5. Що є предметом дидактики. Розкрийте основні віхи виникнення і розвиток дидактики. Визначте основні категорії дидактики.

Галузь педагогіки, що містить теорію навчання, зветься дидактикою. предмет дидактики – це: • навчання як засіб освіти та виховання; • закономірності та принципи навчання, його цілі, наукові підвалини його змісту; • взаємодія викладання й учіння в їх єдності; • не тільки власне процес викладання й учіння, але й умови, необхідні для його здійснення (зміст, організація, засоби тощо), а також різні порівняно стійкі результати виконання цих умов.

Сучасна дидактика – найусталеніший розділ у педагогіці; вона виокремилася в самостійну наукову галузь із системи філософських знань на початку XVII століття завдяки англійському філософу Франсісу Бекону (1561-1626). Вважається, що термін дидактика запровадив німецький педагог Вольфганг Ратке (1571-1635), який так назвав наукову дисципліну, що досліджує теоретичні засади навчання. Засновником дидактики був Я. А. Коменський. Як педагог-практик він увійшов в історію завдяки своїм пропозиціям щодо організації шкільного навчання, розробкою оригінальних навчальних посібників. Його фундаментальна праця «Велика дидактика або та, що містить універсальну теорію вчити всіх усьому» і досі має велике науково-педагогічне значення. Засновником української дидактики був великий педагог К. Д. Ушинський, який вважав себе українцем, багато часу працював і жив в Україні, похований у Києві. Найвидатнішим українським дидактиком-практиком 50-60-х років XX століття став В. О. Сухомлинський – засновник гуманістичної, новаторської педагогіки. До відомих теоретиків дидактики відносять російських педагогів М. М. Скаткіна, М. О. Данилова, Ю. К. Бабанського та інших. Основними категоріями дидактики є: навчання, освіта, викладання, учіння, знання, уміння, навички, закономірності, принципи, форми, методи навчання.    Навчання — процес взаємодії вчителя та учня, в результаті якого учень засвоює знання, набуває вмінь і навичок. Освіта — процес засвоєння систематизованих знань і формування на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних сил (мислення, уяви, пам'яті тощо) та результат цього процесу — досягнення певного рівня освіченості. Викладання — організація та управління вчителем пізнавальної діяльності учнів, в результаті чого відбувається розвиток і виховання школярів. Учіння — власна навчальна діяльність учня.   Знання — факти, відомості, наукові теорії, закони, поняття, системно закріплені у свідомості людини. Уміння — здатність свідомо діяти на основі засвоєних знань. Навички — автоматизовані, звичні, безпомилково виконувані дії (доведені до автоматизму уміння).

6.Розкрийте сутність основних педагогічних вимог, що ставляться до перевірки знань, умінь і навичок учнів.

Єдині вимоги до перевірки знань, умінь та навичок формулюються у вигляді критеріїв і норм. Критерій – міра оцінки, показник, на основі якого визначається рівень оволодіння знаннями, уміннями і навичками. Відповідно до критеріїв визначають норми оцінок. Норма – конкретна вимога, яка регулює виставлення оцінки - балу з навчального предмета за усну відповідь чи письмову роботу. Основними критеріями перевірки знань є: глибина, повнота, міцність, оперативність, якість, гнучкість, систематичність. Глибина – критерій оцінки, під яким розуміють кількість усвідомлених студентом істотних зв’язків і відношень у знаннях. Повнота – критерій оцінки, який визначається кількістю всіх елементів знання про вивчений об’єкт. Міцність – критерій оцінки, що передбачає збереження в пам’яті вивченого матеріалу, безпомилковість його відтворення. Оперативність – критерій оцінки, що передбачає вміння використовувати знання у стандартних однотипних умовах. Якість – критерій оцінки, під яким розуміють повноту, міцність, глибину, оперативність знань . Гнучкість – критерій оцінки, що передбачає вміння використовувати знання в змінних, варіативних умовах. Систематичність – критерій оцінки, що передбачає засвоєння навчального матеріалу в його логічний послідовності та наступності. В, якості критеріїв оцінки слід виходити із кількості і змісту допущених студентами помилок у відповіді або роботі, розробка норм оцінок означає за яку кількість допущених помилок і недоліків ставиться певна оцінка. Наприклад, "задовільно", "добре", "відмінно".