
- •Рецензенти:
- •Рівні, види
- •Державне житлове комунальне господарство. Організація забезпечує спостереження за станом питної води, стічної води каналізаційної мережі, зелених насаджень.
- •Оцінка якості прісних вод за вмістом компонентів сольового складу
- •Екологічна оцінка якості поверхневих вод
- •За інтегральним
- •— Сума йонів 5 — рН
- •Найпоширеніші токсичні компоненти великомасштабного забруднення Світового океану
о
Оцінка якості прісних вод за вмістом компонентів сольового складу
цінку якості прісних вод за вмістом компонентів сольового складу, що відображає ступінь їх антропогенного забруднення хлоридами, сульфатами та іншими йонами (табл. 4.10).
Показник, мг/дм |
Категорія якості води |
|||||||
І |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
|
Сума йонів |
< 300 |
300— 500 |
501— 750 |
751 — 400 |
901 — 1250 |
1251— 1750 |
1751— 2000 |
> 2000 |
Хлориди |
< 25 |
25— 50 |
51— 75 |
76— 100 |
101— 150 |
151— 250 |
251— 500 |
> 500 |
Сульфати |
< 25 |
25— 50 |
51 — 75 |
76— 100 |
101 — 150 |
151— 200 |
201— 400 |
> 400 |
Таблиця
4.10
Екологічна класифікація якості поверхневих вод за трофо-сапробіологічними (еколого-санітарними) критеріями (табл. 4.11) включає такі групи показників:
гідрофізичні — завислі речовини, прозорість;
гідрохімічні — рН, концентрації азоту амонійного, нітритного, нітратного, фосфору фосфатів, розчиненого кисню, перманганатна та біхроматна окисності (ХСК), БСК;
гідробіологічні — біомаса фітопланктону, індекс самоочищення/самозабруднення (А/И) — відношення величини валової первинної продукції фітопланктону до величини деструкції органічної речовини у планктоні; самозабруднення вод — погіршення їх якості внаслідок функціонування водних екосистем, зокрема надмірного продукування органічної речовини водними рослинами (насамперед фітопланктоном);
бактеріологічні — чисельність бактеріопланктону та сапрофітних бактерій;
біоіндикація сапробності — індекси сапробності за системами Пантле-Букка і Гуднайта-Уітлея.
Для забезпечення обґрунтованих висновків загальна кількість показників цього блоку повинна бути не менша 10.
Екологічну оцінку якості поверхневих вод суші та естуаріїв України за специфічними показниками токсичної дії визначають на підставі наявності й вмісту у воді низки інгредієнтів (ртуті, кадмію, міді, цинку, свинцю, хрому, нікелю, арсену, заліза, марганцю, фторидів, ціанідів, нафтопродуктів, фенолів (летючі), СПАР, хлорорганічних та фосфорорганічних пестицидів. Оцінку важких металів дають за їх загальним вмістом у воді.
Оцінку якості поверхневих вод за специфічними показниками радіаційної дії виконують за такими показниками: сумарна р-активність, концентрація стронцію-90 та цезію-137, керуючись даними табл. 4.12.
