3)Органічні речовини і матеріали у поліграфічному виробництві.

На виробництві матеріали поділяють на основні та допоміжні. Основні матеріали входять до складу готової продукції та визначають її споживчі властивості (задруковувані матеріали; фарби; палітурні матеріали), у той час як допоміжні матеріали лише задіяні у виробничому процесі, але до складу готової продукції не входять (фототехнічні плівки, друкарські форми, матеріали для фарбових валиків, різноманітні хімікати, змащувальні матеріали). Матеріали розділено за трьома умовними групами, виходячи з технологічного процесу виготовлення поліграфічної продукції.

До першої групи матеріалів віднесені фотоматеріали та формні матеріали, що у свою чергу згруповані за призначенням: формні матеріали для високого та флексографічного друку, плоского офсетного, глибокого та тамподруку, трафаретного друку.

До другої групи матеріалів віднесені: папір та картон, фарби та лаки, невбираючі задруковувані поверхні (метали, скло, пластмаси та ін.). матеріали з поліуретанів (декелі, друкарські валики, марзани), зволожувальні розчини, змащувальні матеріали.

До третьої групи входять палітурні матеріали (клеї, покривні матеріали, фольга та плівки).

Білет № 10

1)Сполуки карбону отримали назву органічних сполук,так як в природі вони зустрічаються майже винятково в оанізмах тварин,рослин,приймають участь в життєвих процесах або самі є продуктами життєдіяльності або розпаду організмів.

Серед органічних сполук розповсюджене поняття ізомерії.

Різні речовини, що мають однакову молекулярну формулу, але відмінні за будовою молекул є ізомерами

Існування ізомерів називають явищем ізомерії

• Пояснення ізомерії можливе лише на основі теорії Бутлерова

• Загальною закономірністю є збільшення кількості ізомерів зі збільшенням кількості атомів у молекулах. Так, наприклад, для гомологічного ряду насичених вуглеводнів кількість ізомерів відповідно дорівнює: C₃H₈ -1; C₄H₁₀ - 2; C₅H₁₂ - 3; C₆H₁₄ - 5; C₇H₁₆ - 9.

Явище ізомерії зумовлює велику різноманітність органічних речовин.

Полімераналогічні перетворення. -спосіб хімічного і структурного модифікування полімерів і отримання нових полімерних матеріалів (напр., простих і складних ефірів целюлози, хлорир. полиолефинов і ПВХ), особливо таких, які важко або неможливо синтезувати ін. шляхом (напр., полівініловий спирт). Хлорування поліетилену призводить до порушення регулярності ланцюга, до втрати здатності кристалізуватися, а при вмісті хлору 30-40% його можна використовувати як каучук. Фосфохлорирование поліетилену надає йому вогнестійкість, сульфохлорування підвищує його стійкість до розтріскування. Полимераналогичные перетворення відіграють важливу роль в процесах стабілізації полімерів; напр., екрануванням кінцевих груп макромолекул уповільнюють деструкцію

Ненасичені вуглеводні – це органічні сполуки, що складають ся з Карбону і Гідрогену, в яких атоми Карбону не повністю насичені атомами Гідрогену. Загальна формула етиленових вуглеводнів – CnH2nЗагальна формула ацетиленових вуглеводнів CnH2n-22. Гомологи етилену Гомологи ацетилену: С2H4 – етилен; C2H2 – ацетилен; С3H6 – пропен; C3H4 – пропинC4H8 – бутен; C4H6 – бутинІ т .д І т дРадикали: СН3 – метил; С2Н5 – етил; С3Н7 пропіл;

3) При заміщенні в гомологічних рядах вуглеводнів одного або декількох атомів водню функціональними групами: Х (будь-який галоген), ОН, NH₂, NO₂, СООН і т.д. відповідно утворюються гомологічні ряди галогенопохідних RX, спиртів RОН, амінів RNH₂, нітросполук RNO₂, кислот RСООН і т. д., де R –радикал (СпН_2n+2, СпН_2n, СпН_2n-2 і т.д.).

2. Періоди́чна систе́ма елеме́нтів— класифікація хімічних елементів, розроблена на основі періодичного закону.

Сучасне формулювання періодичного закону звучить так: властивості елементів перебувають у періодичній залежності від заряду їхніх атомних ядер. Заряд ядра Z дорівнює атомному (порядковому) номеру елемента в системі. Елементи, розташовані за зростанням Z (H, He, Be…) утворюють 7 періодів.