29/Вільні економічні зони: сутність, мета створення, цілі та очікуваний ефект впровадження. Класифікація вільних економічних зон.

Вільна (спеціальна) економічна зона (ВЕЗ) – частина території України, на якій встановлені та діють спеціальний правовий режим економічної діяльності і порядок застосування та дії законодавства України.

Вільна економічна зона - Специфічне регіональне утворення, територія,на якій Встановлюють особливий режим господарської діяльності Іноземних інвесторів, Вітчизняних підприємств і громадян Підприємств з іноземними інвестиціями

Мета створення ВЕЗ – залучення іноземних інвестицій, активізація підприємницької діяльності з метою нарощення експорту товарів і послуг, збільшення поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвиток інфраструктури ринку, поліпшення в сфері використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України

Цілі впровадження (створення) ВЕЗ: Соціально–економічне спрямування

• розв’язання проблеми зайнятості

• формування нових робочих місць

• ефективне використання трудових місцевих ресурсів

• активізація обміну знаннями в соціальній сфері

Виробничо-економічне спрямування

• стимулювання припливу іноземних інвестицій

• активізація зовнішньої торгівлі

• досягнення нової інноваційної якості економіки

• розвиток імпортозаміщення

• поліпшення платіжного балансу

При створенні ВЕЗ передбачається:

Прямий ефекту вигляді залучення додаткових іноземних інвестицій, збільшення податкових надходжень, зберіганні і модернізації існуючих і утворенні нових робочих місць, росту рівня зайнятості населення та його доходів тощо

Опосередкований (непрямий) ефект як наслідок активізації підприємницької і зовнішньоекономічної діяльності, підвищення ефективності господарювання, технологічного впливу, сприяння структурній перебудові господарства регіону розташування

В залежності від господарської спрямованості та економіко-правових умов в Україні можуть утворюватися такі ВЕЗ:

1. Зовнішньоторговельні (експортні, імпортні, транзитні, порто-франко, вільні митні зони, митні склади тощо).

2. Комплексно-виробничі (експортні чи імпортно-орієнтовані).

3. Науково-технічні (в формі регіональних інноваційних центрів, науково-виробничих парків і локальних інноваційних центрів). 4. Туристично-рекреаційні.

5. Банківсько-страхові.

6. Зони прикордонної торгівлі.

30/Теоретичні основи та практична реалізація персонального податкового менеджменту.

необхідність появи ППМ зумовлюється тим, що при вирішенні проблем, які стосувалися галузі фінансового знання, враховується людський чинник у системі фінансових явищ, що передбачає дослідження не лише мотивів поведінки фізичних осіб як суб’єктів фіскально – бюджетних відносин, а й їх вивчення з позицій теорії суспільного вибору, фіскальної соціології, світових теорій оподаткування.

Визначення персонального податкового менеджменту зводиться до його розгляду як системи практичних заходів з оптимізації цілеспрямованого впливу на оподаткування суб’єктів (фізичних осіб, сімей, домогосподарств) з метою максимізації ефектів, досягнення встановлених індивідуальних і суспільних пріоритетів і цілей у змінному ринковому середовищі шляхом ефективного використан­ня наявних фінансових ресурсів.

Домогосподарство – це повноправний та самостійний суб’єкт економічних відносин, що складається з однієї або більше осіб, має певні джерела надходження коштів та використовує їх на власний розсуд членів даного утворення.

Домогосподарство, на відміну від сім’ї в класичному її розумінні, може:

• складатись і з однієї особи, що має власні доходи та мешкає окремо;

• об’єднувати людей, які не пов’язані родинними стосунками.

Наявність у домогосподарств руху грошових коштів, що формують певні грошові потоки, участь у створенні національного доходу країни через використання ресурсів, одержання доходів та їх розподіл на споживання та заощадження свідчать про залучення домогосподарств до сфери фінансових відносин.

Первинні доходи домогосподарств спочатку коригуються в бік зменшення за рахунок того, що загальні доходи зменшуються на суму податків на доходи і власність та соціальних зборів, а потім у бік збільшення за рахунок соціальних виплат. вторинний розподіл доходів домогосподарств зумовлюється наявністю двох зустрічних потоків поточних трансфертів: відрахуваннями у фонди соціального страхування та виплатами пенсій і допомог домогосподарствам із цих фондів.

Error: Reference source not foundУправлінські процеси у сфері фінансів домогосподарств у першу чергу направлені на регулюванням потоків грошових доходів з метою максимального забезпечення потреб та інтересів домогосподарства.

