5. о

   Оцінка якості прісних вод за вмістом компонентів сольового складу

   цінку якості прісних вод за вмістом компонентів сольового складу, що відображає ступінь їх антропоген­ного забруднення хлоридами, сульфатами та іншими йонами (табл. 4.10).

Показник, мг/дм	Категорія якості води
	І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII
Сума йонів	< 300	300— 500	501— 750	751 — 400	901 — 1250	1251— 1750	1751— 2000	> 2000
Хлориди	< 25	25— 50	51— 75	76— 100	101— 150	151— 250	251— 500	> 500
Сульфати	< 25	25— 50	51 — 75	76— 100	101 — 150	151— 200	201— 400	> 400

Таблиця 4.10

Екологічна класифікація якості поверхневих вод за трофо-сапробіологічними (еколого-санітарними) крите­ріями (табл. 4.11) включає такі групи показників:

1. гідрофізичні — завислі речовини, прозорість;

2. гідрохімічні — рН, концентрації азоту амонійно­го, нітритного, нітратного, фосфору фосфатів, розчине­ного кисню, перманганатна та біхроматна окисності (ХСК), БСК;

3. гідробіологічні — біомаса фітопланктону, індекс самоочищення/самозабруднення (А/И) — відношення величини валової первинної продукції фітопланктону до величини деструкції органічної речовини у планкто­ні; самозабруднення вод — погіршення їх якості внаслі­док функціонування водних екосистем, зокрема над­мірного продукування органічної речовини водними рослинами (насамперед фітопланктоном);

4. бактеріологічні — чисельність бактеріопланктону та сапрофітних бактерій;

5. біоіндикація сапробності — індекси сапробності за системами Пантле-Букка і Гуднайта-Уітлея.

Для забезпечення обґрунтованих висновків загаль­на кількість показників цього блоку повинна бути не менша 10.

Екологічну оцінку якості поверхневих вод суші та ес­туаріїв України за специфічними показниками токсич­ної дії визначають на підставі наявності й вмісту у воді низки інгредієнтів (ртуті, кадмію, міді, цинку, свинцю, хрому, нікелю, арсену, заліза, марганцю, фторидів, ціа­нідів, нафтопродуктів, фенолів (летючі), СПАР, хлорор­ганічних та фосфорорганічних пестицидів. Оцінку важ­ких металів дають за їх загальним вмістом у воді.

Оцінку якості поверхневих вод за специфічними по­казниками радіаційної дії виконують за такими показни­ками: сумарна р-активність, концентрація стронцію-90 та цезію-137, керуючись даними табл. 4.12.

