
- •Тема: Українська морфологія. Застосування і роль морфологічних засобів у ділових документах.
- •1. Загальна характеристика частин мови
- •2. Нормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число, відмінок).
- •3.Прикметник у професійному мовленні.
- •Особливості використання прикметників у діловому мовленні
- •4.Норми вживання числівника у професійному мовленні.
- •Тема: Лексичний склад української літературної мови, його застосування в ділових документах.
Лекція № 1
Тема: Українська морфологія. Застосування і роль морфологічних засобів у ділових документах.
Питання для розгляду:
Загальна характеристика частин мови.
Нормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число, відмінок).
Прикметник у професійному мовленні.
Норми вживання числівника у професійному мовленні.
ЛІТЕРАТУРА: 14,16,18,19,20,21,22
1. Загальна характеристика частин мови
Морфологія як наука вивчає класи слів за їх будовою,, формами словозміни і загальним категоріальним значенням. Ці класи слів називаються частинами мови.
Розрізнення частин мови у відповідному контексті впливає на правопис окремих слів і зумовлює юридичну точність і професійну значимість документа.
Усі слова залежно від їхнього значення, граматичних ознак, способів змінювання і ролі у реченні поділяються на десять частин мови: іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник, прийменник, сполучник, частка. Окреме місце займають вигуки (слова, що служать для безпосереднього вияву почуттів, емоцій людини)
Частини мови |
|
Самостійні |
Службові |
Мають лексичне значення Відповідають на питання Виступають членами речення |
Не мають лексичне значення Не відповідають на питання Не виступають членами речення |
Самостійні частини мови |
|
Клас імен |
Клас дій |
іменник, прикметник, числівник, займенник, |
дієслово, прислівник, |
2. Нормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число, відмінок).
ОДС вимагає:
1. Перевагу надавати абстрактним, неемоційним іменникам книжного походження: автор, біографія, анонімний лист (а не анонімка), маршрутне таксі ( а не маршрутка). Необхідно уникати вживання іменників із розмовного стилю, із суфіксами збільшеності чи зменшеності, з усіченою основою тощо та замінювати їх нейтральними, книжними іменниками чи іншими частинами мови чи розгорнутими пояснювальними конструкціями.
2. Написання іменників на означення статусу, професій, посад, звань (у більшості випадків) у чоловічому роді: учитель школи ( а не учителька), лаборант відділу ( а не лаборантка). Слова (прикметник, дієслово), залежні від найменування посади чи звання, узгоджуються з цим найменуванням лише у чоловічому роді: бухгалтер фірми виявив. Форми жіночого роду набувають лише залежні іменники та дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом тощо…: завідувач кафедри математики доцент Гресь Тетяна Василівна зазначила, що….
Жіночий рід мають слова: авторка, аспірантка, бібліотекарка, вихованка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, учениця та ін.
3.Прикметник у професійному мовленні.
За лексичним значенням та граматичними властивостями прикметники поділяються на три групи:
якісні — називають ознаки, властиві предмету більшою або меншою мірою: холодний — холодніший — най-холодніший, широкий — ширший — найширший, солодкий — солодший — найсолодший, чистий — чистіший — найчистіший;
відносні — називають ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин: телефонний дзвінок, дитячі книжки, осінні вітри, весняні дощі, завтрашній день, дерев 'яний будинок;
присвійні — вказують на приналежність предмета людині (рідше —тварині) і відповідають на питання чий? чия? чиє?: братів автомобіль, Шевченкова поезія, батькова ферма, сестрина дача, материна вишиванка, лисяча нора, лелече гніздо.
В українській мові прикметники мають повну (відмінювану) і коротку (невідмінювану) форми.
Прикметники, які мають закінчення в усіх відмінках, називаються повними: останній, повний, срібний; залізного, срібного; залізному, срібному тощо.
Прикметники, які не мають закінчень, називаються короткими: кросен, ясен, зелен, срібен, дрібен, певен, потрібен, рад тощо.
Короткі форми прикметників вживаються здебільшого у фольклорі, поезії, у творах художньої літератури. Наприклад: дрібен дощик, зелен клен; красен місяць тощо.
ТВЕРДА ГРУПА - Однина
Чоловічий рід / Жіночий рід / Середній рід / Множина
Н. красивий / красива / красиве / красиві
Р. красивого / красивої / красивого / красивих
Д. красивому / красивій / красивому / красивим
3. красивий, красивого / красиву / красиве / красиві, красивих
О. красивим / красивою / красивим / красивими
М. (на) красивому, красивім / красивій / красивому, кпасивім / красивих
М'ЯКА ГРУПА - Однина
Чоловічий рід / Жіночий рід / Середній рід / Множина
Н. осінній / осіння / осшнє / осінні
Р. осіннього / осінньої / осіннього / осінніх
Д. осінньому / осінній / осінньому / осіннім
3. Н. або Р. / осінню / осіннє / Н. або Р.
О. осіннім / осінньою / осіннім / осінніми
М. (на) осінньому, осіннім / осінній / осінньому, осіннім / осінніх
Чоловічий рід / Жіночий рід / Середній рід / Множина для всіх родів
н. довговіїй / довговія / довговіє / довговії
р. довговійого / довговійої / довговійого / довговіїх
д. довговійому / довговіїй довговійому / довговіїм
3. довговіїй (-його) / довговію / довговіє (-його) / Н. або Р.
0. довговіїм / довговійою / довговіїм / довговіїми
м (на) довговійому, довговіїм / довговіїй / довговійому, довговіїм / довговіїх
Чоловічий рід / Жіночий рід / Середній рід / Множина для всіх родів
Ц. круглолиций / круглолиця / круглолице / круглолиці
р. круглолицього / круглолицьої / круглолицього / круглолицих
Д. круглолицьому / круглолицій / круглолицьому / круглолицим
3. Н. або Р. / круглолицю / круглолице / Н. або Р.
О. круглолицим / круглолицьою / круглолицим / круглолицими
М. {на) круглолицьому, круглолицім / круглолицій / круглолицьому, круглолицім / круглолицих
Запам'ятайте: прикметники твердої і м'якої груп мають однакову систему закінчень, але їх розрізняють за голосними звуками. Для твердої групи характерний звук и (високий, високим, високих тощо). Для м'якої —і (вечірній, вечірнім, вечірніх тощо); парадигмі складеного прикметника з другою частиною -лиций (білолиций, повнолиций, блідолиций тощо) притаманні деякі особливості, оскільки вона поєднує відмінкові форми, які мають прикметники з твердою і м'якою основою.