4.Структура органів управління оподаткуванням. Функції, права і обов’язки посадових осіб органів державної податкової служби

Структура органов управления: органы законодательной и исполнительной власти, оперативного управления, негосударственные организации.

К исполнительной власти относится аппарат правительства Украины, к законодальной Верховная рада Украины. Организационной структуре относится также Аппарат президента Украины. Все они управляют на отрасли министерств и ведомств, Нац Банк, Мин Фин, Гос нал службу. Они в свою очередь руководят системой органов государсвтенной налоговой службы, которая состоит из государственной налогой службы Украины, Нал служд в г. Киев, Г. Севастополь, Налоговые инспекции в городах и районах, районах в городах, Объединения гос. Нал инспекций, международные гос нал инспекции, инспекции по обслуживанию крупных плательщиков налогов.

К негосударственным организацмям, кот. Принимают участие в управлении нао отчетностью относятся общественные организации налогоплат, научно-исслед учреждения, аудиторские, юр., консультац фирмы.

Функции органов управления (ст 19 НКУ) осущ контроля за своевременностью добросовестностью подачи деклараций и уплаты, лиц деятельность, погашение долга

Права органов: приглашать плательщиков нал для проверки правильности начисления и своевременности оплаты нал и сборов, провоедение проверки плат налогов, получать информаию от плательщ, справки, копии документов, проверять первичные документы.

Обязаности ДПС: соблюдение конституции укр, обеспечение эфф работы и выполнение заданий, не допускать нарушение прав и охрана законов

5. Обов’язки і права платників податків.

Згідно статтям 16 і 17 ПКУ.

Стаття 16. Обов'язки платника податків

16.1. Платник податків зобов'язаний:

-стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

-вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

-подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

-сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

-подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;

-подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку);

-подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством;

-виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки;

-не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи;

-повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації);

-повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця;

-забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом;

-допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Стаття 17. Права платника податків

Платник податків має право:

-безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в митних органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

-представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

-обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат;

-користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом;

-одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом;

-бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;

-оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення;

-вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

-на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

-на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом;

-на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

-за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, вести облік тимчасових та постійних податкових різниць, та використовувати дані такого обліку для складання декларації з податку на прибуток.

- Платник податку має також інші права, передбачені законом

15) Організаційно-інформаційна модель аналізу податкових відносин Податкові відносини включають в себе не лише справляння податків, а й зворотній зв’язок держави з її громадянами – платниками податків. О рганізаційно-інформаційна модель аналізу податкових відносин передбачає формування алгоритму аналізу та включає основні складові аналітичної процедури, зокрема, це суб’єкт, об`єкт, мета, джерела інформації, методи та прийоми, фактори аналізу податкових відносин тощо. Використання такої моделі повинно допомогти аналітику уяснити взаємодію і взаємовплив складових елементів податкових відносин, підібрати показники, які адекватно характеризують аналізоване явище, процес, результат; виявити фактори, що зумовилизміну показників; уточнити методичні прийоми виміру величини і характеру цієї зміни; скласти алгоритм проведення аналізу.Методичні прийоми аналізу податковихвідносин: Аналіз і синтез, Індукція і дедукція, Аналогія і моделювання, Абстрагування і конкретизація, Системний аналіз, Статистично –математичні, Експертні методи.Оцінка факторів та передумов розвитку податкових відносин: Законодавчі документи, що регламентують податкові відносини,Міжбюджетні відносини у встановленні та збиранні податків,Прямі і непрямі витрати,пов'язані зі сплатою податків, База та ставки оподаткування ,Дотри­мання вимог сплати податків, Фінансова стійкість та податкоспроможність суб'єктів господарювання . Основні напрями вдосконалення податкових відносин: 1. Удосконалення системи оподаткування (ставки, бази, справедливість) 2. Широке інформування населення про напрямки надходження та використання податкових платежів (хто відповідальний, способи поширення інформації, термін проведення) 3. Освіта платників податків та формування позитивного ставлення до процесу оподаткування 4. Проведення діалогів з платниками податків з метою врахування їх думки 5. Правовий захист платників податків 6. Удосконалення процедур здійснення податкових платежів та подання звітності 7. Стимулювання ефективного використання дефіцитних ресурсі 8. Створення комплексної автоматизованої .системи збору та обробки інформації про податкові надходження 9.Створення системи швидкого пошуку та інформування платників податків про зміни в оподаткуванні Система аналітичних показників оцінки стану та розвитку податкових відносин Важливим питанням аналізу будь-якого об’єкту є використання системи показників, що характеризують кількісні та якісні сторони досліджуваних явищ, ресурсів та їх ефективність. Єдиної системи аналітичних показників для дослідження податкових відносин не існує. Запропонована система аналітичних показників, які б в найбільш можливій мірі були здатні охарактеризувати стан та розвиток податкових відносин.

6. Визначення менеджменту і податкового менеджменту. Функції, об’єкт результат, правова база, структура і завдання державного податкового менеджменту. Сутність відносин між суб’єктами податкового менеджменту.

Менеджмент – це сукупність прийомів та методів цілеспрямованого впливу на об’єкт для досягнення певного результату. Податковий менеджмент – це сукупність принципів, прийомів, засобів, форм та методів організації податкових платежів.

До функцій державного податкового менеджменту належить:

- планування податкової системи;

- організація податкової системи;

- контроль податкової системи;

- регулювання податкової системи;

- стимулювання суб’єктів господарювання.

