Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція5.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
157.7 Кб
Скачать

Лекція № 1

Тема: Українська морфологія. Застосування і роль морфологічних засобів у ділових документах.

Питання для розгляду:

  1. Загальна характеристика частин мови.

  2. Нормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число, відмінок).

  3. Прикметник у професійному мовленні.

  4. Норми вживання числівника у професійному мовленні.

ЛІТЕРАТУРА: 14,16,18,19,20,21,22

1. Загальна характеристика частин мови

Морфологія як наука вивчає класи слів за їх будовою,, формами словозміни і загальним категоріальним значенням. Ці класи слів називаються частинами мови.

Розрізнення частин мови у відповідному контексті впливає на правопис окремих слів і зумовлює юридичну точність і професійну значимість документа.

Усі слова залежно від їхнього значення, граматичних ознак, способів змінювання і ролі у реченні поділяються на десять частин мови: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник, прийменник, сполучник, частка. Окреме місце займають вигуки (слова, що служать для безпосереднього вияву почуттів, емоцій людини)

Частини мови

Самостійні

Службові

Мають лексичне значення

Відповідають на питання

Виступають членами речення

Не мають лексичне значення

Не відповідають на питання

Не виступають членами речення

Самостійні частини мови

Клас імен

Клас дій

іменник, прикметник, числівник, займенник,

дієслово, прислівник,

2. Нормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число, відмінок).

ОДС вимагає:

1. Перевагу надавати абстрактним, неемоційним іменникам книжного походження: автор, біографія, анонімний лист (а не анонімка), маршрутне таксі ( а не маршрутка). Необхідно уникати вживання іменників із розмовного стилю, із суфіксами збільшеності чи зменшеності, з усіченою основою тощо та замінювати їх нейтральними, книжними іменниками чи іншими частинами мови чи розгорнутими пояснювальними конструкціями.

2. Написання іменників на означення статусу, професій, посад, звань (у більшості випадків) у чоловічому роді: учитель школи ( а не учителька), лаборант відділу ( а не лаборантка). Слова (прикметник, дієслово), залежні від найменування посади чи звання, узгоджуються з цим найменуванням лише у чоловічому роді: бухгалтер фірми виявив. Форми жіночого роду набувають лише залежні іменники та дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом тощо…: завідувач кафедри математики доцент Гресь Тетяна Василівна зазначила, що….

Жіночий рід мають слова: авторка, аспірантка, бібліотекарка, вихованка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, учениця та ін.

3.Прикметник у професійному мовленні.

За лексичним значенням та граматичними властивостями прикметники поділяються на три групи:

якісні — називають ознаки, властиві предмету більшою або меншою мірою: холодний — холодніший — най-холодніший, широкий — ширший — найширший, солодкий — солодший — найсолодший, чистий — чистіший — найчистіший;

відносні — називають ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин: телефонний дзвінок, дитячі книжки, осінні вітри, весняні дощі, завтрашній день, дерев 'яний будинок;

присвійні — вказують на приналежність предмета людині (рідше —тварині) і відповідають на питання чий? чия? чиє?: братів автомобіль, Шевченкова поезія, батькова ферма, сестрина дача, материна вишиванка, лисяча нора, лелече гніздо.

В українській мові прикметники мають повну (відмінювану) і коротку (невідмінювану) форми.

Прикметники, які мають закінчення в усіх відмінках, називаються повними: останній, повний, срібний; залізного, срібного; залізному, срібному тощо.

Прикметники, які не мають закінчень, називаються короткими: кросен, ясен, зелен, срібен, дрібен, певен, потрібен, рад тощо.

Короткі форми прикметників вживаються здебільшого у фольклорі, поезії, у творах художньої літератури. Наприклад: дрібен дощик, зелен клен; красен місяць тощо.

ТВЕРДА ГРУПА - Однина

Чоловічий рід / Жіночий рід / Середній рід / Множина

 

Н. красивий / красива / красиве / красиві

Р. красивого / красивої / красивого / красивих

Д. красивому / красивій / красивому / красивим

3. красивий, красивого / красиву / красиве / красиві, красивих

О. красивим / красивою / красивим / красивими

М. (на) красивому, красивім / красивій / красивому, кпасивім / красивих

 

М'ЯКА ГРУПА - Однина

Чоловічий рід / Жіночий рід / Середній рід / Множина

 

Н. осінній / осіння / осшнє / осінні

Р. осіннього / осінньої / осіннього / осінніх

Д. осінньому / осінній / осінньому / осіннім

3. Н. або Р. / осінню / осіннє / Н. або Р.

О. осіннім / осінньою / осіннім / осінніми

М. (на) осінньому, осіннім / осінній / осінньому, осіннім / осінніх

 

Чоловічий рід / Жіночий рід / Середній рід / Множина для всіх родів

н. довговіїй / довговія / довговіє / довговії

р. довговійого / довговійої / довговійого / довговіїх

д. довговійому / довговіїй довговійому / довговіїм

3. довговіїй (-його) / довговію / довговіє (-його) / Н. або Р.

0. довговіїм / довговійою / довговіїм / довговіїми

м (на) довговійому, довговіїм / довговіїй / довговійому, довговіїм / довговіїх

 

Чоловічий рід / Жіночий рід / Середній рід / Множина для всіх родів

Ц. круглолиций / круглолиця / круглолице / круглолиці

р. круглолицього / круглолицьої / круглолицього / круглолицих

Д. круглолицьому / круглолицій / круглолицьому / круглолицим

3. Н. або Р. / круглолицю / круглолице / Н. або Р.

О. круглолицим / круглолицьою / круглолицим / круглолицими

М. {на) круглолицьому, круглолицім / круглолицій / круглолицьому, круглолицім / круглолицих

 

Запам'ятайте: прикметники твердої і м'якої груп мають однакову систему закінчень, але їх розрізняють за голосними звуками. Для твердої групи характерний звук и (високий, високим, високих тощо). Для м'якої —і (вечірній, вечірнім, вечірніх тощо); парадигмі складеного прикметника з другою частиною -лиций (білолиций, повнолиций, блідолиций тощо) притаманні деякі особливості, оскільки вона поєднує відмінкові форми, які мають прикметники з твердою і м'якою основою.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]