38. Види та розміри компенсацій у разі стійкої втрати працездатності або загибелі потерпілого.

У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.

У разі коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

39. Порядок виплат компенсацій у разі ушкодження здоров’я внаслідок виробничого нещасного випадку.

Нещасний випадок на виробництві – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. 

Вид страхової виплати залежить від ступеню втрати потерпілим працездатності та розміру завданої йому шкоди. Розглянемо різні випадки призначення страхових виплат.

Потерпілого переведено на легшу роботу (ст. 31 Закону № 1105). Якщо потерпілого за рекомендацією ЛКК переведено на легшу нижчеоплачувану роботу, за ним зберігається його середньомісячний заробіток – або на строк, рекомендований ЛКК для виконання такої роботи, або до встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Якщо працедавець не має можливості запропонувати потерпілому легшу роботу, Фонд виплачує потерпілому страхову виплату у розмірі його середньомісячного заробітку.

Потерпілий тимчасово втратив працездатність (п. 4 ст. 34 Закону № 1105). Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 % середнього заробітку. При цьому перші п'ять календарних днів тимчасової непрацездатності працедавець оплачує за власний рахунок, а решту днів – за рахунок коштів Фонду. Крім того, Фонд фінансує усі витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний та постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо (звісно, якщо потребу в них встановлено висновками МСЕК).

Потерпілий проходить перекваліфікацію (ст. 32 Закону № 1105). Якщо в результаті страхового випадку відновити колишній стан працездатності неможливо, але потерпілий здатен і бажає працювати, для чого йому потрібно опанувати нову професію в межах програми реабілітації, Фонд щомісяця виплачує потерпілому страхові виплати у розмірі середньомісячного заробітку протягом строку, визначеного програмою реабілітації, але не більше одного року з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності. Окрім середнього заробітку, розрахованого відповідно до Порядку № 1266, Фонд компенсує потерпілому вартість придбаних ним інструментів, протезів та інших пристосувань, інші необхідні витрати, пов'язані з його професійною підготовкою.

Потерпілому виплачується одноразова виплата (п. 2 ст. 34 Закону № 1105). У разі стійкої втрати працездатності, встановленої МСЕК, Фонд виплачує потерпілому одноразову страхову виплату. Її розмір визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.