Конкретні гідрофізичні, гідрохімічні, гідробіоло­гічні та специфічні кількісні показники є елементарни­ми ознаками якості води. Комплексні кількісні озна­ки, що побудовані на інтегруванні елементарних ознак, використовуються як узагальнюючі ознаки якості во­ди. На основі елементарних і узагальнюючих ознак визначають класи, категорії та індекси якості води, зо­ни і підзони сапробності, категорії і підк-атегорії троф- ності (табл. 4.13).Показник	Категорії якості води
	І—II	III	IV	V	VI	VII	VIII
Ртуть	< ОД	0,1—0,2	0,3—0,5	0,6—1,0	1,1—2,5	2,6—5,0	> 5,0
Кадмій	< 0,1	0,1—0,2	0,3—0,5	0,6—1,5	1,6—5,0	5,1—10,0	> 10,0
Мідь	< 1	1—2	3—10	11—25	26—50	51—100	> 100
Цинк	< 1,0	10—20	21—50	51—100	101—200	201—300	> 300
Свинець	< 2	2—10	11—20	21—50	51—100	101—200	> 200
Хром	< 2	2—5	6—10	11—25	26—50	51—100	> 100
Нікель	< 1	1—10	11—20	21—50	51—100	101—200	> 200
Арсен	< 1	1—5	6—15	16—25	26—35	36—50	> 50
Залізо	< 50	50—100	101—500	501—1000	1001—2500	2501—5000	> 500
Марганець	< 10	10—50	51—100	101—500	501—1250	1251—2500	> 2500
Фториди	< 100	100—150	151—200	201—500	501—1000	1001—3000	> 3000
Ціаніди	0	< 10	10—25	26—50	51—100	101—150	> 150
Нафтопродукти	< 10	10—50	51—100	101—200	201—300	301—750	> 750
Феноли (летючі)	0	< 1	1—2	3—5	6—20	21—100	> 100
СПАР	0	< 20	20—50	51—100	101—250	251—1000	> 1000
Хлорорганічні пестициди	0	< 1	1—5	6—10	11—50	50—250	> 250
Фосфорорганічні пестициди (тіофос)	0	< 1	1—3	4—10	11—25	26—50	> 50
Сумарна 0- активність	< 0,44'10"п	(0,44—0,75)-10 11	(0,76—1)*10 11	(1,1—15)-10_и	(15,1—27)'Ю 11	(27,1—50)-10"и	> 50‘10~п
а08г	< 6,2-10~іа	(6,2—9,9)-10"13	(1—3)40 1і!	(3,1—40)'10~і:!	(4,1—8,9)*І0_І1	(9—40)’10~и	> 4-Ю10
1ІІ7С8	< 1,2-Ю"13	(1,2—5)’10~13	(5,1—50)‘10~13	(5,1—150)"10~і:і	(1,6—15)*10 10	(1,6—15)-10 9	> 1,5’10~й

176 Моніторинг поверхневих вод

Специфічні показники токсичної (мкг/дм³) і радіаційної (Кі/дм³) дії

Класи та категорії якості поверхневих вод суші Клас якості води	І	II			III			IV			V
Категорія якості води	1	2	3	4		5	6		7
Назва класів і категорій	Дуже чисті	Чисті			Забруднені			Брудні			Дуже брудні
якості вод за ступенем їх чистоти (антропоген­ної забруд­неності)	Дуже чисті	Чисті	Достатньо чисті	Слабо забруднені		Помірно забруднені	Брудні		Дуже брудні
Трофність	Оліго- трофні	Мезотрофні			Евтрофні			Полі- трофні			Гіпер- трофні
	Оліготрофні- олігомезотрофні	Мезотрофні	Мезоевтрофні	Евтрофні		Евполітрофні	Політрофні		Гіпертрофні
Сапробність	Оліго- сапробні		р-мезоса- пробні			а-мезоса- пробні				Поліса- пробні
	р-ОЛІГО- сапробні	а-оліго- сапробні	р'-мезо- сапробні	Р''-мезо- сапробні		а'-мезо- сапробні	а''-мезо- сапробні		Полі- сапробні

За системою екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України виокремлюють вісім кате­горій якості води, які базуються на узагальнюючих оз­наках: І — відмінна; II — добра; III — досить добра; IV — задовільна; V — посередня; VI — погана; VII — дуже по­гана; VIII — занадто погана.

Категорії якості води відображають природний стан, а також ступінь антропогенного забруднення поверхне­вих вод суші. За ступенем забруднення якість води поді­ляють на такі категорії: І — дуже чиста; II — чиста; III — Досить чиста; IV — слабо забруднена; V — помірно за­бруднена; VI — сильно забруднена; VII — брудна; VIII — Дуже брудна.

За трофо-сапробіологічними (еколого-санітарними) показниками вони відповідають певним підкатегоріям трофності і підзонам сапробності:

І — олігомезотрофна, р-олігосапробна; II — мезотроф- на, а-олігосапробна; III — мезоевтрофна, р-мезосапроб- на; IV — евтрофна, р-мезосапробна; V — евполітрофна, а'-мезосапробна; VI — політрофна, а"-мезосапробна; VII — полігіпертрофна, р-полісапробна; VIII — гіпер- трофна, а-полісапробна.

