
- •1. Соціальне та економічне значення охорони праці
- •2. Основні етапи розвитку охорони праці
- •3. Стан охорони праці в Україні та інших країнах
- •4. Предмет, мета, зміст дисципліни її зв’язок з іншими дисциплінами
- •5. Основні поняття в галузі охорони праці
- •1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •3. Система державного управління охороною праці
- •Обов’язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •2. Служба охорони праці підприємства. Завдання, функції, права
- •3. Комісія з питань охорони праці підприємства. Права та завдання
- •4. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •5. Медичні огляди працівників певних категорій
- •6. Фінансування охорони праці
- •4. Види інструктажів з питань охорони праці
- •5. Стажування, дублювання та допуск працівників до роботи
- •1. Оцінка стану охорони праці на підприємстві
- •2. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •2. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюванності
- •3. Причини виробничого травматизму та професійних захворювань
- •4. Заходи щодо запобігання виробничого травматизму та професійних захворювань
- •1. Показники ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці
- •2. Витрати на заходи щодо поліпшення умов і охорони праці
- •3. Методи оцінки економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці
- •1. Правові основи гігієни праці
- •2. Фізіологічні особливості діяльності працюючих
- •3. Гігієнічна класифікація праці
- •4. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •6. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •7. Шкідливі речовини на виробництві: дія на організм людини, нормування та методи захисту
- •8. Засоби індивідуального захисту
- •1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2. Природна вентиляція
- •3. Штучна вентиляція
- •4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •5. Кондиціонування повітря
- •1. Значення та основні вимоги до виробничого освітлення
- •2. Види виробничого освітлення
- •3. Характеристика природного та штучного освітлення.
- •4. Джерела штучного освітлення
- •1. Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •2. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •5. Методи та прилади для радіометричного і дозиметричного контролю та вимірювання
- •1. Джерела електромагнітних полів радіочастот, класифікація електромагнітних випромінювань за частотним спектром
- •2. Дія електромагнітних полів радіочастот на організм людини, рівні допустимого опромінення
- •3. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •1. Загальна характеристика вібрації
- •2. Нормування і захист від вібрації
- •3. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •4. Шум: означення, види, вплив на організм людини
- •5. Методи захисту від шуму
- •6. Інфразвук
- •7. Ультразвук
- •2. Інфрачервоні випромінювання
- •3. Ультрафіолетові випромінювання
- •4. Лазерне випромінювання
- •1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •3. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •1. Безпека виробничого устаткування
- •2. Безпечність виробничих процесів
- •3. Загальні вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •4. Безпека вантажопідіймального обладнання
- •5. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •6. Безпека внутрішньоцехового транспорту
- •7. Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •Загальні вимоги безпеки при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •2. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3. Безпека при експлуатації котельних установок
- •4. Безпека при експлуатації компресорних установок
- •5. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •6. Безпека при експлуатації балонів
- •7. Безпека при експлуатації установок кріогенної техніки
- •Електротравматизм: дія електроструму на організм людини, види електротравм, причини.
- •2. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •4. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту при переході напруг на нормально неструмопровідні частини електроустановок
- •Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
- •Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •5. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •6. Захист від статичної електрики
- •7. Захист від атмосферної електрики (блискавки)
- •1. Стан пожежної безпеки в Україні
- •2. Основні причини пожеж
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •1. Теоретичні основи процесу горіння: cуть, класифікація видів горіння
- •2. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •1. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •2. Система запобігання пожежі
- •3. Система протипожежного захисту
- •Обмеження розмірів та поширення пожежі:
- •Обмеження розвитку пожежі:
- •Забезпечення безпечної евакуації людей та майна:
- •Створення умов для успішного гасіння пожежі:
- •4. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •5. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •6. Установки та засоби гасіння пожеж
- •7. Пожежні сигналізація, оповіщення та зв'язок
- •8. Державний пожежний нагляд
- •9. Завдання та види пожежної охорони
Обов’язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
Організація охорони праці на підприємстві покладається на роботодавця, який зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
забезпечує як усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, так і здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;
розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Запорукою попередження більшості аварій і нещасних випадків на виробництві, а також збереження здоров’я, життя і працездатності працівників є чітке виконання ними своїх обов’язків щодо додержання вимог охорони праці.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» працівник зобов’язаний:
дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.
За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.
Час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах.