24. Основні принципи кримінального права за «Руською Правдою»

 "Руська правда" не знала достатньо чіткого визна­чення злочину. Воно мало два значення,"обіду", тоб­то нанесення матеріальної, фізичної чи моральної шкоди,та за  церковним законодавст­вом  — "гріх"."Руська правда" визнавала наступні види злочинів:-   злочини проти життя. Найтяжчим серед них вважалося вбивство. -   нанесення тілесних пошкоджень. За "Короткою правдою" злочиномвважалося позбавлення особи життєво важливих органів, насамперед ноги, руки,ока, носа. Значний штраф у розмірі 20 гривень.    злочини проти здоров'я. До них відносилися нанесення ран та ушко­джень, побої. За їх здійснення передбачався штраф у розмірі три гривні; -   злочини проти честі. Йдеться про образу не словом, а фізичною дією. - майнові злочини. Право не розрізняло пограбування від розбійного напа­ду чи від крадіжки. Найбільший штраф у розмірі 12 гривень накладався на осіб, що вчи­нили викрадення холопа чи бобра. -   знищення чужого майна. "Руська правда" розрізняє підпал рухомих і неру­хомих речей. -   злочини проти шлюбу та моралі. -   злочини, що підлягали церковному суду; -   злочини, що підлягали суду князя чи спільному суду князя і церкви. Асаме: викрадення нареченої, зґвалтування, підпал церковних будівель тощо. Вцьому разі штраф ділився між церквою і світською (державною) владами;-   злочини проти держави. У "Руській правді" не згадуються, проте відо­ бражені в інших історичних та правових пам'ятках даної епохи.

Система покарань.- кровна помста. "Коротка правда" визнавала можливість кровної помсти.Проте в разі відсутності месників чи небажанні родичів потерпілого мститивстановлювалася ірошова компенсація. -   потік і пограбування — найбільш суворе покарання, що передбачало ви­гнання злочинця з общини, перетворення членів його родини на рабів і конфіс­кації належного йому майна. -   віра — грошове стягнення за вбивство у розмірі 40 гривень. Відомі і по­двійна віра (80 гривень), коли з'являється право-привілей; напіввіра (20) гри­вень за вбивство чи нанесення каліцтва жінці; дика віра— складчина членівобщини. Інші штрафи за вбивство представників нижчих верств суспільства колива­лися у розмірі від 5 до 12 гривень;-   продаж — штраф, що йшов до скарбниці князя у трьох розмірах, залежновід виду злочину: а) тяжкі злочини —■ 12 гривень; б) інші злочини — 3 гривні; в)малозначні — 60 кун;-   урок — грошова компенсація, яку отримували потерпілі від злочинів. Роз­ міри визначалися судом;-   оловщина — грошове стягнення на користь сім'ї чи родичів убитого. На думку вчених, розмір головщини відповідав розміру віри.-  договір обміну — один із найдавніших видів договорів. Згадки в історич­них і правових пам'ятках відсутні, однак немає жодних сумнівів в його існуванні;-  договір купівлі-продажу. Найчастіше згадується купівля чи продаж холо­пів. Як правило, угода здійснювалася при свідках чи митнику (чиновнику).-  договір поклажі — це передача власних речей комусь на зберігання. -  договір позики — кредитні операції з грішми, продуктами, речами. Як правило, укладався в присутності свідків. -договір особистого найму. Укладався в присутності свідків. Міг привести до холопства, якщо наймит утікав від свого господаря.

24. Основні проблеми реформування держави у І проекті Андрузького

Кожна держава має уподібнюватися сімейства. Не всі і сімейства гарні, а тим більше в ньому извинительны похибки, так як його пов'язує не спорідненість, а політика. Які ж заходи могли б возвесть держава на можливу ступінь досконалості? Звичайно, їм немає числа і заходи, але ось деякі прийшли мені на розум. Вони стосуються, по-перше: а), б) свободи, у влади), г) закону; по-друге: а) релігії, b) станів, з) повинностей.

24. Основні характеристики держави за конституціями радянської україни 1919 та 1929

У Конституції УСРР 1919 p., як і в Конституції РСФРР, визначалися основ­ні завдання диктатури пролетаріату — здійснення переходу від буржуазного ла­ду до соціалізму шляхом проведення революційних перетворень і придушення контрреволюційних намірів з боку заможних класів. УСРР проголошувалася державою „трудящих і експлуатованих мас пролетаріату та найбіднішого селян­ства”. Влада трудящих мала здійснюватися через Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. Це означало, що Республіка Рад проголошена класовою організації. Визначалися структура і компетенція вищих органів державної влади. Найви­щим органом проголошувався з’їзд Рад, а в період між з’їздами діяв ВУЦВК, який утворювався з’їздом і звітував перед ним. Повноваження Всеукраїнських з’їздів Рад, ВУЦВК і Раднаркому не були чітко розмежовані. Кожен із центральних органів влади отримав право видавати закони, що суперечило азбуці демократії.

Конституція 1929 У ст. 1 Конституції Українська Республіка проголошувалася соціалістичною державою робітників і селян, де вся влада належить Радам робітничих, селянсь­ких і червоноармійських депутатів.Принципово нові положення Конституції УСРР 1929 року були сформульо­вані в статтях 2 і 3, де визначався правовий статус Української СРР у складі Ра­дянського Союзу. Порівняно з Конституцією Української СРР 1919 року суве­ренні права радянської України були істотно звужені. За Конституцією 1929 ро­ку УРСР належало право на власне законодавство й управління, але за умови ви­знання зверхності загальносоюзних законодавчих актів. Детально визначалася компетенція ВУЦВК та порядок його роботи. На сво­їх сесіях, які скликалися не менше трьох разів на рік, ВУЦВК затверджував бю­джет розвитку народного господарства УСРР, законодавчі акти Президії ВУЦВК, проекти кодексів, а також усіх законодавчих актів, що визначали зага­льні норми політичного, економічного і культурного життя республіки або вно­сили докорінні зміни в існуючу практику роботи державних органів УСРР тощо. Вперше в конституційному розвитку України було визначено компетенцію Пре­зидії ВУЦВК, якій надавалося право видавати декрети, постанови та розпоря­дження, а також затверджувати декрети і постанови Раднаркому УСРР. Президії ВУЦВК було надано право законодавчої ініціативи у вищих органах УСРР. Вона мала право скасовувати постанови Раднаркому й окремих наркоматів УСРР, а також Молдавського ЦВК і окружних виконавчих комітетів. Конституція регла­ментувала також компетенцію Раднаркому УСРР.Місцевими органами влади Конституція УСРР 1929 року визначала Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, районні й окружні з’їз­ди Рад, а також їх виконавчі Комітети.