21 Сутність, суб’єкти, об’єкт, мета, завдання і рівні податкового планування на підприємстві. Класифікація видів податкового планування на підприємстві.

Податкове планування можна визначити як систему заходів підприємства, спрямовану на максимальне використання можливостей чинного законодавства з метою законної оптимізації його податкових платежів.

Податкове планування - інтеграційний процес, який поєднує дотримання податковий законів, представлення в податкових органах, знання і розуміння податків, оптимізацію податків.

Метою податкового планування на підприємствах є вибір такого шляху, за якого прибуток підприємства наближають до максимуму, а ризики діяльності у сфері оподаткування. — до мінімуму.

У межах реалізації цієї мети виконуються завдання податкового планування, до яких можна віднести такі:

-суворе дотримання податкового законодавства;

--максимальне збільшення прибутковості бізнесу;

---законне використання податкових пільг і особливостей податкового права;

---управління потоками грошових коштів;

-----ефективне співробітництво з учасниками податкового планування;

---налагодження партнерських відносин з місцевими органами самоврядування, законодавчими, податковими, фінансовими та судовими органами.

Суб'єктами податкового планування виступають суб'єкти, в інтересах яких застосовуються заходи податкового планування, зокрема: юридичні особи, фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності й фізичні особи

• громадяни (які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності).

Об'єктом податкового планування є податки суб'єкта податкового планування.

Процес податкового планування охоплює всі організаційні рівні:

---------------Стратегічний рівень

• прийняття стратегічних рішень, націлених на зменшення податків;

• включення податків у бюджет і планування.

--------------Тактичний рівень

• координація стратегічних графіків і графіків проведення господарчих операцій;

• вирішення податкових проблем.

------------Операційний рівень

• безпомилковий розрахунок податків і підготовка відповідної документації;

• структура господарчих операцій націлена на зменшення податків.

У теорії оподаткування виділяють різні види податкового планування, які класифікуються за низкою критеріїв. На підставі існуючих підходів можна виділити такі критерії класифікації видів податкового планування на мікрорівні:

За сферою використання:

-внутрішньодержавне;

-міждержавне.

За організаційною структурою суб’єкта податкового планування:

-корпоративне;

-індивідуальне.

За організаційно-правовою формою суб’єкта податкового планування:

-податкове планування діяльності юридичних осіб;

-податкове планування діяльності фізичних осіб СПД;

-податкове планування діяльності фізичних осіб - громадян.

За характером управлінських рішень:

-стратегічне;

-поточне.

За інструментами податкового планування:

-податкове планування з використанням податкових пільг;

-податкове планування з використанням „лазівок” податкового законодавства.

До внутрішньодержавного належить податкове планування, яке здійснюється в рамках однієї держави, до міждержавного — податкове планування, яке поширюється на зовнішньоекономічні операції суб'єкта податкового планування. До корпоративного належить податкове планування, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності з корпоративною структурою, до індивідуального — суб'єктами, які не мають корпоративної структури.

До поточного належить податкове планування, що реалізовується в процесі поточної діяльності підприємства з розрахунку на порівняно короткий проміжок часу (до 1 року), як правило, на один або кілька податкових періодів.

Заходи поточного планування:

• огляд нормативно-правової бази і коментарів фахівців з податкової тематики (зокрема по засобам масової інформації);

• складання прогнозів податкових зобов'язань організації і наслідків за планованих схем договорів;

• складання графіка відповідності виконання податкових зобов’язань і зміни фінансових ресурсів організації;

• прогноз і дослідження можливих причин різких відхилень від середньостатистичних показників діяльності організації і податкових наслідків інновацій чи проведеної угоди.

Інструменти поточного планування:

• експертні правові системи, бази даних по податковій тематиці (у зокрема

по засобам масової інформації);

• формування запитів у податкові інспекції; ДПС України, Міністерство фінансів та інші державні органи;

• спеціальна література;

• арбітражна і загальногромадянська судова практика;

• роз'яснення спеціалізованих консалтингових компаній.

Стратегічним називається податкове планування, яке базується на реалізації стратегічних цілей діяльності суб'єкта податкового планування з розрахунку на тривалий період функціонування суб'єкта податкового планування (1 — 3 роки).

Заходи стратегічного планування: огляд і прогноз звичаїв ділового обігу і судової практики, нормативно- правової бази і її зміни на період, що планується;складання прогнозів податкових зобов'язань організації, у тому числі при настанні форс-мажорних обставин;варіанти (не менше двох) схем фінансових, документальных і товарно- матеріальних потоків;складання сіткового графіка відповідності виконання податкових, фінансових і комерційних зобов’язань організації;письмове обгрунтування застосовуваних схем і, особливо, "вузьких місць", з погляду податкових наслідків;варіанти можливих причин різких відхилень від розрахункових показників діяльності організації, прогноз ефективності застосовуваних методів, оцінка ризику різних програм дій