Основою для екологічної оцінки якості поверхневих вод є таблиці з градаціями величин усіх показників, що відповідають категоріям якості води (табл.4.10— 4.13).

Екологічна оцінка якості води в певному водному об’єкті може бути орієнтовною і ґрунтовною.

Орієнтовна екологічна оцінка є необхідною з роз­відувальною (рекогносцирувальною) метою для ви­роблення попередніх висновків та рішень і з’ясування на основі разових вимірів окремих показників якості води.

Ґрунтовна узагальнююча оцінка необхідна для пе­реконливих, відповідальних висновків і рішень. Про­цедура виконання ґрунтовної екологічної оцінки відбу­вається у чотири послідовні етапи:

1. групування і оброблення вихідних даних (резуль­татів систематичного контролю якості води);

2. визначення класів і категорій якості води за окре­мими показниками;

3. узагальнення оцінок якості води за окремими по­казниками (вираженими в класах і категоріях) по окре­мих блоках з визначенням інтегральних значень класів і категорій якості води;

4. визначення об’єднаної оцінки якості води для пев­ного водного об’єкта загалом, його окремих ділянок за певний період спостережень.

Вихідні дані щодо якості води за окремими показни­ками групують у просторі і часі, а також в межах трьох блоків. Згруповані показники якості води, тобто вихіД' ні дані, обробляють: обчислюють середньоарифметичні та визначають найгірші (мінімальні чи максимальні) значення. Екстремальні значення показників аналізу­ють з метою з’ясування природних чи антропогенних факторів, які могли їх спричинити, і прийняття рішень про використання чи вилучення цих значень.

Класи і категорії якості води для окремих показни­ків визначають, зіставляючи середні і найгірші (макси­мальні чи мінімальні) значення показників з критерія­ми спеціалізованих класифікацій.

Узагальнення оцінок за окремими показниками з визначенням інтегральних значень класів і категорій якості води виконують на основі аналізу показників у межах відповідних блоків. Це узагальнення полягає у визначенні середніх і найгірших значень для трьох блокових індексів якості води:

• середні значення визначають, обчислюючи серед­ній номер категорії за всіма показниками блоку;

• найгірші значення визначають за відносно най­гіршим показником (з найбільшим номером категорії) серед всіх показників блоку.

Об’єднану оцінку якості води для певного водного об’єкта загалом чи окремих його ділянок отримують, обчислюючи інтегральний, або екологічний, індекс І_Е, величина якого дорівнює середньому арифметичному значень блокових індексів:

І_Е — + /₂ + Із)/3, (4.12)

де І_х — індекс забруднення компонентами сольового складу; І₂ — індекс трофо-сапробіологічних (еколого- санітарних) показників; І₃ — індекс специфічних по­казників токсичної і радіаційної дії.

Екологічний індекс якості води, як і блокові індекси, обчислюють для середніх і найгірших значень категорій окремо (він може бути дробовим числом). За допомогою екологічного індексу можлива оцінка і зіставлення рів­ня екологічного благополуччя води по окремих ділянках водних об’єктів, по басейнах, регіонах і загалом по Ук­раїні, проте при цьому необхідно користуватися однако­вим переліком показників.

Результати екологічної оцінки якості поверхневих вод подають у вигляді таблиць, графіків і карт.

Для водотоків результати доцільно подавати у ви­гляді профілю якості води, на якому показують:

• довжину річки та її приток (в км) від гирла;

• місцезнаходження джерел антропогенної дії;

• контрольні та водомірні пости;

• криву достовірних витрат води вздовж течії ріки;

• значення показників якості води.

Найзручнішим способом подання результатів екологіч­ної оцінки якості води є картографічний. Карта наочно де­монструє розподіл забруднення в річці залежно від скидан­ня стоків, впадання приток та процесів самоочищення. Від­повідно до потреб розробляють карти, що відображають:

• узагальнену екологічну оцінку якості води;

• якість води за окремими блоками показників;

якість води за окремими показниками (рис. 4.2).