- •Головні риси звичаєвого права запорізьких козаків
- •Головні характеристики державного ладу Київської Русі за «Руською Правдою»
- •Декларативний характер Конституції Радянської України 1937
- •Декларація прав трудящих у першій Радянській Конституції України
- •Демократичні і антидемократичні риси конституції п. Орлика
- •Засадові положення проекту конституції 1996
- •Засадові принципи організації державної влади за конституційним проектом с. Дністрянського
- •Зміст головних правових документів доби б. Хмельницького
- •Ідея слов’янської федерації у праці Костомарова «Книга буття українського народу»
- •Конституційний характер «Універсалу Трудового Конгресу
- •Конституційні ідеї Драгоманова та Міхновського
- •Конституційні положення проекту Дністрянського «Устрій Галицької Держави»
- •Конституція Радянської України 1978 як правовий документ
- •Механізм поділу влади за Конституцією унр
- •Механізм поділу влади за сучасною Конституцією
- •Місце та роль Всенародних зборів у політичній системі за Конституцією унр
- •Модель організації держави за Гадяцьким трактатом та місце в ній України
- •Модель організації державної влади у конституційному проекті Драгоманова
- •Основні конституційні положення литовських статутів
- •Основний зміст та політичне значення конституційного договору 1995
- •Основні питання цивільного і спадкового права «Права, за якими судиться малоросійський народ»
- •Основні положення «Декларації про державний суверенітет України»
- •Основні принципи кримінального права за «Руською Правдою»
- •Особливості автономно-територіального центру козаччини у проекті Наливайка
- •Особливості державного устрою україни за конституцією 1996
- •Особливості другого етапу новітнього конституційного процесу в україні Другий період (1996–2004)
- •Особливості застосування магдебурзького права на лівобережній україні
- •Особливості застосування магдебурзького права щодо україни
- •Особливості механізму розподілу влад за конституційним проектом о. Ейхельмана
- •Особливості новітнього конституційного процесу
- •Особливості організації влади на общинному рівні у 3 проекті Андрузького
- •Особливості першого етапу новітнього конституційного процесу в україні
- •Особливості функціонування виконавчої влади в проекті конституції Ейхельмана
- •Політико- правове значення документа «Права, за якими судиться малоросійський народ»
- •44. Політико-правове значення Переяславської угоди
- •47.Політичне значення системи прав і свобод в конституційному проекті “Вольный Союз- Вільна Спілка”
- •50. Порівняльний аналіз конституційних проектів м.Драгоманова і м.Міхновського
- •51. Порівняльний аналіз проектів козацької держави й.Верещинського та с.Наливайка
- •52.Права національних меншин за Конституції унр
- •57.Принцип політичного життя у праці м.Костомарова “Книги буття українського народу”
- •58.Роль Кирило-Мифодіївського товариства у становленні українського конституціоналізму
- •60. “Руська правда” як кодифікація звичаєвого права Київської Русі
- •61.Система кримінального права за “Правами, за якими судиться малоросійський народ”
- •64. Система місцевого самоврядування за Магдебурським правом
- •65.Система поділу влад у Конституції п.Орлика
- •66.Система прав і обов’язків громадянин за конституційним проектом м.Міхновського
- •68.Система прав і свобод козаків у Конституції п.Орлика
- •69.Система стримок і противаг у конституційному проекті 1996р.
- •70.Система шляхетських вольностей за III Литовським Статутом
- •72.Співвідношення князької та гетьманської влади в проекті й.Верещинського (1595)
- •73.Статус і компетенція органів державної влади за проектом конституції м.Драгоманова
- •77.Структура та повноваження законодавчої влади за “Основним Законом Самостійної України”
- •78. Судова система за Конституцією України 1996 р.
