
- •1. Інформатика. Структура предметної області. Об'єкти вивчення інформатики
- •2. Поняття про економічну інформацію, її властивості.
- •3. Структура економічної інформації.
- •4. Системи класифікації та кодування економічної інформації.
- •7. Характеристика пристроїв зберігання інформації.
- •7. Характеристика пристроїв введення інформації.
- •8. Характеристика пристроїв виведення інформації
- •10. Структура програмного забезпечення персональних комп’ютерів.
- •11. Сучасні операційні системи
- •13. Експертні та навчальні системи
- •17. Робота з документами. Злиття документів.
- •21. Можливості електронних табличних процесорів. Обчислення в електронних таблицях. Поняття про електронну таблицю і табличний процесор
- •22. Введення та редагування даних електронної таблиці: формули, діапазони комірок. Способи адресації.
- •1. Призначення та основні елементи електронних таблиць.
- •23. Макроси в ет
- •24. Лінійний обчислювальний процес
- •25. Розгалужений обчислювальний процес.
- •26. Циклічний обчислювальний процес.
- •27. Прогнозувавання в ет.
- •28. Види та типи даних, їх введення в ппп.
- •29. Сумісна робота програмних додатків.
1. Інформатика. Структура предметної області. Об'єкти вивчення інформатики
Інформатика - це наука про властивості інформації, закономірності і методи її пошуку істини та
отримання, записи, зберігання, перетворення, передачі, переробки, поширення та використання у
різні сфери людської діяльності. Як об'єктів вивчення інформатики виступають: інформація, дані,
інформаційні технологій і інформаційні процеси.
Інформатика у сенсі є єдність різноманітних галузей науки, техніки і виробництва, що з переробкою
інформації переважно з допомогою комп'ютерів, і телекому-нікаційних засобів зв'язку в усіх сферах
людської діяльності. У вузькому значенні інформатика складається з трьох взаємозалежних частин:
технічних засобів (>hardware), програмних засобів (software), інтелектуальних коштів
(>brainware). Натомість, інформатику як загалом, і її частина зазвичай розглядають із різних
позицій: як галузь народного господарства; як прикладну дисципліну; як фундаментальну науку.
Інформатика як галузь народного господарства включає у собі підприємства різних форм
господарювання, де навчаються виробництвом технічних засобів оброблення і передачі,
програмних продуктів й розробкою сучасних технологій переробки інформації.
Інформатика як прикладна дисципліна займається вивченням закономірностей в інформаційних
процесах (накопичення, переробка, поширення); створенням інформаційних моделей комунікацій у
різноманітних галузях людської діяльності; розробкою інформаційних систем і технологій у
конкретних областях і паралельно відпрацюванням рекомендацій щодо їх життєвого циклу: для
етапів проектування й розробки систем, їх виробництва, функціонування та т.д.
Інформатика як фундаментальна наука займається й розробкою методології створення інформаційного
забезпечення процесів управління будь-якими об'єктами з урахуванням комп'ютерних інформаційних
систем. Один із головних завдань цієї науки - з'ясування, що таке інформаційні системи, яке
вони займають, яку повинен мати структуру, як функціонують, які загальні закономірності їм
властиві.
2. Поняття про економічну інформацію, її властивості.
Економічна інформація (ЕІ) — це сукупність відомостей про соціально-економічні процеси, що слугують для управління цими процесами та колективом людей у виробничій і невиробничій сферах.
Вона кількісно характеризує стан виробничо-господарської та фінансової діяльності об’єкта через систему натуральних і вартісних показників, циркулюючи у виробничій та невиробничій сферах, органах управління. За допомогою економічної інформації можна простежити взаємозв’язки між ланками, напрями його розвитку та прийняття управлінських рішень. Іншими словами, економічна інформація — це дані, що використовуються в управлінні об’єктом.
Економічна інформація налічує багато різновидів. Відповідно до виконуваних функцій управління виокремлюють такі види інформації:
прогнозна — пов’язана з функцією прогнозування, відображає ймовірне твердження про майбутній стан господарських процесів. Наприклад, прогнозований розмір прибутку;
планово-договірна — пов’язана з функцією планування та описує господарські процеси, що мають відбутися в заданому часовому періоді. Наприклад, обсяг випуску конкретного найменування продукції, кількість матеріалів конкретного найменування за договором.
облікова — пов’язана з функціями оперативного, бухгалтерського, статистичного обліку та відбиває господарські процеси, які вже здійснилися, а також фактичний стан.
нормативна — пов’язана з функцією підготовки виробництва. Вона регламентує витрати матеріальних та трудових ресурсів, рівень запасів і заділів. Наприклад, норми витрати матеріалу на виріб.
цінова — охоплює ціни, тарифи, розцінки (ціни можуть бути планові, фактичні, договірні, прейскурантні, відпускні, оптові, роздрібні).
довідкова — призначена для деталізації процесів, розшифрування та доповнення різними відомостями. Наприклад, найменування та адреса підприємства.
таблична — містить коефіцієнтні величини. Наприклад, розмір податку з оподаткованої суми заробітку.
Економічна інформація є предметом автоматизованого оброблення.
За технологією оброблення економічну інформацію поділяють на види:
первинна — інформація, що надходить до об’єкта. Первинна інформація — інформація, що виникає на початковій стадії процесу управління. Це сукупність початкових даних, потрібних для розв’язання задач;
внутрішня — інформація, що виникає у процесі господарської діяльності об’єкта;
зовнішня — інформація, що виникає за межами об’єкта;
змінна — інформація, що характеризується зміною своїх значень під час кожної її реєстрації. Використовується в одному циклі оброблення.
умовно-стала — інформація, що зберігає свої значення протягом тривалого часу;
необроблена — інформація, що в незмінному вигляді переходить із вхідної у вихідну.
вхідна — інформація, що вводиться до оброблення;
похідна — інформація заново створена;
проміжна — інформація, що надходить для чергового оброблення. Проміжна інформація характеризується тим, що містить результати розрахунків, що використовуються для наступних розрахунків;
вихідна — видається наприкінці оброблення як кінцевий результат. Вихідна інформація утворюється як результат розв’язання задач і використовується для управління об’єктом і прийняття ефективних управлінських рішень.