»
- •Основні положення «Декларації про державний суверенітет України»
- •Основні принципи кримінального права за «Руською Правдою»
- •Особливості автономно-територіального центру козаччини у проекті Наливайка
- •Особливості державного устрою україни за конституцією 1996
- •Особливості другого етапу новітнього конституційного процесу в україні Другий період (1996–2004)
- •Особливості застосування магдебурзького права на лівобережній україні
- •Особливості застосування магдебурзького права щодо україни
- •Особливості механізму розподілу влад за конституційним проектом о. Ейхельмана
- •Особливості новітнього конституційного процесу
- •Особливості організації влади на общинному рівні у 3 проекті Андрузького
- •Особливості першого етапу новітнього конституційного процесу в україні
- •Особливості функціонування виконавчої влади в проекті конституції Ейхельмана
- •Політико- правове значення документа «Права, за якими судиться малоросійський народ»
- •44. Політико-правове значення Переяславської угоди
- •47.Політичне значення системи прав і свобод в конституційному проекті “Вольный Союз- Вільна Спілка”
- •50. Порівняльний аналіз конституційних проектів м.Драгоманова і м.Міхновського
- •51. Порівняльний аналіз проектів козацької держави й.Верещинського та с.Наливайка
- •52.Права національних меншин за Конституції унр
- •57.Принцип політичного життя у праці м.Костомарова “Книги буття українського народу”
- •58.Роль Кирило-Мифодіївського товариства у становленні українського конституціоналізму
- •60. “Руська правда” як кодифікація звичаєвого права Київської Русі
- •61.Система кримінального права за “Правами, за якими судиться малоросійський народ”
- •64. Система місцевого самоврядування за Магдебурським правом
- •65.Система поділу влад у Конституції п.Орлика
- •66.Система прав і обов’язків громадянин за конституційним проектом м.Міхновського
- •68.Система прав і свобод козаків у Конституції п.Орлика
- •69.Система стримок і противаг у конституційному проекті 1996р.
- •70.Система шляхетських вольностей за III Литовським Статутом
- •72.Співвідношення князької та гетьманської влади в проекті й.Верещинського (1595)
- •73.Статус і компетенція органів державної влади за проектом конституції м.Драгоманова
- •77.Структура та повноваження законодавчої влади за “Основним Законом Самостійної України”
- •78. Судова система за Конституцією України 1996 р.
- •80.Сутність характеристики української держави за сучасною Конституцією
- •81.Сутність характеристики форми державного правління за “Основним Законом Самостійної України”
- •82.Сутність концепції місцевого самоврядування г.Андрузького
- •83.Сутність та основні характеристики конституційного процесу в зунр
- •84.Сутність теорії федералізму у конституційному проекті м.Драгоманова
- •85.Суттеві відмінності II та III редакції Литовського Статуту
- •86.Характеристика конституційного процесу доби Гетьманату п.Скоропадського
- •87.Характеристика основних пунктів Зборівського договору
- •88.Характерні особливості в конституційному процесі в українській діаспорі
- •90.Цивільне та спадкове право за “Руською правдою”
69.Система стримок і противаг у конституційному проекті 1996р.
Поділ засобів, які забезпечують взаємоурівноваження та взаємостримування гілок влади, на стримування і противаги, є досить умовним. Головну роль в урівноваженні гілок влади відіграють стримування, тобто техніко-правові засоби, що дозволяють кожній гілці впливати на сферу функціонального призначення інших гілок. Противаги, у свою чергу, покликані забезпечити максимально рівну значущість гілок у різних сферах відправлення державної влади. Суб'єктами системи стримувань і противаг за Конституцією України є Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Конституційний Суд і Верховний Суд. Дана система виражається насамперед через повноваження цих органів, що включають суворо визначені взаємні обмеження.
У Конституції України передбачені такі інститути системи «стримувань і противаг»: право «вето» Президента на законопроект, прийнятий ВРУ; імпічмент Президента з боку ВРУ, що призводить до його усунення з поста; прийняття ВРУ резолюції недовіри КМУ, яка має наслідком його відставку; участь ВРУ у формуванні Конституційного Суду шляхом призначення третини складу; контроль Конституційного Суду за відповідністю Конституції законів та інших правових актів ВРУ, Президента, КМУ, Верховної Ради АРК; парламентський контроль Уповноваженим ВРУ з прав людини за дотриманням конституційних прав і свобод людини та ін.
70.Система шляхетських вольностей за III Литовським Статутом
Третього Литовського статуту, затвердженого в 1588 р. Статут визначав права і привілеї шляхти, детально регламентував порядок здійснення судочинства, оформляв процес закріпачення основної частини сільського населення. Чинність Третього (“Нового”) Литовського статуту поширювалась не тільки на українські землі, а й на Корону (Польщу). Цей статут, що діяв, зокрема, у Київській, Подільській та Волинській губерніях до 1840, юридичне запровадив кріпосне право на Брацлавщині (тепер Вінницька і частина Хмельницької області) і Придніпров’ї. Закріплював феодальну власність на землю, передбачаючи і власність на неї селян. Третій статут оформив створення єдиного стану кріпосних селян шляхом злиття закріпачених слуг з ін. розрядами залежних селян.
72.Співвідношення князької та гетьманської влади в проекті й.Верещинського (1595)
Йосип Верещинський чи не перший на повний голос заговорив про утворення на основі козацьких полків окремих адміністративно-територіальних одиниць (цей проект було впроваджено в життя вже в XVII ст. гетьманом Михайлом Дорошенком). Населення територіального полку з полковим містом і сільськогосподарською округою мало б підпадати під юрисдикцію місцевих органів влади. Із запровадженням такого адміністративно-територіального поділу, який узаконював і гарантував стале надходження прибутків із території Задніпров’я, мілітарноорієнтований організм старого Запорожжя мав отримати потужний імпульс для розвитку цивільних владних структур. Але найцікавіше в проекті Й. Верещинського — виразно і чітко поставлена ідея Козацькоїдержави у формі князівства чи герцогства з підлеглістю королю, ідея, яка в XVII столітті стала основоположною для козацького державотворення, і саме за неї змагалися гетьмани від Богдана Хмельницького до Кирила Розумовського"