82.Характеристика конкурентного ринку праці.

1. Значна кількість фірм, що конкурують між собою за придбання трудових послуг.

2. Велика кількість працівників однакової кваліфікації, що пропонують свої послуги незалежно один від одного.

3. Ні окрема фірма, ні окремий працівник не можуть впли­вати на ринкові ставки заробітної плати.

При конкурентному ринку праці фірма погоджується з ціною трудових послуг, що склалася на ринку. Вона може за цією ціною придбати нескінченну (з позиції з окре­мої фірми) кількість трудових послуг. Тому пропозиція праці для окремої фірми на конку­рентному ринку буде абсолют­но еластичною і матиме вигляд прямої лінії, що відповідатиме ринковій ціні трудових послуг та граничним витратам на цей ресурс: У = МRС (рис. 14.1).

Попит на працю для фірми визначається кривою граничного продукту в грошовому вираженні. Поки МRР > МRС, фірма братиме на роботу більше працівників і максимізує свій прибуток при МRР = МRС.

83. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.

Рішення кожної людини про необхідність і тривалість своєї праці залежить від багатьох факторів (наявність сім'ї, дітей, борго­вих та кредитних зобов'язань та інших), але головним є фактор опла­ти праці.

Кожен працівник робить вибір між доходом від праці і доз­віллям (рис. 14.2) або працею (антиблаго) і доходом (рис. 14.3).Індивідуальна крива пропозиції робочої сили направлена вго­ру (рис. 14.4).

Чим вище зарплата XV, тим більше часу захоче працювати робітник.

З підвищенням зарплати спостерігається два ефекти:

1. Ефект заміщення — це заміна годин дозвілля робочим ча­сом для збільшення можливості споживання (\¥0А).

2. Ефект доходу — при зростанні зарплати підвищується і ціна дозвілля (зарплата — це сума грошей, яку робітник втрачає, щоб насолоджуватись відпочинком).

При більш високому доході працівник може купити більшу кількість товарів, одним з яких є відпочинок. Якщо зарплата вища за XV, то це призводить до зменшення пропозиції праці.

84. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.

На ринку праці часто виникає ситуація, коли монопольне ста­новище займає покупець трудових послуг (монопсонія). Оскільки трудові послуги немобільні (працівники не можуть швидко змінити місце проживання або кваліфікацію), то фірма диктує заробітну пла­ту, визначаючи кількість взятих на роботу.

На ринку монопсонії пропозиція для фірми збігатиметься з галузевою. Тобто її крива матиме зростаючий характер. Щоб збільшити число залучених до праці, фірма змушена буде виплачува­ти більшу зарплату, причому не тільки додатковим працівникам, але

й взятим раніше. Тому для моно­полії граничні витрати на ресурс завжди вищі зарплати. Отже, точ­ка максимізації прибутку фірми (МRР = МRС) відповідатиме меншій ставці зарплати (Wм) та меншій кількості взятих на робо­ту (Lм), ніж при конкурентному ринку (рис. 14.5).