- •80.Сутність характеристики української держави за сучасною Конституцією
- •81.Сутність характеристики форми державного правління за “Основним Законом Самостійної України”
- •82.Сутність концепції місцевого самоврядування г.Андрузького
- •83.Сутність та основні характеристики конституційного процесу в зунр
- •84.Сутність теорії федералізму у конституційному проекті м.Драгоманова
- •85.Суттеві відмінності II та III редакції Литовського Статуту
- •86.Характеристика конституційного процесу доби Гетьманату п.Скоропадського
- •87.Характеристика основних пунктів Зборівського договору
- •88.Характерні особливості в конституційному процесі в українській діаспорі
- •90.Цивільне та спадкове право за “Руською правдою”
Особливості новітнього конституційного процесу
На першому етапі (липень 1996 – кінець 1999) відбулося формування органів державної влади на основі нової Конституції: затвердження кандидатури Прем'єр-міністра Верховною Радою за поданням Президента (липень 1996); формування Конституційного Суду (осінь 1996); вибори Верховної Ради та Президента у строки, встановлені перехідними положеннями нової Конституції (березень 1998 та жовтень-листопад 1999 року відповідно).Незважаючи на те, що в цілому Конституція визначала форму державного правління в Україні як президентсько-парламентську, роль Президента за «неписаною Конституцією» (політично-правовою практикою) стала більш значною. Зокрема, глава держави відігравав вирішальну й майже виняткову роль під час визначення кандидатури Прем'єр-міністра, формування уряду, призначення голів місцевих державних адміністрацій. Його становище у цей період посилювали й тимчасові додаткові повноваження, які він отримав відповідно до перехідних положень Конституції на три роки з дня її прийняття, а саме – право самостійного видання указів з економічних питань, не врегульованих законами.У свою чергу місцеві державні адміністрації перебрали на себе значну частину функцій і повноважень органів місцевого самоврядування. Отже, в Україні протягом перших років функціонування нової Конституції утворилася жорстка вертикаль виконавчої влади на чолі з Президентом. Реальний вплив Верховної Ради, Кабінету Міністрів, органів місцевого самоврядування був значно менший за їхні конституційні повноваження. Практика сприйняття та виконання Конституції, яка склалася в цей період, визначила логіку конституційного процесу в Україні протягом наступних його етапів.
Особливості організації влади на общинному рівні у 3 проекті Андрузького
На загальнодержавному рівні функціонують законодавчі збори, президент республіки та державна рада, до складу якої входять президенти штатів, президенти представницьких органів штатів, державний прокурор, міністри.На рівні областей й округів також передбачалося формування відповідних представницьких та розпорядчих органів. Лише в общині управа уособлює власті судові, розпорядчі та виконавчі. Якщо організація влади в цій майбутній державі виписана досить схематично (наприклад, не визначені принципи відносин між штатами — відома лише «керівна» ідея Кирило-Мефодіївського братства — федерація дружніх народів), то найдокладніше розроблено засади життя громадян. Передбачено, навіть, що її управа «розміщується у великому двоповерховому будинку, в якому займає дві кімнати: передпокій, невеликий для нарад, і величезну залу для загальних зборів».
Особливості першого етапу новітнього конституційного процесу в україні
На першому етапі (липень 1996 – кінець 1999) відбулося формування органів державної влади на основі нової Конституції: затвердження кандидатури Прем'єр-міністра Верховною Радою за поданням Президента (липень 1996); формування Конституційного Суду (осінь 1996); вибори Верховної Ради та Президента у строки, встановлені перехідними положеннями нової Конституції (березень 1998 та жовтень-листопад 1999 року відповідно).Незважаючи на те, що в цілому Конституція визначала форму державного правління в Україні як президентсько-парламентську, роль Президента за «неписаною Конституцією» (політично-правовою практикою) стала більш значною. Зокрема, глава держави відігравав вирішальну й майже виняткову роль під час визначення кандидатури Прем'єр-міністра, формування уряду, призначення голів місцевих державних адміністрацій. Його становище у цей період посилювали й тимчасові додаткові повноваження, які він отримав відповідно до перехідних положень Конституції на три роки з дня її прийняття, а саме – право самостійного видання указів з економічних питань, не врегульованих законами. У свою чергу місцеві державні адміністрації перебрали на себе значну частину функцій і повноважень органів місцевого самоврядування. Отже, в Україні протягом перших років функціонування нової Конституції утворилася жорстка вертикаль виконавчої влади на чолі з Президентом. Реальний вплив Верховної Ради, Кабінету Міністрів, органів місцевого самоврядування був значно менший за їхні конституційні повноваження. Практика сприйняття та виконання Конституції, яка склалася в цей період, визначила логіку конституційного процесу в Україні протягом наступних його етапів.
