- •1.Мікроекономіка в системі економічних наук.
- •6. Об’єкти економічних відносин на мікрорівні.
- •7. Особливості взаємовідносин економічних суб’єктів на мікрорівні.
- •9. Мікроекономічні моделі.
- •8. Методи мікроекономічного аналізу.
- •10.Поняття потреб та їх класифікація.
- •11.Економічні блага та їх класифікація.
- •12.Поняття корисності та її особливості.
- •13.Сукупна та гранична корисність.
- •14. Рівновага споживача.
- •15.Другий закон Госсена.
- •16.Споживацький вибір та фактори, що на нього впливають.
- •17.Умови, за яких споживач надає перевагу певним товарам так послугам.
- •2. Транзитивність потреб споживача:
- •18.Криві байдужості, їх основні характеристики.
- •19.Властивості кривих байдужості.
- •20.Криві байдужості особливого типу.
- •21.Гранична норма заміщення благ.
- •22.Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
- •23.Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень.
- •24.Кутова і внутрішня рівновага споживача.
- •25.Рівняння рівноваги споживача з ординалістських позицій.
- •26.Реакція споживача на зміну його доходу.
- •27.Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •28.Ефект заміщення та ефект доходу.
- •29.Парадокс Гіффена.
- •30.Характеристика ринкового попиту. Закон попиту.
- •31. Цінові та нецінові фактори впливу на ринковий попит.
- •32. Характеристика ринкової пропозиції попиту. Закон пропозиції.
- •33. Фактори впливу на ринкову пропозицію.
- •34. Взаємодія попиту і пропозиції.
- •35. Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за ціною.
- •36. Вплив еластичності попиту за ціною на загальний дохід споживача.
- •37. Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за доходом.
- •38. Характеристика та математичне вираження перехресної еластичності попиту.
- •39. Характеристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною.
- •40. Основи виробництва та його фактори.
- •41. Підприємство, як виробничо-ринкова система.
- •42. Виробнича функція та її властивості.
- •43. Основні мікроекономічні параметри підприємства.
- •44. Частинна варіація факторів виробництва.
- •45. Ізоквантна варіація факторів виробництва.
- •46. Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант.
- •47. Гранична норма технологічного заміщення капіталу працею.
- •48. Пропорційна варіація факторів виробництва.
- •49. Зростаюча віддача від масштабу виробництва.
- •50. Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва.
- •51. Оптимум виробника.
- •52. Ізокоста та її властивості.
- •53. Характеристика рівноваги виробника.
- •54. Витрати виробництва за короткостроковий період.
- •55. Витрати виробництва в довгостроковому періоді.
- •56. Характеристика ринку досконалої конкуренції.
- •57. Особливості попиту на ринку досконалої конкуренції.
- •58. Метод сукупного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в короткостроковому періоді.
- •59. Метод граничного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в короткостроковому періоді.
- •60. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді
- •61. Ефективність ринку досконалої конкуренції.
- •62. Характеристика ринку чистої монополії.
- •63. Умови, за яких може досягатися монополізація ринку.
- •66. Помилкові уявлення про політику монополіста.
- •67. Економічні наслідки діяльності чистої монополії.
- •68. Характеристика олігополістичного ринку.
- •69. Ламана крива попиту, як варіант ціноутворення олігополістом.
- •70. Особливості встановлення цін олігополістами за умови таємного зговору.
- •71. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
- •72. Ефективність олігополії.
- •73. Характеристика ринку монополістичної конкуренції.
- •76. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •77. Похідний попит за досконалої конкуренції, його значення та показники.
- •78. Вплив недосконалої конкуренції на похідний попит.
- •79. Фактори зміни попиту на ресурс.
- •81. Особливості оптимального співвідношення ресурсів виробником.
- •82.Характеристика конкурентного ринку праці.
- •83. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •84. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •85. Вплив профспілок та механізм формування заробітної плати.
- •86. Капітал як фактор виробництва.
- •88. Аналіз інвестиційних рішень. Поняття дисконтованої величини.
70. Особливості встановлення цін олігополістами за умови таємного зговору.
Якщо кілька фірм у галузі приблизно однакові за розмірами та рівнем середніх витрат, то для них збігатимуться рівень ціни та обсяги виробництва, що максимізує економічний прибуток. Тому є стимули до таємного зговору з метою зафіксувати ціни та поділити ринки збуту. Такий зговір фактично перетворює ринок олігополістичної конкуренції в ринок чистої монополії.
Фактори, що протидіють укладанню картельних угод:а)адміністративна, матеріальна та кримінальна відповідальність учасників цінової змови;б)відмінності у витратах та обсягах продаж фірм олігополістів, тому важко домовитись за ціну;в)при"м'якій"олігополії кількість фірм у галузі надто велика для погодження дій;г)серед учасників угоди можливе порушення угоди(зниження цін) з метою отримання додаткових замовлень;д)економічний прибуток у галузі може приваблювати нових виробників.
71. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
Лідерство в цінах. Для олігополістичного ринку, на якому представлені різні за розмірами фірми, властиве узгодження дій через механізм "лідерство в цінах". Найважливіша фірма в галузі з мовчазної згоди інших визнається лідером у ціноутворенні, а всі інші її наслідують. Оскільки зміни цін пов'язані з певним ризиком для ініціатора, то навіть лідер переглядає їх рідко. Перед цим він обов'язково повідомляє своїх партнерів, щоб дати їм можливість підготуватися до маневру і вивчити їх реакцію.
Ціноутворення за принципом "витрати плюс". Варіант ціноутворення за принципом "витрати плюс" використовується лідерами для спрощення механізму розрахунку ціни. За основу беруть певні типові витрати, до яких додається економічний прибуток у вигляді надбавки. Цей метод не потребує глибокого вивчення кривих попиту, доходу та граничних витрат.
72. Ефективність олігополії.
Оскільки крива попиту на продукцію олігополіста завжди має спадний характер, то для нього ціна і гранична виручка ніколи не збігаються. Тому точка перетину кривих граничної виручки і граничних витрат завжди лежатиме лівіше від мінімального рівня середніх витрат. Отже, олігополіст завжди обирає таке співвідношення "ціна-обсяг", де обсяг менший, а ціна вища, ніж на конкурентному ринку. Суспільство, погодившись на існування олігополії, змушене як обмежувати своє споживання, так і платити більшу ціну за продукцію.
Олігополіст отримує економічний прибуток не тільки в короткотерміновому, але й в довготерміновому періоді, що пов'язане з існуванням суттєвих бар'єрів на шляху вступу в галузь нових фірм-конкурентів.
На думку деяких економістів, олігополія навіть більш небажана, ніж монополія, оскільки чиста монополія перебуває під постійним контролем держави, а олігополія, маскуючись під монополістичну конкуренцію, обходить антимонопольне законодавство.
Деякі вчені вказують на позитивний ефект олігополії. На їх думку, певні втрати суспільства від панування олігополії перекриваються виграшем від впливу олігополії на НТП.