86. Доведіть доцільність використання в навчальній роботі семінарів і практикумів.

Ефективною формою організації навчання у вищій школі є семінарські заняття, з якими органічно поєднуються лекції.

Семінар (лат. seminarium - розсадник) - вид практичних занять, який передбачає самостійне опрацювання студентами окремих тем і проблем відповідно змісту навчальної дисципліни та обговорення результатів цього вивчення, представлених у вигляді тез, повідомлень, доповідей, рефератів тощо. 

Практичні заняття (грец. prakticos -діяльний) - форма навчального заняття, на якому педагог організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно поставлених завдань. У структурі практичного заняття домінує самостійна робота учнів.

Доцільним є використання семінарів та практичних занять тому що вони дозволяють уням зрозуміти матеріал, дізнатися додаткову інформацію з данної теми, - розвивати уміння, навички розумової праці, творчого мислення, уміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань;. У ході практичного занятя реалізують дидактичний принцип зв'язку теорії з практикою

87. Визначте мету домашньої роботи школярів, її види і вимоги до організації домашніх завдань.

Домашня робота - логічне продовження аудиторних занять за завданням викладача з установленими термінами виконання. Дидактичні цілі: закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань; формування умінь; самостійне оволодіння новим програмним матеріалом; розвиток самостійності мислення. Розрізняють домашні роботи поточного і випереджального характеру. В організації домашньої навчальної роботи треба дотримуватися відповідних педагогічних вимог: уникати перевантаження учнів домашніми завданнями (на виконання домашніх завдань учень у середньому повинен витрачати 1/3—1/4 часу, що відводиться на навчальну роботу під час урочних занять; розклад треба складати так, щоб у ньому щодня було не менш як два уроки, з яких домашні завдання задають не постійно; в старших класах доцільно складати розклад за блочною системою, коли впродовж тижня вивчають 2—3 навчальні дисципліни (математику, мову, літературу), а наступного тижня — інші дисципліни (біологію, хімію, історію) тощо; навчити учнів раціональним методам і техніці самостійної роботи над виконанням домашніх завдань; своєчасно повідомляти на уроці зміст домашнього завдання, забезпечивши інструктаж щодо особливостей роботи над його виконанням; враховувати фізичні й психічні можливості учнів, індивідуальну спроможність окремих школярів; рекомендувати батькам, щоб вони створювали оптимальні умови для самостійної навчальної роботи дітей та уникали виконання завдань за них; забезпечувати систематичний контроль за виконанням домашніх завдань, що сприяє формуванню у вихованців почуття обов'язку і відповідальності; об'єктивно оцінювати домашню навчальну роботу.

88. Охарактеризуйте основні види навчання: пояснювально-ілюстративне, проблемне, програмоване.

Залежно від характеру організації процесу викладання і засвоєння знань, специфіки побудови змісту навчального матеріалу, домінантних методів і засобів навчання розрізняють пояснювально-ілюстративне, проблемне, програмоване, комп'ютерне навчання. Ці основні види можуть поєднуватись, утворюючи нові види навчання: пояснювально-проблемне, проблемно-програмоване, проблемно-комп'ютерне та ін.

Пояснювально-ілюстративне навчанняЦей вид називають традиційним. Основними його методами є розповідь, пояснення в поєднанні з демонструванням наочності. Діяльність учнів зводиться до сприймання, запам'ятовування і відтворення навчальної інформації, яке є основним критерієм ефективності. Пояснювально-ілюстративне навчання економить час, зберігає сили вчителів та учнів, полегшує дітям розуміння складної навчальної інформації, забезпечує ефективне управління пізнавальною діяльністю школярів. Водночас воно має істотні недоліки: знання пропонують у готовому вигляді; учні "звільняються" від необхідності самостійно і продуктивно мислити; недостатні можливості індивідуалізації і диференціації навчального процесу та ін.

Проблемне навчання

Воно передбачає самостійне оволодіння знаннями у процесі вирішення пізнавальних проблем, розвиток самостійного мислення і пізнавальної активності учнів. Технологія проблемного навчання ґрунтується на чітких алгоритмах, що містять послідовність взаємопов'язаних етапів: створення проблемної ситуації, яка спричинює відчуття розумового Утруднення; аналіз проблемної ситуації, пошук нових елементів знань різними способами (висунення гіпотез); розв'язування проблеми і перевірка одержаних результатів, зіставлення їх з робочою гіпотезою; систематизація та узагальнення здобутих знань і вмінь. Проблемний вид навчання забезпечує самостійне здобуття знань, формування інтересу до пізнавальної діяльності, розвиток продуктивного мислення. Серед його недоліків - значні затрати часу, недостатня ефективність для формування практичних умінь і навичок, слабка ефективність при засвоєнні нового матеріалу, коли самостійний пошук недоступний для учнів.Одним з нових методів навчання, при якому можна здійснити інди­відуалізоване навчання і постійний контроль за сприйманням та засвоєнням нових знань учнями, є програмове навчання.Суть програмового навчання полягає в тому, що навчальний матеріал розділяють на невеликі частини, які розміщують у певній послідовності. Кожен учень вивчає навчальний матеріал індивідуально, за своїм темпом, виявляючи при цьому найбільший ступінь самостійності.Програмове навчання ділять на “машинне” і “безмашинне”. При “безмашинному” програмованому навчанні складають спеціальний програмований підручник.Таке навчання підвищує самостійність і активність учнів у процесі засвоєння знань, допомагає ефективному управлінню і самоуправлінню пізнавальної діяльності учнів, дає можливість поєднувати індивідуальне навчання з колективною роботою учнів і використовувати сучасні технічні засоби.