62.Міжнародні фінанси та міжнародні фінансові потоки

Міжнародні фінанси - це економічна категорія, що відображає обмінно-перерозподільні відносини національних і наднаціональних суб'єктів світової економіки з приводу руху вартості між країнами та у процесі формування й використання централізованих грошових фондів.

Відносини обміну характеризують валютні надходження та валютні платежі,

пов'язані з міжнародною торгівлею й обміном валют. Вони відображаються в торговельному балансі, стан якого характеризує взаємозв' язок міжнародних грошових потоків.

Відносини перерозподілу виникають у процесі формування і використання централізованих грошових фондів міжнародних організацій та інституцій, а також переміщення власності на валютні цінності з країн-донорів до країн-реципієнтів.

Об'єктом міжнародних фінансів є потоки грошових коштів і пов'язані з ними фінансові відносини на світовому ринку. Грошові потоки, які виникають у процесі діяльності наднаціональних суб'єктів міжнародних фінансів, спрямовані на концентрацію фінансових ресурсів у певних фондах та їх подальший перерозподіл.

Суб'єктами міжнародних фінансів є фізичні та юридичні особи, уряди, міжнародні організації й фінансові інституції, а також банки та інші кредитно-фінансові установи - посередники на міжнародному фінансовому ринку. Суб'єкти міжнародних фінансів з позиції конкретної держави поділяються на резидентів і не резидентів.

У системі світового господарства торгівля товарами, послугами, факторами виробництва, іноземне інвестування здійснюються опосередковано через обмін іноземних валют, що також зумовлює виникнення валютно-фінансових потоків.

Міжнародні фінансові потоки обслуговують рух товарів, послуг і міжкраїновий перерозподіл грошового капіталу між конкуруючими суб’єктами світового ринку. Вони дають уявлення про стан кон’юнктури, яка служить орієнтиром для прийняття рішення менеджерами.

Серед факторів, що впливають на рух міжнародних фінансових потоків слід назвати: стан економіки; структурна перебудова економіки; масштабне перенесення за кордон низько технологічних виробництв;розрив темпів інфляції та рівнів процентних ставок між державами; збільшення масштабів незбалансованості міжнародних розрахунків; переважання вивезення капіталу над торгівлею товарами та послугами.

Серед основних каналів руху світових фінансових потоків можна назвати такі:

— валютне, кредитне та розрахункове обслуговування купівлі-продажу товарів і послуг;

— валютні операції;

— операції з цінними паперами та різними фінансовими інструментами;

— зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал;

Існує класифікація міжнародних валютно-фінансових потоків, за такими ознаками:

за типом економічної взаємодії:

— зовнішньоторговельні 

— капітальні 

— спекулятивні 

— балансуючі 

за видами економічної діяльності:

— розрахунки за товари та послуги;

— поточні та капітальні трансферти у грошовій формі;

— коротко- , середньо- та довгострокові кредити;

— прямі та портфельні інвестиції;

— потоки резервних активів;

за ознакою часу:

— потоки короткострокового капіталу;

— потоки середньо- та довгострокового капіталу.

за характером власності їхніх джерел:

— приватні джерела потоків – це ресурси міжнародних банків, багатонаціональних корпорацій, фізичних осіб тощо;

— офіційні джерела потоків – це ресурси урядів країн та міжнародних і офіційних організацій.