20.Криві байдужості особливого типу.

Існують групи товарів і послуг, що мають криві байдужості особливого типу.

Повні субститути (замінники) — товари, які повністю ірр , , можуть бути замінені один одним з постійним коефіцієнтом заміни.

Карти кривих байдужості для повних субститутів склада­ються із серій паралельних прямих, оскільки МRSух постійна по мірі пересування вздовж кривої байдужості. Повні субститути, для яких МRSух = 1, одержали назву гомогенів.

Наприклад, якщо покупець вважає, що пляшка кефіру, куп­лена в будь-якому магазині міста, ідентична, то це гомогенний то­вар. Якщо два літри молока, купленого в магазині, за своїми якостями рівноцінні літру молока, купленого на базарі, то маємо повний субститут з МК.8 = 2.

2. Повні доповнення — товари, які можуть споживатися в фіксованій пропорції.

Карти кривих байдужості для повних доповнень (рис. 3.7) показують, що для споживання товару X у певній кількості пот­рібна певна кількість товару У. їх співвідношення визначене точка­ми, розташованими на прямій, яка виходить із початку координат під кутом, визначеним мінімальним необхідним співвідношенням: для набору а це (х0, у0); для набору Ь — (х„ у,), хоч будь-який із товарів можна придбати додатково у будь-якій кількості.

Шкідливі товари — це та група товарів, споживання яких шкідливе для споживача. Прикладом є інтенсивність функціону­вання підприємств і забруднення навколишнього середовища. Криві байдужості для таких товарів (рис. 3.8, а) показують, що з інтенсифікацією виробництва зростає забруднення навколишнього середовища.

Тепер побудуємо криву байдужості, яка відображає взаємозв’язок між забрудненням навколишнього середовища і компенсацією цієї обставини у вигляді збільшення кількості робочих місць. Тут спостерігається парадоксальне явище: людина звикає до шкідливих впливів, вимагаючи все менше компенсації, тобто крива байдужості є опуклою до гори функцією.

21.Гранична норма заміщення благ.

Аналізуючи криві бай­дужості, необхідно звернути увагу на здатність товарів до взаємозамінювання. Якщо для спрощення ситуації розглянути набір спо­живача, що складається лише з двох благ, наприклад, молока і хліба, то зменшення споживання молока на певну кількість може бути компенсоване збільшенням споживання хліба і навпаки. При цьому споживач буде на одній і тій самій кривій байдужості, тобто отримуватиме однакове задоволення.

Гранична норма заміщення (субституції) — це кількість товару Y від якої споживач відмовився б, щоб отримати ще одну оди­ницю товару X, залишаючись на цій же кривій байдужості. Як бачимо на рис. 39, зменшення обсягу споживання товару X на ДХ (X2- X1) компенсується збільшенням споживання товару Y на DY(Y2-Y1). Тому граничну норму заміщення (МRS_ХУ) можна розрахувати так: MRSxy=(DY/DX). Гранична норма заміщення виражається від'ємним числом (МRS_ХУ < 0), адже ДХ < 0 оскільки Х2< X1. На це потрібно особливу увагу, тому що деякі автори, щоб показати, що МRS_ХУ < 0, помилково ставлять перед дробом знак "-". Насправді "мінус" не потрібний, оскільки він "захований" у самому DX.