Конкретні гідрофізичні, гідрохімічні, гідробіологічні та специфічні кількісні показники є елементарними ознаками якості води. Комплексні кількісні ознаки, що побудовані на інтегруванні елементарних ознак, використовуються як узагальнюючі ознаки якості води. На основі елементарних і узагальнюючих ознак визначають класи, категорії та індекси якості води, зони і підзони сапробності, категорії і підк-атегорії троф- ності (табл. 4.13).Показник |
Категорії якості води |
||||||
І—II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
|
Ртуть |
< ОД |
0,1—0,2 |
0,3—0,5 |
0,6—1,0 |
1,1—2,5 |
2,6—5,0 |
> 5,0 |
Кадмій |
< 0,1 |
0,1—0,2 |
0,3—0,5 |
0,6—1,5 |
1,6—5,0 |
5,1—10,0 |
> 10,0 |
Мідь |
< 1 |
1—2 |
3—10 |
11—25 |
26—50 |
51—100 |
> 100 |
Цинк |
< 1,0 |
10—20 |
21—50 |
51—100 |
101—200 |
201—300 |
> 300 |
Свинець |
< 2 |
2—10 |
11—20 |
21—50 |
51—100 |
101—200 |
> 200 |
Хром |
< 2 |
2—5 |
6—10 |
11—25 |
26—50 |
51—100 |
> 100 |
Нікель |
< 1 |
1—10 |
11—20 |
21—50 |
51—100 |
101—200 |
> 200 |
Арсен |
< 1 |
1—5 |
6—15 |
16—25 |
26—35 |
36—50 |
> 50 |
Залізо |
< 50 |
50—100 |
101—500 |
501—1000 |
1001—2500 |
2501—5000 |
> 500 |
Марганець |
< 10 |
10—50 |
51—100 |
101—500 |
501—1250 |
1251—2500 |
> 2500 |
Фториди |
< 100 |
100—150 |
151—200 |
201—500 |
501—1000 |
1001—3000 |
> 3000 |
Ціаніди |
0 |
< 10 |
10—25 |
26—50 |
51—100 |
101—150 |
> 150 |
Нафтопродукти |
< 10 |
10—50 |
51—100 |
101—200 |
201—300 |
301—750 |
> 750 |
Феноли (летючі) |
0 |
< 1 |
1—2 |
3—5 |
6—20 |
21—100 |
> 100 |
СПАР |
0 |
< 20 |
20—50 |
51—100 |
101—250 |
251—1000 |
> 1000 |
Хлорорганічні пестициди |
0 |
< 1 |
1—5 |
6—10 |
11—50 |
50—250 |
> 250 |
Фосфорорганічні пестициди (тіофос) |
0 |
< 1 |
1—3 |
4—10 |
11—25 |
26—50 |
> 50 |
Сумарна 0- активність |
< 0,44'10"п |
(0,44—0,75)-10 11 |
(0,76—1)*10 11 |
(1,1—15)-10_и |
(15,1—27)'Ю 11 |
(27,1—50)-10"и |
> 50‘10~п |
а08г |
< 6,2-10~іа |
(6,2—9,9)-10"13 |
(1—3)40 1і! |
(3,1—40)'10~і:! |
(4,1—8,9)*І0_І1 |
(9—40)’10~и |
> 4-Ю10 |
1ІІ7С8 |
< 1,2-Ю"13 |
(1,2—5)’10~13 |
(5,1—50)‘10~13 |
(5,1—150)"10~і:і |
(1,6—15)*10 10 |
(1,6—15)-10 9 |
> 1,5’10~й |
176
Моніторинг
поверхневих вод
Специфічні
показники токсичної (мкг/дм3)
і радіаційної (Кі/дм3)
дії
Класи
та категорії якості поверхневих вод
суші |
І |
II |
III |
IV |
V |
||||||
Категорія якості води |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||||
Назва класів і категорій |
Дуже чисті |
Чисті |
Забруднені |
Брудні |
Дуже брудні |
||||||
якості вод за ступенем їх чистоти (антропогенної забрудненості) |
Дуже чисті |
Чисті |
Достатньо чисті |
Слабо забруднені |
Помірно забруднені |
Брудні |
Дуже брудні |
||||
Трофність |
Оліго- трофні |
Мезотрофні |
Евтрофні |
Полі- трофні |
Гіпер- трофні |
||||||
|
Оліготрофні- олігомезотрофні |
Мезотрофні |
Мезоевтрофні |
Евтрофні |
Евполітрофні |
Політрофні |
Гіпертрофні |
||||
Сапробність |
Оліго- сапробні |
р-мезоса- пробні |
а-мезоса- пробні |
Поліса- пробні |
|||||||
|
р-ОЛІГО- сапробні |
а-оліго- сапробні |
р'-мезо- сапробні |
Р''-мезо- сапробні |
а'-мезо- сапробні |
а''-мезо- сапробні |
Полі- сапробні |
За системою екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України виокремлюють вісім категорій якості води, які базуються на узагальнюючих ознаках: І — відмінна; II — добра; III — досить добра; IV — задовільна; V — посередня; VI — погана; VII — дуже погана; VIII — занадто погана.
Категорії якості води відображають природний стан, а також ступінь антропогенного забруднення поверхневих вод суші. За ступенем забруднення якість води поділяють на такі категорії: І — дуже чиста; II — чиста; III — Досить чиста; IV — слабо забруднена; V — помірно забруднена; VI — сильно забруднена; VII — брудна; VIII — Дуже брудна.
