№12

Румби, їх зв'язок з дирекцій ними кутами.

Азимути і дирекційні кути можуть мати значення від 0° до 360°, але при обчисленнях, коли вони більші за 90°, необхідно приводити їх до гострих кутів (до кутів в першій чверті), тому в геодезії часто саме орієнтування ліній проводиться тільки гострими кутами. Це досягається тим, що кути орієнтування відраховують не обов'язково від північного напряму меридіана, а від будь-якого найближчого його напряму і збільшення їх приймається як за годинниковою стрілкою, так і проти неї. Кут, утворений даною лінією з найближчим напрямом осьового меридіана (або лінії, паралельної осьовому меридіану), називається румбом (рис. 20).

Назва напряму лінії, яка проходить в середині якої-небудь чверті складається з назв двох напрямів, які відділяють цю чверть, при цьому першим називається назва відповідного напряму меридіана (Північ або Південь), а потім лінії Схід - Захід.

Величина румба обов'язково повинна супроводжуватись назвою відповідного напряму. Назва румба і його величина пишуться разом.

Наприклад: r = ПнСх: 21°30'.

1. Північний схід ПнСх

2. Південний схід .... ПдСх

3. Південний захід ... ПдЗх

4. Північний захід .... ПнЗх

Румби бувають прямі і обернені (рис. 21). Прямий і обернений румби рівні за величиною, але протилежні за напрямом. Румб більше 90° не буває.

№ і назва чверті	За дирекційним кутом румб	За румбом дирекційний кут
I ПнСх	r = а	а = г
II ПдСх	г = 180° - а	а = 180° - r
III ПдЗх	г = а - 180°	а = r + 180°
IV ПнЗх	г = 360°- а	а = 360° - r

№13

Поняття про земний магнетизм. Властивість магнітної стрілки. Магнітний азимут.

Магнітні полюси на земній кулі не збігаються з географічними. Вільно підвішена магнітна стрілка одним кінцем завжди спрямовується до північного магнітного полюса, а другим - до південного полюса. Центри зосередження магнетизму стрілки знаходяться на її кінцях в точках N і (рис. 23). Ці точки називаються магнітними полюсами стрілки, а лінія, що з'єднує магнітні полюси стрілки, називається магнітною віссю стрілки. Магнітна вісь стрілки в кожній точці на земній поверхні збігається з дотичною до магнітного меридіана в даній точці, проекцію якої приймають за магнітний меридіан.

В зв'язку з тим, що географічні полюси Землі не збігаються з її магнітними полюсами, тому географічний меридіан не збігається з магнітним.

Кут 5 (рис. 23), на який відхиляється магнітна вісь стрілки від географічного меридіана, називається схиленням магнітної стрілки. Якщо північний кінець стрілки відхиляється від географічного меридіана направо, тобто на схід, то схилення називається східним і супроводжується знаком плюс, а якщо наліво, тобто на захід, то схилення називається західним і супроводжується знаком мінус.

Магнітним азимутом називається кут Ам, утворений північним напрямом магнітного меридіана і напрямом на дану точку. Магнітний азимут відраховують від північного напряму магнітного меридіана за ходом годинникової стрілки.

На топографічних картах прийнято позначати (рис. 24): Перехід від магнітного азимута до азимута і дирекційного кута (рис. 25) виконують за формулами:

А = Ам + ẟ

Ам = а- (ẟ- γ)

а = Ам + (ẟ-γ)

Величина (ẟ-γ) називається поправкою в напрям.

Величини у і 8 можуть бути додатними або від'ємними. Тому в приведених формулах необхідно враховувати їх знаки.

№14