Криворізький технічний університет

Кафедра теплогазоводопостачання, водовідведення і вентиляції

Ректорська контрольна робота

з дисципліни «Споруди і обладнання водопостачання промислових підприємств»

для студентів спеціальності 7.092109

«Споруди та обладнання водопостачання і водовідведення»

Варіант13

I.Охарактеризуйте споруди для охолодження оборотної води: бризкальні басейні, баштові та вентиляторні градирні, ежекційні охолоджувачі.

II. Конструктивні особливості насосних станцій різного призначення. Продуктивність насосних станцій.

III. Виберіть правильні варіанти відповідей на питання тесту

1. Напір в мережі при пожежі в системах пожежогасіння низького тиску повинен бути:

а) 60 м; б) 10 м; в) 60 м; г) 90 м;

д) рівний висоті найвищої будівлі + втрати напору в рукаві, брандспойті і сприску.

2. Гідростатичний напір в системі господарсько-питного-протипожежного водопроводу не повинен перевищувати:

а) 90 м; б) 60 м; в) 75 м; г) 120 м;

д) величини заводського випробувального тиску.

3. Недоліки ставків-охолоджувачів:

а) низька теплопродуктивність, яка нічим не може бути інтенсифікована (від 200 до 400 м²· год.);

б) охолоджуючий ефект залежить від вітру та високих температур в літній період;

в) складність експлуатації (боротьба з цвітінням, заростанням і мінералізацією);

г) вартість будівництва при їх штучному створенні перевищує вартість влаштування градирні чи бризкального басейну;

д) підвищення рівня ґрунтових вод на прилягаючій території.

4. Крапельні відкриті градирні застосовують:

а) при витратах води до 1000-1500 м³/год при питомому тепловому навантаженні до 30-50 тис. ккал/ м²· год; б) досить рідко ( як виключення);

в) при витратах води більше 100000 м³/год;

г) коли необхідний температурний перепад не менше 10 градусів.

5. В поверхневих водах вміст вільної вугільної кислоти зазвичай незначний (до 20 мг/л) і визначається :

а) температурою води; б) в основному розчинністю вуглекислого газу повітря;

в) тиском; г) солевим складом води.

6. Декарбонізацію води димовими газами чи газоподібною вуглекислотою застосовують для запобігання карбонатних відкладень:

а) при будь-яких величинах лужності і загальній твердості природних вод та коефіцієнтах випарювання води в системах;

б) при лужності підживлюючої води Лпід. до 5,5 мг·екв/л;

в) в тих випадках, коли одне фосфатування не запобігає карбонатним відкладенням або величина продувки системи економічно недоцільна;

г) при лужності підживлюючої води до 3,5 мг·екв/л і коефіцієнтах випарювання до 1,5.

7. Найбільш глибоке видалення забруднень з води забезпечує:

а) біологічне очищення; б) механічне очищення; в) фізико-хімічне очищення;

д) дезинфікація.

8. Реагент ний метод пом’якшення води характеризується тим, що у воду:

а) після її нагріву до 105-150°С вводять вапно і соду (іноді гідроксид натрію і соду), а потім фосфати для допом’якшення;

б) додають вапно, що видаляє карбонатну твердість та магнієву твердість, а також соду, що видаляє некарбонатну твердість;

в) після її пропускання через катіонітові фільтри вводять різні реагенти;

г) після її фільтрації через напівпроникні мембрани вводять лужні реагенти.

9. Залишкова твердість води, мг·екв/л, після її пом’якшення діалізом складає:

а) до 0,7 по CaSO₄; карбонатна − до 0,035, б) 0,03-0,05; в) 0,02-0,03; г) 0,01 і менше.

10. Для запобігання трубопроводів від дії блукаючих струмів застосовують:

а) катодний і анодний захист;

б) футеровку і окраску трубопроводів;

в) захист електричним дренажем;

г) додаткове заземлення трубопроводів.

Зав.кафедри ТВВ Голишев О.М.