Оподаткування доходів домогосподарств або фізичних осіб можна аналізувати з кількох позицій як:

• процес, що передбачає: встановлення ставок оподаткування та нормативно–правових меж, безпосередньо процедур стягнення обов’язкових платежів на користь держави та механізмів контролю за дотриманням повноти відображення об’єктів оподаткування в обліку, достовірності нарахування та своєчасності сплати;

• явище встановлення та стягнення платежів індивідів для трансферту фінансових ресурсів з приватного сектора в державний;

• засіб фінансової політики для впливу на розподіл ресурсів, розподіл багатства та суспільний вибір;

• інструмент фіскальної політики, що здійснюється з метою фінансування суспільних, урядових потреб;

• відносини, які виникають між державою і фізичними особами щодо примусового відчуження частини доходів з метою поповнення бюджету, необхідних для покриття державних і суспільних видатків.

Метою оподаткування доходів фізичних осіб є поліпшення становища та достатку громадян, врівноваження соціального добробуту.

Практичною реалізацію технологій оподаткування доходів фізичних осіб є обмін податків на суспільні блага і трансфертні платежі, який є і протилежним, і взаємозалежним, оскільки виступає фінансовими потоками прямої та зворотної дії, в процесі кругообігу яких здійснюється формування, розподіл і використання фондів грошових коштів.

Суб’єктами оподаткування є безпосередні учасники процесів справляння податків – держава, контролюючі органи, платник та носій податку.

Оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється з дотриманням критеріїв фіскальної ефективності та соціальної справедливості. Принцип фіскальної ефективності передбачає дієвість обраних механізмів фіску з метою реалізації фіскальних інтересів держави як суспільного інституту для задоволення індивідуальних і суспільних потреб, що оцінюється з точки зору: виконання державного бюджету та впливу на соціально–економічне становище в державі, пропорційної взаємозалежності норми оподаткування і величини податкових надходжень до бюджету, впливу зменшення номінальних доходів при сплаті податків на реальний дохід податкоплатників, залежності між нормою оподаткування у суспільстві та обсягом отриманих суспільних благ.

Реалізація принципу соціальної справедливості неможлива без регулювання економічно обґрунтованого прожиткового мінімуму доходів громадян та рівня мінімальної заробітної плати. Без чіткої прив’язки їх до економічно обґрунтованої вартісної величини споживчого кошику проблема наповнення бюджету починає автоматично вирішуватись за рахунок інфляційно–податкового вилучення у малозабезпечених верств дедалі зростаючої частки найнеобхіднішого для життя продукту, чим порушуються їх соціально-економічні права.

1.Взаємозв`язок рівня оподаткування і прибутковості суб`єктів господарювання.

2.Визначення податкової політики держави, її сутність у широкому і вузькому плані…..

3.Податковий тягар та методики його визначення на макрорівні.

4.Структура органів управління оподаткуванням. Функції, права і обов’язки посадових осіб органів державної податкової служби.

5.Обов’язки і права платників податків.

6.Визначення менеджменту і податкового менеджменту. Функції, об’єкт результат, правова база, структура і завдання державного податкового менеджменту. Сутність відносин між суб’єктами податкового менеджменту.

7.Сутність державного податкового менеджменту та його складові. Визначення податкового прогнозування і планування, їх цілі та завдання. Класифікація прогнозів. Напрямки процесу податкового прогнозування і планування і фактори, що впливають на їх якість.

8.Характеристика методів податкового прогнозування і планування.

9.Алгоритм дій при розробці поточних завдань у сфері оподаткування. Напрями підвищення рівня податкового прогнозування та планування.

10.Характеристика податкового регулювання та його принципів. Інструменти податкового регулювання.

11.Податкові пільги, їх характерні риси такласифікація. Принципи організації системи податкового стимулювання.

12.Зміст податкового контролю. Склад і характеристика контролюючих органів. Об’єкти, джерела інформації, методи і способи здійснення податкового контролю. Загальна характеристика видів відповідальності за порушення податкового законодавства.

13.Основні причини здійснення правопорушень у сфері оподаткування. Пеня як вид відповідальності за порушення податкового законодавства. Кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства.

14.Штрафні санкції і адміністративні штрафи як види відповідальності за порушення податкового законодавства.

15.Організаційно-інформаційна модель аналізу податкових відносин та основні напрямки їх вдосконалення. Характеристика системи аналітичних показників оцінки стану та розвитку податкових відносин.

16.Характеристика методів і показників оцінки податкового тягаря підприємства. Рівні здійснення податкового тиску.

17.Характеристика показників податкового навантаження на підприємство. Заходи з податкового планування, необхідні при досягненні певного рівня коефіцієнту податкомісткості реалізованої продукції.

18.Сутність, мета, об’єкт, предмет, інформаційна база і завдання корпоративного податкового менеджменту та процеси, які забезпечують його функціонування. Специфічні риси корпоративного податкового менеджменту.

