63. Охарактеризуйте основні шляхи реалізації принципу індивідуального підходу до учнів.

Індивідуальний підхід до учнів у процесі навчання вима­гає створення умов для активної і організованої роботи всіх учнів, у той же час для індивідуального підходу до кожного із них з метою забезпечення успішного навчання і розвитку їх потенційних можливостей.

Успішна реалізація даного принципу передбачає знання вчителем психофізіологічних особливостей учнів, рівнів їх навчальної підготовленості та стану фізичного здоров'я.

Одним із важливих завдань індивідуального підходу у нав­чанні є активне включення учнів у навчально-виховний процес, розкриття того особливого, що в ньому приховано. Це допомагає учням наблизитися до розуміння своїх особливостей і використа­ти їх продуктивно у творчій навчально-пізнавальній діяльності.

Способи реалізації принципу врахування індивідуальних особливостей учнів у навчанні:

— знання і врахування в процесі навчання психофізіоло­гічних вікових та індивідуальних особливостей учнів;

— диференційований відбір змісту, методів і засобів на­вчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів;

— стимулювання самостійної індивідуальної навчально-пізнавальної діяльності учнів;

— здійснення професійної орієнтації учнів на уроці з вра­хуванням їх інтересів, нахилів, здібностей;

— організація навчально-пізнавального процесу з макси­мальним залученням учнів до участі в ньому (з врахуванням їх індивідуальних можливостей та бажання);

— виявлення творчого потенціалу учнів і забезпечення умов для його реалізації в навчальній діяльності;

— реалізація індивідуального підходу до оцінки знань, умінь та навичок учнів.

64. Дайте порівняльну характеристику репродуктивних і проблемно-пошукових методів навчання.

Репродуктивні і проблемно-пошукові методи навчання вичленяються, передусім, на основі оцінки ступеня творчої активності школярів в пізнанні нових понять, явищ і законів.

Наочність при репродуктивному методі навчання також застосовується з метою кращого і більш активного засвоєння і запам’ятовування інформації.

Практичні роботи репродуктивного характеру відрізняються тим, що їх застосовують за зразком раніше або щойно придбання знань. При цьому, в ході практичної роботи не здійснюють самостійного прирощування знань. Репродуктивні вправи особливо ефективно сприяють відпрацьовуванню практичних вмінь і навиків, бо перетворення в навик вимагає неодноразових дій за зразком.

Особливо ефективно застосовуються репродуктивні методи в тих випадках, коли зміст навчального матеріалу носить здебільшого інформативний характер, являє собою опис методів практичних дій, є надто складним і принципово новим для того, щоб учні могли здійснювати пошук знань.

На основі репродуктивних методів найчастіше здійснюється програмоване навчання.

В цілому ж репродуктивні методи навчання не дозволяють в належній мірі розвивати мислення і особливо самостійність, гнучкість мислення, формувати у тих, що навчаються, навики пошукової діяльності. При надмірному застосуванні ці методи сприяють формалізації процесу засвоєння знань. Одними репродуктивними методами неможливо успішно розвивати якості особистості, як неможливо розвивати такі якості особистості, як творчий підхід до справи, самостійність.

Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. При використанні проблемно-пошукових методів навчання викладач використовує такі прийоми: створює проблемну ситуацію, організує колективне обговорення можливих підходів до рішення проблемної ситуації, стимулює висування гіпотез, тощо. Студенти роблять припущення про шляхи вирішення проблемної ситуації, узагальнюють раніше набуті знання, виявляють причини явищ, пояснюють їхнє походження, вибирають найбільш раціональний варіант вирішення проблемної ситуації. Викладач обов'язково керує цим процесом на всіх етапах, а також за допомогою запитань-підказок.

Проблемно-пошукові методи навчання дуже ефективні для дистанційного навчання. Проблемно-пошукові методи в дистанційному навчанні застосовуються здебільшого з метою розвитку навиків творчої навчально-пізнавальної діяльності, вони сприяють більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями. Особливо ефективно застосовуються ці методи в тих випадках, коли у студентів сформована культура пізнавальної діяльності, інтересів і здібностей, а також глибокі і міцні знання.