2. Аналіз інвестицій в цінні папери

Фінансові інвестиції оцінюють аналогічно капітальним, шляхом зіставлення обсягу інвестиційних витрат, з одного бо­ку, із сумою чистих грошових надходжень від здійснення та­кого інвестування — з іншого. Особливість такого зіставлення полягає в тому, що грошові надходження інвестори можуть отримати двома шляхами:

— у вигляді дивідендів чи відсотків;

— за рахунок курсових різниць між ціною продажу (пога­шення) і ціною придбання паперу.

Зазвичай інвестор сподівається отримати дохід обома шляха­ми. Розглянемо основні методи оцінювання ефективності фінан­сових інвестицій, зокрема оцінювання вартості акцій та облігацій [1, с. 186].

1. Оцінювання теперішньої вартості акцій і облігацій

Очікувана норма доходності (r) — ставка відсотка, яку інвестор сподівається наступного року отримати від інвести­цій в цінний папір. Визначається за формулою

або в англомовних термінах:

де ГН₁ (CF₁) — грошові надходження, очікувані від фінансових інвестицій наприкінці першого року;

ТВ ц_П (PV _s) — теперішня вартість цінного паперу;

Ц₁ (P₁ ) — очікувана ціна цінного паперу наприкінці пер­шого року.

Теперішню вартість цінного паперу визначають так:

У розглянутих формулах термін інвестування — рік. Загальна формула для визначення теперішньої вартості цінного паперу, якщо тривалість інвестування N років, матиме вигляд:

де N — тривалість періоду, роки;

ГН _t — грошові надходження £-го року;

∑— сума дисконтованих грошових надходжень з першого по N рік;

Ц _n — очікувана ціна цінного паперу наприкінці року N. До традиційних фінансових активів належать акції та об­лігації; акції можуть бути привілейованими та звичайними(простими) [1, с. 187].

Оскільки акції зазвичай або не мають встановленого термі­ну обігу, або мають досить довгий термін обігу, то N — не­скінченість, а теперішня вартість очікуваної майбутньої ціни акції наближається (друга складова в формулі) до нуля і може не враховуватися в розрахунку теперішньої вартості акції.

Отже, для визначення теперішньої вартості акції потрібно просто продисконтувати потік грошових надходжень за дисконтною ставкою, що дорівнює нормі дохідності цінних паперів з подібним ступенем ризику:

або в англомовних термінах:

Власники привілейованих акцій одержують фіксовані диві­денди і дисконтовану суму доходу від володіння привілейова­ною акцією визначають за формулою довічної ренти (ануїтету).

Постійною фінансовою рентою (ануїтетом) називаються внески (виплати)однакових сум через рівні проміжки часу протягом визначеного періоду.

Теперішня вартість привілейованих акцій (ТВ_П) розра­хують за формулою

де Д — річна сума дивідендів (постійний дивіденд).

Ця досить проста формула отримана математиками з більш складної, яка показує, що теперішня вартість привілейованої акції складається з суми теперішньої вартості кожного надхо­дження:

Величина дивідендів за звичайними акціями наперед не ви­значається і залежить від ефективності роботи підприємства. Тому вартість цього джерела фінансових ресурсів не можна розрахувати з великою точністю. Існують різні методи оціню­вання вартості капіталу, залученого за рахунок звичайних ак­цій, серед яких найпоширенішою є модель Гордона [1, с. 188].

Відповідно до моделі Гордона передбачається, що дивіде­нди зростають щорічно постійними темпами і теперішня вар­тість звичайної акції (ТВ _З) описується формулою

де Д ₀ — останній сплачений дивіденд на акцію;

Д₁ — очікуваний дивіденд на акцію через рік;

g — постійний темп приросту дивідендів, %.

Необхідно мати на увазі, що модель Городона має сенс тільки тоді, коли очікуваний темп зростання дивідендів мен­ший від дисконтної ставки ( g < r ), тобто її не можна викорис­товувати для оцінювання акцій підприємств, що мають високі темпи зростання.

Якщо дивіденди зростають нерівномірно, визначення ціни акції ускладнюється. Її треба визначати поетапно, за періода­ми, коли дивіденди зростають порівняно рівномірно. Тобто слід обрахувати майбутні дивіденди окремо за кожен період, потім дисконтувати ці суми і скласти отримані значення тепе­рішньої вартості.

Дохідність облігації визначають двома факторами:щоріч­ними купонними виплатами (відсоток від номінальної вартості облігації) і різницею між ціною погашення і придбання папе­ру. Щорічні купонні виплати є ануїтетом, тому теперішню вартість облігації (ТВ _O) розраховують як суму теперішньої вартості ануїтету (щорічних купонних виплат) та теперішньої вартості номінальної вартості облігації:

де ТВ _A — теперішня вартість щорічних купонних виплат(ануїтету) за облігацією;

ТВ_НО — теперішня вартість номінальної вартості облігації;

А — фіксований щорічний дохід (ануїтет);

Н — номінальна вартість облігації;

N — кількість років обігу облігації;

r — ринкова відсоткова ставка за борговими зо­бов'язаннями.