Історія відкриття

У 1864 англійський хімік John. R. Newlands (Ньюлендс) склав список елементів в порядку збільшення їх атомної ваги і звернув увагу, що певний набір властивостей повторюється в кожному восьмому номері. Він назвав це періодичне повторення законом октав, аналогічно до музичних шкал. Відкриття Ньюлендса, однак, було простежене тільки для малого ряду відомих елементів. Закон, згідно з яким властивості всіх елементів є періодичними функціями їхньої атомної ваги, був сформульований незалежно двома хіміками: в 1869 р. — російським Д.І. Менделєєвим і в 1870 — німецьким Ю.Майєром (Julius Lothar Meyer). Інтерпретацію причини періодичності елементів в 1913 р. зробив датський фізик Н.Бор (N.Bohr) на основі теорії електронної структури атома. Надалі періодичний закон був інтерпретований також з позицій квантової теорії.

Сучасний варіант періодичної системи, першим в російських публікаціях, був створений у 1999році. Нова форма таблиці Менделєєва навчально-довідкового призначення відповідає міжнародним стандартам. Крім російських і латинських назв елементів в нійнаводяться англійські та американські форми їх написання. У новійтаблиці наведено виправлені атомні маси елементів, затверджені ІЮПАК в 1995році, і нові назви десяти останніх елементів, остаточно затверджені,також цією організацією, в 1997-му +Б2 П2

Білет № 11

1) Див Б1 П1

2) P -3, +1, +3, +5

3) Див Б10 П1

Білет № 12

1. Гібридизація – це перекривання (перемішування) різних за природою атомних орбіталей (s, p) з утворенням гібридних атомних орбіталей.

Атом Карбону в органічних сполуках може існувати в трьох валент-них станах:

– перший валентний стан (sp3-гібридизація) характерний для алканів (насичених вуглеводнів);

– другий валентний стан (sp2-гібридизація) характерний для алкенів (ненасичених вуглеводнів);

– третій валентний стан (sp-гібридизація) характерний для алкінів (ненасичених вуглеводнів).

Атом Карбону в sp3-гібридному стані знаходиться в центрі правиль-ного тетраедра з валентним кутом 109 ° 28

Аналізуючи валентні стани атома Карбону в різних вуглеводнях, можна констатувати, що при переході в ряду sp3-, sp2-, sp-гібридних орбі-талей атома Карбону частка s-орбіталі (її внесок в загальну гібридну орбі-таль) та електронегативність атома Карбону закономірно зростають, що суттєво впливає на хімічні властивості цих сполук в ряду алкани – алкени)– алкіни

НАСИЧЕНІ ВУГЛЕВОДНІ (алкани, парафіни) — вуглеводні аліфатичного ряду, в молекулах яких атоми карбону зв’язані між собою простими ковалентними зв’язками. Загальна формула C_nH_2n + 2. Н.в. складають гомологічний ряд, першим представником якого є метан (таблиця). Атоми карбону в Н.в. можуть бути зв’язані між собою послідовно, складаючи нерозгалужений ланцюг, а починаючи з вуглеводня С₄Н₁₀, можуть мати як нерозгалужений, так і розгалужений ланцюг. Алкани з нерозгалуженим ланцюгом атомів карбону називають нормальними (н-алкани). Назви всіх членів гомологічного ряду мають групове закінчення -ан.

Ненасичені вуглеводні етиленового ряду, їхні назви походять від назв відповідних насичених вуглеводнів, в яких закінчення -ан замінено закінченням -ілен (або -илен). В таблиці наведені назви і будова деяких етиленових вуглеводнів.Молекула наступного члена гомологічного ряду відрізняється від молекули попереднього, як і в ряді насичених вуглеводнів, на гомологічну різницю СН₂. У молекулах етиленових вуглеводнів на два атоми водню менше, ніж у молекулах відповідних насичених вуглеводнів, внаслідок наявності подвійного зв'язку. Склад етиленових вуглеводнів виражається загальною формулою С_nН_2n.Нижчі етиленові вуглеводні (етилен, пропілен і бутилен) при звичайній температурі — гази, вуглеводні із складом від С₅Н₁₀ до С₁₇Н₃₄ — рідини, а починаючи з вуглеводню С₁₈Н₃₆ і вищі — тверді речовини. У воді етиленові вуглеводні, як і вуглеводні ряду метану, нерозчинні, але в спирті та інших органічних розчинниках розчиняються.

У хімічному відношенні гомологи етилену досить активні. Подібно до етилену вони легко окислюються, вступають у реакції приєднання і полімеризації. Хімічна активність етиленових вуглеводнів обумовлюється наявністю у їх молекулах подвійного зв'язку.

2) Див Б2 П2

3) Хімічна реакція, або хімічне перетворення, — це перетворення речовин, при якому молекули одних речовин руйнуються і на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з іншим атомним складом. Усі хімічні реакції зображують хімічними рівняннями.