Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi_pedagogika.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
506.37 Кб
Скачать

24. Що таке методи і прийоми виховання? з яких. Вимог повинен виходити педагог при їх. Виборі? На які групи поділяються методи виховання у відомих вам класифікаціях?

Виховання як цілеспрямований процес формування особистості здійснюється завдяки реалізації різноманітних виховних методів. Методи виховання - способи взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на формування у вихованців поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки. Залежно від виховної ситуації обирають конкретні прийоми виховання, що є передумовою підвищення ефективності методів виховання. Прийом виховання - частина, елемент методу виховання, необхідний для ефективнішого застосування методу в конкретній ситуації. Методи виховання поділяють на загальні (застосовують в усіх напрямах виховання) і часткові (використовують переважно в одному з них - правовому, економічному, фізичному та ін.). Методи виховання завжди діють у певній системі, кожен є структурним елементом цієї системи, забезпечуючи у взаємозв'язку з іншими ефективність виховного процесу. Вони змінюються, вдосконалюються зі зміною мети виховання, умов, у яких воно здійснюється, віку дитини та ступеня її вихованості. Вибір методу та ефективність його використання залежать від: - вікових особливостей школярів та їх життєвого досвіду- рівня розвитку дитячого колективу. - індивідуальних особливостей школярів. - поєднання методів формування свідомості та поведінки. - ефективності методів виховання, умовою ефективності якої є врахування психології школяра. Поступово виникали все нові методи виховання. При такій великій кількості методів виховання існували різні підходи до їх класифікації:1. Н. І. Болдирев, Н. К. Гончаров, Ф. Ф. Корольов — переконання, вправляння, заохочення і покарання.2. Т. А Ільїна, І. Т. Огородников — переконання, організація діяльності учнів, стимулювання поведінки.3. І. С. Мар'єнко, М. Д. Ярмаченко — пояснювально-репродуктивний метод, проблемно-ситуаційні методи, привчання і вправляння, стимулювання, гальмування, керівництво самовихованням учнів.4. Г. І. Щукіна —: методи формування суспільної свідомості, методи формування суспільної поведінки, методи стимулювання, методи самовиховання. Відповідно до цієї класифікації методи поділяють на: методи формування свідомості особистості ( бесіда, лекція, диспут, позитивний приклад), методи організації діяльності й формування досвіду суспільної поведінки ( педагогічна вимога, громадянська думка, вправляння, привчання, створення виховних ситуацій), методи стимулювання поведінки і діяльності (покарання, заохочення, змагання).

25. Чим обумовлюються індивідуальні відмінності дітей та як слід враховувати їх в навчанні і вихованні?

Індивідуально-психологічні відмінності — стійкі особливості психічних процесів, за якими люди відрізняються один від одного. Індивідуальність характеризують природні задатки, темперамент, особливості перебігу психічних процесів (сприймання, пам'ять, уява, увага, мислення), інтереси і потреби, воля і почуття, здобутий у процесі розвитку досвід. Дітей однакового віку розрізняють за типологічними особливостями вищої нервової діяльності, фізичного і духовного розвитку, здібностями та інтересами. Знання педагогом темпу індивідуального розвитку дитини, її “психологічного портрета” на кожному етапі дошкільного дитинства допомагає йому в конкретизації, спрямуванні педагогічних умов розвитку, оскільки індивідуалізація є найважливішою вимогою справедливого виховання. Індивідуальний підхід як важливий принцип педагогіки полягає в управлінні розвитком людини, заснованому на глибокому знанні рис його особистості і умов життя. Педагогіка індивідуального підходу має на увазі не пристосування цілей і основного змісту навчання і виховання до окремого школяра, а пристосування форм і методів педагогічного впливу до індивідуальних особливостей з тим, щоб забезпечити запроектований рівень розвитку особистості. Індивідуальний підхід створює найсприятливіші можливості для розвитку пізнавальних сил, активності, схильностей і обдарувань кожного учня. В індивідуальному підході особливо потребують «важкі» вихованці, мало здібної школярі, а також діти з яскраво вираженою затримкою розвитку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]