
- •Основні закономірності та характеристики росту клітинних популяцій
- •Виділення і очистка продуктів біосинтезу:
- •Методи розділення твердої і рідкої фаз
- •3 Методи:
- •Методи екстрагування і концентрування
- •Основні конструктивні типи для установок фільтрації
- •3 Основні методи:
- •Сушка продуктів біосинтезу
- •Товарні форми отримані після сушки:
- •Особливості технології кормових білкових препаратів (бвк):
- •Стадії виробництва посівного матеріалу – за стандартною схемою.
- •Особливості технології отримання амінокислот:
- •Контроль у виробництві продуктів біосинтезу:
- •3 Види контролю: вхідний, виробничий, приймальний.
- •Іммобілізовані клітини:
- •Методи іммобілізації:
- •Ковалентне і поперечне зв’язування.
- •Відмінності мікрокапсулювання:
- •Каталіз або проведення багатостадійного процесу:
- •Існують 3 основні типи реакторів:
- •Водоймища:
- •Апарати для очистки:
- •І. Молочна промисловість:
- •IV. Складні системи для очистки:
- •Технічні спирти:
- •Молекулярний водень:
- •Біосорбція:
Відмінності мікрокапсулювання:
завжди отримують заключні клітини;
розмір часток~100 мкм. Оболонка клітини з різним діаметром пор;
мікро капсули знаходяться у стаціонарному стані.
Оболонка мікро капсули є специфічною. Її функції:
захисний бар’єр від зволоження, висушування і т. д.;
підвищення ефективності препаратів за рахунок локалізації препарату за місцем дії;
запобігає неконтрольованій взаємодії із субстратом.
Особливістю мікро капсул є їх включення в додаткові оболонки, які виконують захисну функцію при зберіганні, але не при функціонуванні. Вона відразу розчиняється при внесенні в середовище.
Особливості промислового використання іммобілізованих клітин: використовують в одностадійних процесах, клітини використовують оброблені ферменти, діаметр пор дозволяє пришвидшити процес.
Спирти та диметилсульфаксит (ДМСО) діють токсично на клітини і роблять поверхню більш проникною, але не знижують вартість процесу.
Незавжди іммобілізовані клітини є більш доцільними: треба знати фізіологію культури, склад ферменту і на основі цього вибирати.
Каталіз або проведення багатостадійного процесу:
Використовують живі клітини, які іммобілізують мікрокапсулюванням. Перші процеси – трансформація глюкози з утворенням спирту. Використовують градки колонного типу на які вкладаються рамки з іммобілізованими клітинами і реактор наповнюється поживним середовищем. Вихід глюкози складає 70-80 %, трансформація глюкози складає 90 %. Вихід спирту 160 г/л поживного середовища.
Основна ідея такого реактору – безперервний процес. Реактор заповнюють поживним середовищем, де проходить процес. Потім витягують рамки для виділення спирту, а залишену систему використовують ще 4-5 разів. Це зменшує час процесу оскільки нема підготовчих стадій.
Використовують у виробництві ацетону та бутанолу з використанням бактерій р. Clostridium, отримання пеніциліну на ПАГ, отримання ферментів L – амілази включенням в ПАГ (р. Bacillus), глутамінової кислоти.
Існують 3 основні типи реакторів:
реактор зі стаціонарним шаром іммобілізованих клітин та струменевим током поживного середовища;
реактор по типу барботажних колон. Поживне середовище рідке, структури барботуються, час подовжується за допомогою додавання поживних компонентів;
реактори з псевдозрідженим шаром. Використовують мікрокапсульовані клітини, йде інтенсивне спізнення, утворюється псевдокиплячий шар. Є більш активними і процес є періодичний.
Біодатчики – це системи, які включають біологічні об’єкти. Приймач підсилює сигнал і може перетворювати біохімічну енергію в різні типи енергії, які можуть фіксуватися зовнішніми приладами. Біодатчики приймають інформацію про стан навколишнього середовища. Створені біодатчики NH3 на основі клітин Pseudomonas, які локалізовані в електроді. Цей електрод занурюють у середовище або вимірюють у повітрі та чекають 3 хв. Клітини споживають аміак і починають рости, кисень в середовищі зменшується і датчик показує кількість спожитого кисню, який перераховується на азот, а останній пропорційний кількості аміаку. Є датчики для вимірювання метану, індикації глютамінової кислоти. В харчовій промисловості визначають кількість цукру (у виробництві молока, соків). В медицині визначають цукор в крові та біологічних розчинах. За допомогою біодатчиків контролюють забруднення навколишнього середовища, визначаючи концентрацію важких металів у воді за оптичною густиною.
Біологічне очищення відходів біотехнологічної галузі
Характеристика промислових стоків і водоймищ приймачів:
Відходами біотехнологічної галузі є біомаса (у вигляді рідини – суспензії або переводиться з пасти в рідину) яка відправляється на знешкодження у вигляді рідини, виключенням є скло, посуд, колби.
Для виробництва різних продуктів використовують різні види сировини. БВК – рослинна сировина і гідролізати, антибіотики – природна сировина. Основним компонентом будь – якої сировини є зважені частки. Для БВК вони складають 1000 мг/мл за масою, для антибіотиків – 3000-4000 мг/мл. Для ферментних компонентів характерна наявність фосфатину 100-150 мг/мл, вуглеводи 50-100мг/мл. Тобто сировина для біосинтезу складається з натуральних речовин + свої специфічні компоненти.
Важливим показником стоку є рН (визначають у суміші всіх стоків), в залежності від нього стік направляють або до очисних споруд або в каналізацію.
Стоки в водоймища скидати не можна, оскільки є такі небезпека як зважені частки (пригнічує придонні організми, пригнічує інші компоненти живлення риб, що призводить до їх гибелі, можуть стимулювати розвиток анаеробних організмів, в результаті чого кількість кисню у водоймищі зменшується і риби гинуть або навпаки водойма заростає ряскою) та можливість наявності в стоку токсичних компонентів (отруєння риби та інших живих організмів).
Причини чому не можна скидати біотехнологічні стоки у водоймища:
зниження кількості розчиненого кисню;
зміна рН, кольору (вода стає мутною) – сонячні промені не проходять до рослин;
промислові стоки необхідно знати коли скидати.
Характеристики за ступеню забруднення:
1. БПК – біологічна потреба кисню (біохімічна) – це так кількість кисню, яку споживають мікроорганізми в даному стоку (водоймищі) для окислення даної кількості органічних речовин. Вимірюють в мг кисню/г або мг кисню/л. Тобто, при окисленні органічних речовин мікроорганізми споживають кисень, а БПК це та кількість кисню, яку необхідно витратити, щоб окислити ті речовини, які знаходяться в стоку. Чим вища ця цифра, тим забруднінішою є водойма, тим більше треба її очищати (тим більше потребує водойма кисню). БПК5(20, повне) – кількість кисню, яка потрібна для знешкодження забруднюючих речовин в 5, 20 разів або повна очистка. Порядок – 200-3000 мг кисню/г. Визначають експериментально (за який термін кисень споживається при переробці (очистці) води), автоматично (на системах збору стоків), цей показник контролюють при скиданні стоків.
2. ХПК (хімічна потреба кисню) – кількість кисню, яка необхідна для окислення органічних речовин в даному водоймищі чи стоці біхроматом калію. Вимірюють в мг кисню/г, мг кисню/л. ХПК є синтетичним показником, є більш простим для визначення. БПК приблизно відповідає ХПК, але ХПК трохи більше.
Ми повинні досягти такої чистоти стоку, щоб направити його або в водоймище або на доочистку.