19.Сутність оптимізації оподаткування. Функції і фактори оптимізації корпоративного податкового менеджменту.

20.Сутність податкової політики підприємства. Принципи, етапи, варіанти податкової політики і форми її реалізації.

21.Сутність, суб’єкти, об’єкт, мета, завдання і рівні податкового планування на підприємстві. Класифікація видів податкового планування на підприємстві.

22.Класифікація видів податкового планування на підприємстві. Характеристика поточного і стратегічного податкового планування на підприємстві (заходи і інструменти).

23.Принципи і методи податкового планування на підприємстві.

24.Характеристика основних етапів податкового планування на підприємстві. Показники оцінки ефективності податкового планування на підприємстві.

25.Ризики в податковому планування на підприємстві.

26.Сутність і критерії оптимізації податків. Характеристика методів оптимізації податків.

27.Етапи прийняття рішення про доцільність застосування спрощеної системи оподаткування. Переваги і вади спрощеної системи оподаткування. Перевірка об’єктивної можливості переходу на сплату єдиного податку.

28.Сутність, цілі створення і основні риси офшорних центрів. Типи офшорних юрисдикцій та їх класифікація.

29.Вільні економічні зони: сутність, мета створення, цілі та очікуваний ефект впровадження. Класифікація вільних економічних зон.

30.Теоретичні основи та практична реалізація персонального податкового менеджменту.

Ф-ції і фактори корпор.подат. менедж

Корпорат. подат. менедж. як складова с-ми управління підпр. виконує низку ф-цій, які є напрямками діяльності корпор. подат. менедж. з управління с-мою подат. обліку з метою досягнення максим. П підпр..

До ф-цій корпор. подат. менедж.у слід відносити такі:

1) планув. с-ми подат. обліку;

2) організація с-ми подат. обліку;

3) контроль с-ми подат. обліку;

4) регулювання с-ми подат. обліку.

Ф-ція планув. с-ми подат. обліку. Планув. є першою ф-цією корпор. подат. менедж. й містить у собі заходи щодо стратегічного (довгострокового) і поточного планув. с-ми податково-го обліку.

У процесі здійснення стратегічного пла-нування с-ми подат. обліку на основі аналізу зов-н.ї та внутр. інформації подат. менеджер за-стосовує такі дії:

— вибір оптимальної форми подат. політики підпри-ємства;

— планув. кадрового складу структури, яка здійснює подат. облік підпр. (далі подат. підрозділу);

— планув. ресурсного забезпечення подат. підрозділу підпр.;

— планув. методичного забезпечення подат. під-розділу (посадових інструкцій, графіка документообігу, стан-дартів подат. обліку підпр. тощо);

— планув. раціональної схеми взаємодії подат. підрозділу з іншими підрозділами підпр. в процесі по-даткового обліку підпр..

У процесі поточного планув. с-ми подат. об-ліку на основі аналізу інформації, яка надходить із зовн. і внутр. джерел, подат. менеджер планує внесення не-обхідних змін до вибраної форми організації с-ми подат. обліку на підприємстві.

Ф-ція організації с-ми подат. обліку. У процесі здійснення ф-ції організації с-ми податко-вого обліку подат. менеджер упроваджує на підпр. заплановані заходи. Т.ч. організація с-ми подат-. обліку, по суті, полягає в практичному втіленні резуль-татів планув. с-ми подат. обліку підпр. й, зокрема, передбачає:

— створення подат. підрозділу підпр..

— ресурсне забезпечення подат. підрозділу;

— методичне забезпечення — складання внутр. доку-ментів, які регламентують порядок ведення подат. облі-ку на підприємстві

Ф-ція контролю с-ми подат. обліку. Ф-ція контролю полягає у зіставленні фактичних пара-метрів с-ми подат. обліку з установленими стандарта-ми. Основною метою ф-ції контролю є виявлення наявних недоліків с-ми подат. обліку підпр. з метою подальшої розробки заходів щодо її вдосконалення. За допом. подат. контролю забезпечується зв'язок між теоретичними розробками в галузі стандартів с-ми подат. обліку й факт. результатами.-

У процесі реалізації контрольної ф-ції подат. ме-неджер також здійснює заходи з аналізу та контролю:

- правильності заповнення первинних документів і регі-стрів подат. обліку;

- правильності заповнення і своєчасності надання подат-... звітності до уповноважених органів;

- правильності розрах і своєчасності сплати податко-вих платежів до бюджету;

- ефективності чинної с-ми документообігу на підпри-ємстві;

- ефективності форми подат. політики на підприєм-стві й т.п.