9. Які критерії і норми оцінки знань, умінь і навичок учнів існують в сучасній школі?

Оцінка - кількісний показник якості результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вона опосередковано характеризує розвиток учня, його здібності, ставлення до навчання і може бути виражена у формі якісної словесної характеристики ("правильно", "неправильно", "погано", "добре", "досконало" та ін.), числового балу (12-бальна система). Єдині вимоги до оцінювання знань, умінь та навичок формулюються у вигляді критеріїв і норм. Критерій - міра оцінки, показник, на основі якого визначається рівень оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Відповідно до критеріїв визначають норми оцінок - конкретні вимоги, які регулюють виставлення оцінок-балів з навчального предмета за усну відповідь чи письмову роботу. Норми відображають найтиповіші випадки і ситуації під час перевірки й оцінювання знань. Вони визначені у навчальних програмах з усіх предметів З метою забезпечення ефективних вимірників якості навчальних досягнень та об'єктивного їх оцінювання запроваджено 12-бальну шкалу оцінювання, у якій ураховується рівень особистих досягнень учня. Критерії оцінювання при цьому не поділяють на позитивні та негативні. Серед загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти виокремлюють: - характеристику відповіді учня (правильність, цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість); - якість знань (осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність); - сформованість загальнонавчальних і предметних умінь та навичок; - рівень володіння розумовими операціями (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення тощо); - розвиток творчих умінь (уміння виявляти проблему, формулювати гіпотезу, перевіряти її); - самостійність оцінних суджень. Контроль за навчальною діяльністю здійснюється різними методами і в різних формах. їх використання спрямоване на виявлення й оцінювання знань, а також фіксацію результатів навчання.

10.Охарактеризуйте розвиток особистості, його рушійні сили, визначте найважливіші його закономірності.

розвиток людини – це процес кількісних і якісних змін в організмі під впливом різноманітних детермінанту зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих. Результат розвитку людини – це її становлення як біологічного виду і як соціальної істоти. Біологічне в людині характеризується фізичним розвитком і включає в себе морфологічні, біохімічні та фізіологічні зміни. Соціальні зміни в людині передбачають її активне опанування соціальним досвідом і перехід його у внутрішній світ, усвідомлену активну участь людини в суспільно корисній діяльності та виконання певних соціальних ролей. Основними напрямами розвитку людини є: анатомо-фізіологічний (збільшення і розвиток кісткової та м'язової систем); психічний (формування свідомості, самосвідомості, провідних рис властивостей особистості, когнітивних, почуттєвих і вольових процесів тощо); соціальний (набуття соціального досвіду, в тому числі духовного, опанування соціальними функціями тощо). основні закономірності розвитку особистості вихованця: 1) розвиток особистості має спадковий, нерівномірний та інтегративний характер; 2) особистість вихованця розвивається під впливом соціального середовища; 3) особистість вихованця розвивається під комплексним впливом всіх факторів її формування; 4) особистість формується в діяльності; 5) зміна особистості вихованця вимагає зміни ставлення до неї. Основними рушійними силами розвитку особистості вихованця є: • рівень розвитку особистості та її ідеали, життєві цінності й настанови; • потреби, мотиви, мотивації особистості та моральний обов'язок; • життєві домагання особистості та її можливості; • спадкові дані та потреби виховання; • емоційно-почуттєва сфера особистості; • особливості протікання нервово-психічних процесів особистості тощо.