12.Професійна сфера, як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів

Поняття «професійна сфера» охоплює три функціональні різновиди літературної мови – офіційно-діловий, науковий, розмовний.

Науковий і діловий стиль не опускають уживання художніх засобів. Вони розраховані на раціональне, а не емоційне сприйняття. Для цих стилів характерно:

1.)наголосити на чомусь важливому, привернути увагу читачів до важливих фактів;

2.)пояснити, уточнити, виділити щось;

3.)поєднати частини інформації;

4.)вказати на порядок думок і їх зв'язок, послідовність викладу;

5.)висловити впевненість або невпевненість;

6.)узагальнити, зробити висновок;

7.)зіставити або протиставити інформацію, вказати на причину і наслідки;

8.)зробити критичний аналіз відомого або бажаного.

Отже, професійна сфера репрезентує офіційно-діловий і науковий стилі у єдності спільних мовних засобів досягнення комунікативної мети, адже кожна людина, незалежно від фаху, віку, статі, соціального становища, стикається з проблемою написання заяви, відгуку, службового листа.

Основою професійної підготовки є комунікативна компетенція, тобто уміння і навички говорити, запитувати, відповідати, аргументувати, переконувати, висловлювати точно і ясно думку, правильно поводити себе в конкретній ситуації. В цьому випадку на допомогу прийде розмовний стиль, зокрема – розмовно-професійний.

13.Текст як форма реалізації професійної діяльності

Текст – це писемний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлювань, об’єднаних у тематичну і структурну цілісність.

За способом репрезентації тексти бувають письмові, усні та друковані.

Основним елементом тексту є дане ( тема предмет і висловлювання) і нове (основний зміст висловлювання). Основними ознаками тексту є:

зв’язність; цілісність; членованість; завершеність.

Розрізняють два основні види тексту – монологічний та діалогічний.

14.Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.

Спілкування – це складний процес встановлення та розвитку контактів між людьми, взаємодія особистостей в основі якої лежить обмін думками, почуттями з метою інформування. Спілкування спрямоване на досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми, реалізацію професійної мети. Окремо розглядають професійне ділове спілкування.

Правила спілкування – це рекомендації що до ефективного спілкування, які склалися в суспільстві і віддзеркалюють комунікативні традиції етносу.

Спілкування іноді ототожнюють з комунікацією однак це не синоніми.

Комунікація – це цілеспрямований інформаційний обмін в різноманітних процесах спілкування. Тобто поняття комунікація ширше за спілкування.

Функції спілкування це зовнішній прояв властивостей спілкування, ті завдання які воно виконує в процеси діяльності індивіда в соціумі.

Функції спілкування:

1.Контактна

2.Інформаційна

3.Спонукальна

4.Координаційна

5.Пізнавальна

6.Емотивна

7.Регулятивна

Професійне спілкування репрезентує також інші функції:

1.Функція самовираження

2.Функція соціального контролю

3.Функція соціалізації

4.Інструментальна

5.Трансляційна

6.Інтегративна

15.Види, етапи й форми професійного спілкування

Спілкування можна розділити на види:

1.За участю мовних засобів: вербальне (словесне), не вербальне, комбіноване.

2.За формою вираження мовних засобів: усне, письмове, друковане.

3.За темою: політичне, наукове, навчальне, побутове.

4.За метою: ділове, розважальне.

5.За кількістю учасників:Внутрішнє, міжособистісне, групове, масове.

6.За характером: діалогічне, монологічне, полілогічне.

7.За ступенем офіційності: офіційне, не офіційне, приватне.

8.За тривалістю: постійне, періодичне, короткотривале, довготривале.

9.За свободою вибору партнера: ініціативне, вимушене.

10.За результативністю: необхідне, бажане, нейтральне та не бажане.

11.За додержанням норм: нормативне, ненормативне.

Типи спілкування:

1.Індивідуальні і групові бесіди.

2.Телефонні розмови.

3.Наради.

4.Конференції.

5.Збори.

6.Дискусії.

7.Полеміка (протилежні погляди).

Етапи спілкування:

1.Ретельна підготовка до спілкування.

2.Орієнтація в ситуації і встановлення контакту (початок спілкування).

3.Обговорення питання (проблеми).

4.Прийняття рішень.

5.Вихід із контакту.