21.Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій.

Презентація – це спеціально організоване спілкування з аудиторією мета якого переконати або спонукати її до певних дій.

Презентацію здійснюють через три канали: вербальний (те що я говорю), вокальний (як я говорю), не вербальний(вираз очей, жести, рухи).

Презентація може бути успішною і не успішною.

Основними причинами неуспішної презентації є: нездатність подолати хвилювання перед великою аудиторією, недоліки у плануванні і підготовці презентації, погано організований і неструктурований зміст, недостатній контакт з аудиторією, неуважність до деталей, відсутність відчуття часу, неефективне використання наочних засобів, перевантаження інформацією.

Розрізняють такі типи презентацій:

1.презентація за сценарієм;

2.інтерактивна презентація;

3.автоматична презентація;

4.навчальна презентація.

Структурні компоненти презентації:

1.Експозиція — встановлення миттєвого контакту з аудиторією. Вступ, якому відводиться 5-10% від перебігу всієї презентації.

2.Вступна частина презентації передбачає такі етапи:

- привітання;

- пояснення мети презентації;

- огляд основних етапів презентації;

- пропозиція ставити запитання після або під час презентації.

3.Основна частина становить 70-85% презентації.

ЇЇ завдання схарактеризувати ситуацію, подати можливі засоби для її покращення, обов'язково запропонувати власний варіант її репрезентації, кульмінація презентації.

4.Резюме. Резюме підсумовує сказане

5. Висновок — це вихід з контакту, завершення спілкування.

Закон краю — промовця слухають на початку і наприкінці презентації.

22.Слухання і його роль у комунікації. Види запитань.

Важливим компонентом техніки професійного спілкування є вміння слухати.

Слухання – це не просто мовчання, а активна діяльність, своєрідна робота, якій передує бажання почути, інтерес до співрозмовника.

Виділяють два типи слухання: активне і пасивне.

Пасивне це таке слухання, за якого відсутні дії реципієнта.

Активне слухання – це з'ясування, дослівне повторювання, перефразування і резюмування.

Логічності виступу сприяють питальні конструкції, за їх допомоги окреслюють проблему, викладають нову інформацію.

Види запитань:

Закрите запитання – запитання на яке можна відповісти однозначно так або ні, назвати точну дату, ім'я або число.

Відкрите запитання – на яке важко відповісти одним словом, вони вимагають розгорнутої відповіді.

Альтернативне запитання – середнє між закритим і відкритим, ставлять у формі відкритого, але при цьому пропонують варіанти відповіді.

Риторичні запитання — не потребують відповіді

Підтверджувальні запитання (техніка Сократа) – можна відповісти тільки позитивно.

Спрямувальні запитання — скеровують (кристалізують) розмову у потрібному напрямку.

Запитання кристалізатори – допомагають шліфувати думки.

Інформаційні запитання — для отримання інформації.

Однополісні запитання — віддзеркалюють запитання співрозмовника.

Проблемні запитання – формулюють мету, мікротему.

Провокаційні запитання – підбурюють на певні дії, спонукають до бажань.

Навідні запитання – стимулюють мислення, наводять на певні думки.

Прикінцеві запитання — використовують на етапі завершення розмови виступу, таким питанням мають передувати 1-2 підтверджувальні результати.