10. Характеристика податкового регулювання та його принципів. Інструменти податкового регулювання.

Під податковим регулюванням розуміють ціле-спрямований вплив держави на учасників економічних відно-син шляхом використання засобів та інструментів податкової політики.

Принцип наукової обґрунтованості є одним із базових принципів державного регулювання та передбачає врахування вимог об'єктивних економічних законів, реалій економічного, політичного і соціального життя суспільства, національних особливостей.

Принцип узгодження інтересів є одним із ключових принципів податкового регулювання, оскільки механізм впли-ву заходів податкової політики на соціально-економічні проце-си реалізується саме через учасників податкових правовідно-син.

Принцип системності податкового регулювання обумов-лений системним характером об'єкта регулювання — націо-нальної економіки. Виходячи з цього дер-жавне регулювання взагалі та податкове регулювання зокрема має ґрунтуватися на системних засадах у розв'язанні еконо-мічних, соціальних, науково-технічних та інших проблем.

Принцип комплексності. Податкове регулювання є не єди-ним методом реалізації соціально-економічної політики дер-жави. Воно має застосовуватися в комплексі з іншими прями-ми та непрямими методами державного регулювання, такими як митно-тарифне регулювання, державна політика ціноутво-рення, бюджетна політика, монетарна політика тощо.

Принцип пріоритетності передбачає чітке визначення пріоритетів податкового регулювання — основних соціально-економічних проблем розвитку країни.

Принцип раціонального поєднання стратегічного та тактичного підходів у податковому регулюванні. На кожному етапі розвитку економіки країни постає завдання раціонального поєднання стратегії і тактики податкового регулювання.

Принцип безперервності полягає в тому, що процес подат-кового регулювання має безперервний характер.

Принцип мінімальної достатності - держава повинна виконувати тільки ті функ-ції, які не може забезпечувати ринок.

Принцип ефективності податкового регулювання означає порівнянність втрат бюджетів та витрат, пов'язаних з податко-вим адмініструванням заходів податкового регулювання, з ре-зультатами державного втручання в економіку засобами податкової політики.

інструменти податкового регулювання можна поділити на три групи:

1) системні;

2) комплексні;

3) локальні.

До інструментів системного характеру належать засоби податкового регулювання, вбудовані в систему оподаткування.

- рівень оподаткування. Посилення податкового навантаження в загальному випадку є чинником, який стримує економічну активність і процеси нагромадження, а також створює умови для прискореного розвитку тіньової економіки.

- структура діючої в країні системи оподаткування. Змінити цю структуру можна двома основними шляхами: по-перше, введенням нових податків і зборів і виключенням із системи оподаткування тих податків, регуляторний потенціал яких вичерпний, по-друге, зміною співвідношення податкових ставок за різними податками і зборами.

- застування альтернативних систем оподаткування, до яких належать: фіксований сільськогосподарський податок з юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Комплексний характер мають інструменти податкового регулювання, які одночасно стосуються декількох основних податків та зборів, що створює спеціальний режим оподаткування для первинних груп платників. До них можуть належати:

1. Спеціальні податкові режими, що вводяться за територіальною ознакою, - спеціальні економічні зони й території пріоритетного розвитку. Застосування таких інструментів пов’язано з необхідністю прискореного розвитку депресивних регіонів шляхом економічного стимулювання залучення інвестицій і створення робочих місць.

2. Спеціальні режими оподаткування, що вводяться за галузевою ознакою - є комплексом пільг що вводяться одночасно за декількома різними податками та зборами, одержувачами яких є суб’єкти господарювання однієї галузі або платники, що здійснюють певний вид діяльності.

Локальні інструменти податкового регулювання пов’язані з реалізацією регуляторного потенціалу кожного окремого податку або збору, що визначається вибором елементів податку й відповідним порядком обчислення податкових зобов’язань.

Ця група засобів податкового регулювання містить такі інструменти.

1. Інструменти, пов’язані з об’єктом оподаткування. Сам факт введення того або іншого податку на діяльність усіх тих платників, які мають відповідні об’єкти оподаткування.

2. Визначення складу платників податків. Масштаби податкового регулювання і його ефективність визначаються тим наскільки повно охоплені потенційні платники.

3. Принцип встановлення і розмір ставки податку.

У загальному випадку збільшення податкової ставки стримує дії платників податків, пов’язані зі збільшенням бази оподаткування. Зменшення ставок оподаткування, навпаки, стимулює суб’єкт господарювання, за інших умов, до розширення масштабів таких дій.

Одним із різновидів цієї підгрупи інструментів податкового регулювання є встановлення диференційованих ставок, що дає змогу регулювати податкове навантаження з урахуванням специфіки окремих складових об’єкта оподаткування.