За трофо-сапробіологічними (еколого-санітарними) показниками вони відповідають певним підкатегоріям трофності і підзонам сапробності:
І — олігомезотрофна, р-олігосапробна; II — мезотроф- на, а-олігосапробна; III — мезоевтрофна, р-мезосапроб- на; IV — евтрофна, р-мезосапробна; V — евполітрофна, а'-мезосапробна; VI — політрофна, а"-мезосапробна; VII — полігіпертрофна, р-полісапробна; VIII — гіпер- трофна, а-полісапробна.
Основою для екологічної оцінки якості поверхневих вод є таблиці з градаціями величин усіх показників, що відповідають категоріям якості води (табл.4.10— 4.13).
Екологічна оцінка якості води в певному водному об’єкті може бути орієнтовною і ґрунтовною.
Орієнтовна екологічна оцінка є необхідною з розвідувальною (рекогносцирувальною) метою для вироблення попередніх висновків та рішень і з’ясування на основі разових вимірів окремих показників якості води.
Ґрунтовна узагальнююча оцінка необхідна для переконливих, відповідальних висновків і рішень. Процедура виконання ґрунтовної екологічної оцінки відбувається у чотири послідовні етапи:
групування і оброблення вихідних даних (результатів систематичного контролю якості води);
визначення класів і категорій якості води за окремими показниками;
узагальнення оцінок якості води за окремими показниками (вираженими в класах і категоріях) по окремих блоках з визначенням інтегральних значень класів і категорій якості води;
визначення об’єднаної оцінки якості води для певного водного об’єкта загалом, його окремих ділянок за певний період спостережень.
Вихідні дані щодо якості води за окремими показниками групують у просторі і часі, а також в межах трьох блоків. Згруповані показники якості води, тобто вихіД' ні дані, обробляють: обчислюють середньоарифметичні та визначають найгірші (мінімальні чи максимальні) значення. Екстремальні значення показників аналізують з метою з’ясування природних чи антропогенних факторів, які могли їх спричинити, і прийняття рішень про використання чи вилучення цих значень.
Класи і категорії якості води для окремих показників визначають, зіставляючи середні і найгірші (максимальні чи мінімальні) значення показників з критеріями спеціалізованих класифікацій.
Узагальнення оцінок за окремими показниками з визначенням інтегральних значень класів і категорій якості води виконують на основі аналізу показників у межах відповідних блоків. Це узагальнення полягає у визначенні середніх і найгірших значень для трьох блокових індексів якості води:
середні значення визначають, обчислюючи середній номер категорії за всіма показниками блоку;
найгірші значення визначають за відносно найгіршим показником (з найбільшим номером категорії) серед всіх показників блоку.
Об’єднану оцінку якості води для певного водного об’єкта загалом чи окремих його ділянок отримують, обчислюючи інтегральний, або екологічний, індекс ІЕ, величина якого дорівнює середньому арифметичному значень блокових індексів:
ІЕ — + /2 + Із)/3, (4.12)
де Іх — індекс забруднення компонентами сольового складу; І2 — індекс трофо-сапробіологічних (еколого- санітарних) показників; І3 — індекс специфічних показників токсичної і радіаційної дії.
Екологічний індекс якості води, як і блокові індекси, обчислюють для середніх і найгірших значень категорій окремо (він може бути дробовим числом). За допомогою екологічного індексу можлива оцінка і зіставлення рівня екологічного благополуччя води по окремих ділянках водних об’єктів, по басейнах, регіонах і загалом по Україні, проте при цьому необхідно користуватися однаковим переліком показників.
Результати екологічної оцінки якості поверхневих вод подають у вигляді таблиць, графіків і карт.
Для водотоків результати доцільно подавати у вигляді профілю якості води, на якому показують:
довжину річки та її приток (в км) від гирла;
місцезнаходження джерел антропогенної дії;
контрольні та водомірні пости;
криву достовірних витрат води вздовж течії ріки;
значення показників якості води.
Найзручнішим способом подання результатів екологічної оцінки якості води є картографічний. Карта наочно демонструє розподіл забруднення в річці залежно від скидання стоків, впадання приток та процесів самоочищення. Відповідно до потреб розробляють карти, що відображають:
узагальнену екологічну оцінку якості води;
якість води за окремими блоками показників;
якість води за окремими показниками (рис. 4.2).