25. Ризики в податковому планування на підприємстві.

Ризик у податковому плануванні можна визначити як можливість настання подій з негативними наслідками в ре-зультаті прийняття рішень з податкового планування, а по-датковий ризик як фінансовий ризик, пов'язаний з можливіс-тю настання подій з негативними наслідками щодо обчислення і сплати податкових платежів.

Найбільш прийнятним вважаємо розподіл ризиків на зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх ризиків у податковому плануванні відносять:

-фінансові; -законодавчі; --комерційні;

-податкового контролю.

До внутрішніх ризиків у податковому плануванні відносять:-організаційні;

-психологічні;---соціальні;---ресурсні.

До фінансових ризиків у податковому плануванні можна віднести сукупність видів ризиків, пов'язаних з можливістю настання подій, які призводять до втрати фінансових ресурсів підприємства. При цьому в податковому плануванні слід вра-ховувати не тільки фінансові ризики, обумовлені втратою кош-тів у вигляді податків або фінансових санкцій (податкові ризики), а й будь-які інші фінансові ризики, зокрема інвестицій-ний, інфляційний, процентний, валютний, депозитний, кре-дитний та інші види ризиків.

Законодавчі ризики обумовлені можливістю змін законо-давчих і нормативних актів, які регулюють умови оподатку-вання операцій (наприклад, зміни умов надання податкових пільг, видів податків, ставок податків тощо).

Комерційні ризики в податковому плануванні пов'язані з можливістю виникнення конфліктних ситуацій з контрагента-ми в результаті перекладання на них додаткових податкових зобов'язань без узгодження.

Ризики податкового контролю можна визначити як ри-зики, пов'язані з можливістю залучення до відповідальності підприємство або його посадових осіб, що не має характер фі-нансових санкцій. До таких санкцій, зокрема, належать адміні-стративні санкції, кримінальну відповідальність, адміністра-тивний арешт активів підприємства тощо.

Організаційні ризики в податковому плануванні обумов-лені можливими труднощами організаційного втілення проек-ту податкової оптимізації.

Психологічні ризики — це ризики, обумовлені психологіч-ним ставленням осіб до заходів податкового планування.

Соціальні ризики в податковому плануванні пов'язані з можливістю виникнення конфліктних ситуацій із працівниками підприємства в результаті проведення заходів податкового -планування.

Ресурсні ризики обумовлені можливістю втрати в результаті невідповідності ресурсного забезпечення підприємства вимогам конкретних заходів податкового планування.

16. Характеристика методів і показників оцінки податкового тягаря підприємства. Рівні здійснення податкового тиску.

У широкому розумінні податковий тягар - це загальна сума податків, що сплачуються. Податковий тягар - це також і рівень економічних обмежень, що створюються відрахуванням матеріальних засобів на сплату податків і відволікання цих ресурсів від інших можливих напрямів використання.

В основному під податковим тиском (тягарем, пресом, навантаженням) розуміють вплив податкових важелів, що складають тільки частину цього тягаря. Податковий тиск здійснюється на чотирьох рівнях:

1 — тиск безпосередньо податкових важелів;

2— тиск усієї сукупності податків, зборів і платежів;

З — використання механізму пільг платниками, надання пільгових кредитів, дотацій. При цьому податковий прес перерозподіляє тиск з одних платників на інші;

4— використання податкової техніки, за якої посилюється тиск на платника.

Єдиної методики для визначення податкового тягаря підприємства не існує. Розглянемо декілька методик, які можна взяти за основу.

Абсолютний підхід: податковий тягар — це сумарна величина усіх видів обов'язкових платежів, які було сплачено платниками податків протягом певного періоду часу:

АПТі=∑ОПі

де АПТ - абсолютна величина податкового тягаря; ОП- вартісна величина обов'язкових платежів; і - рік.

Метод адекватної оцінки показників: ступінь податкового тягаря по кожному визначеному податку рекомендується розраховувати за формулою:

di = ( bi : D) * Si,

де di - частка бази оподаткування по певному і-му податку, розрахована щодо валового доходу підприємства, частки одиниці; D - валовий дохід підприємства, грн; Si - ставка відповідного і-го податку, частки одиниці.

Сукупний наведений податковий тягар у цілому по підприємству:

Р =∑ di.

Метод, заснований на застосуванні виручки, операційних і позареалізаційних доходів.

ПТП = П / (П + До + Дп),

де ПТП — податковий тягар підприємства; П - сума сплачених (нарахованих) податків і зборів; В - виручка; Д₀ - операційні доходи; Дп - позареалізаційні доходи.

Метод на основі застосування доданої вартості.

ПТП = (ПНП + ЄСВ) / ДВ,

де ПНП – прямі та непрямі податки підприємства, що сплачуються із доданої вартості; ЄСВ – єдининий соціальний внесок, що нараховується на фонд оплати праці; ДВ – додана вартість.

ДВ = ФОП + ЄСВ + АОЗ + ПНП + БП,

де ФОТ – фонд оплати праці підприємства; АОЗ – амортизація (споживання) основних засобів і нематеріальних активів; БП – балансовий прибуток.