Складовими державного податкового менеджменту є:

1. Податкове прогнозування і планування - це особливі еле-менти системи вироблення і прийняття рішень у сфері жит-тєдіяльності держави в процесі перерозподілу валового внут-рішнього продукту, які проявляються через визначення обсягу податкових надходжень, оцінку господарсько-відтворювальних операцій за звітний період, оцінку перспектив господарського розвитку, нормативне оформлення податкової роботи тощо.

2. Податкове регулювання – це сукупність заходів непрямого впливу держави на розвиток виробництва шляхом зміни норм вилучення у бюджет, у результаті чого змінюється рівень оподаткування.

3. Податковий контроль - це контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю надходження податків, зборів і обов’язкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди від юридичних та фізичних осіб.

Об'єктом державного податкового менеджменту є податкова система держави.

Правове забезпечення полягає в розробці та прийнятті нор­мативних актів, що регулюють суспільні відносини у сфері оподаткування, сукупність яких становить податкове право.

Метою державного податкового менеджменту є забезпечення створен­ня та функціонування оптимальної податкової системи.

Виходячи із зазначених принципів та мети державного по­даткового менеджменту, до його завдань слід віднести:

1. розробку та впровадження нормативних актів у сфері оподаткування;

2. створення та забезпечення функціонування системи органів податкового адміністрування та контролю;

3. створення та забезпечення функціонування системи контролю за податковою системою держави.

Чинна система нормативно-правових актів і, перш за все, податкових законів, регулює відносини:

- між державою і платником стосовно визначення основ­них елементів оподаткування; порядку обчислення і справлян­ня податків, зборів, обов'язкових платежів; правового статусу платників, їх відповідальності перед державою за порушення податкового законодавства;

- між державою і органами місцевого самоврядування що­до розмежування їхніх прав в подат­ковій сфері, законодавчого закріплення за бюджетами кож­ного рівня власної дохідної бази, законодавчого визна­чення тієї частки загальнодержавних податків, яка на постій­ній чи довготривалій основі закріплюється за місцевими бю­джетами;

- між державою і органами, що забезпечують справляння податків, зборів, обов'язкових платежів, з приводу визначен­ня правового статусу цих органів; порядку адміністрування податків, зборів, обов'язкових платежів; відповідальності за забезпечення своєчасного надходження податків, зборів, обо­в'язкових платежів до бюджетів всіх рівнів; дотримання по­даткового законодавства;

- між органами податкової служби і платниками стосовно їхніх взаємин, прав та обов'язків і механізму їх реалізації.

7. Сутність державного податкового менеджменту та його складові. Визначення податкового прогнозування і планування, їх цілі та завдання. Класифікація прогнозів. Напрямки процесу податкового прогнозування і планування і фактори, що впливають на їх якість.

Сутність державного податкового менеджменту є забезпечення створення та функціонування оптимальної податкової системи.

Складовими державного податкового менеджменту є:

1. Податкове прогнозування і планування - це особливі еле-менти системи вироблення і прийняття рішень у сфері жит-тєдіяльності держави в процесі перерозподілу валового внут-рішнього продукту, які проявляються через визначення обсягу податкових надходжень, оцінку господарсько-відтворювальних операцій за звітний період, оцінку перспектив господарського розвитку, нормативне оформлення податкової роботи тощо.

2. Податкове регулювання – це сукупність заходів непрямого впливу держави на розвиток виробництва шляхом зміни норм вилучення у бюджет, у результаті чого змінюється рівень оподаткування.

3. Податковий контроль - це контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю надходження податків, зборів і обов’язкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди від юридичних та фізичних осіб.

Податкове прогнозування і планування — це особливі еле-менти системи вироблення і прийняття рішень у сфері жит-тєдіяльності держави у процесі перерозподілу валового внут-рішнього продукту.

Основне завдання податкового прогнозування і планування — це необхідність економічно обґрунтовано забезпечити якісні й кількісні параметри бюджетних завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни, керуючись розробленою і прийнятою в законодавчому порядку соціально-економічною доктриною.

Цілі податкового прогнозування і планування:

а) прогнозування мобілізації сум контингентів податкових платежів на основі макроекономічних показників (обсяг ВВП,індекс інфляції,обсяг товарообороту);

б) розподіл регулюючих доходів за рівнями бюджетної системи з метою формування дохідної бази бюджетів територій.

Процес державного податкового прогнозування і плануван-ня включає два основних напрями:

- прогнозування мобілізації сум контингентів податкових платежів на основі макроеконо-мічних показників;

- розподіл регулюючих доходів за рівнями бюджетної системи з метою формування дохідної бази бюджетів тери-торій

фактори, які впливають на якість прогнозування і планування.

1. В Україні немає методологічного забезпечення проектування дохідної частини державного і місцевих бюджетів, раціональної системи прогнозування і планування податкових надходжень.

2. Окремі податкові закони часто змінюються і спостері-гається значна кількість поточних змін до законів в питань оподаткування.

3. Поведінка платників податків, які працюють в окремих галузях економіки: паливно-енергетичному, гірничо-металургійному комплексах, сільському господарстві, експортних напрямках, передбачувана.

4. Обсяг надходжень до бюджету залежить від рівня подат-кової дисципліни і культури, від політичної ситуації.

5. Робота над проектуванням доходів бюджету не повинна ґрунтуватися тільки на макроекономічних показниках і по-требі збалансування бюджету. Необхідно враховувати реальний стан сплати податків та вплив законодавчих рішень з питань оподаткування, особливо у територіальному розрізі.

6. Необхідно враховувати низку важливих економічних чинників, які відчутно знижують податковий потенціал дер-жави. Це, насамперед, збитковість підприємств.

7. Спостерігається зростання обсягів наданих податкових пільг.