59. Метод граничного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в короткостроковому періоді.

доцільно виробляти будь-яку одиницю продукції, гра­нична виручка від продажу якої перевищує граничні витрати на її ви­робництво (МR > МС). Аналогічно, якщо гранична виручка менше граничних витрат (МR < МС), то виробництво доцільно зменшувати.

Рівновага виробництва досягається тоді, коли гранична ви­ручка зрівняється з граничними витратами (МR = МС), а під­приємець отримає найбільший прибуток чи найменший збиток

Графічне порівняння граничної виручки, граничних та середніх витрат наведено на рис.9.4.

1.Якщо лінія граничної виручки перетинає криву се­редніх сукупних витрат, то фірма вирішує проблему максимізації прибутку. Його макси­мальний розмір досягається у точці К, де перетинаються лінія.4. Порівняння граничної граничної виручки і крива гравиручки, граничнихничних витрат (рис. 9.4).і витрат.

Сукупний обсяг прибут­ку визначається як площа прямокутника АКК.,С,, який утворюють вісь цін, лінія обсягу виробництва, лінія, що відповідає середнім витратам при цьому обсязі виробництва, та лінія граничної вируч­ки.

2. Якщо лінія граничного доходу проходить нижче, ніж крива середніх сукупних витрат, то фірма вирішує проблему мінімізації збитків. Вони будуть найменшими в точці М, де пере­тинається крива граничних витрат з лінією граничної виручки (рис. 9.4). Обсяг цих збитків можна визначити через площу прямо­кутника МВС2К2.

3. Якщо лінія граничного доходу не перетинає криву се­редніх змінних витрат, то фірмі потрібно відмовитись від вироб­ництва та шукати шляхи усунення постійних витрат, що в даній си­туації дорівнюють збиткам.

60. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді

У довгостроковому періоді розглядається поведінка не окре­мої фірми, а взаємодія всіх фірм на даному ринку. Тому потрібно вве­сти деякі нові припущення:

1.Пристосування галузі для потреб ринку в довгостроковому періоді відбувається за рахунок введення в галузь нових виробників або виходу із галузі. 2.Усі фірми в галузі мають схожі криві витрат, що дає можливість виділити окрему фірму як типову. Якщо якась типова фірма при певній ціні Р, на свою про­дукцію отримує економічний прибуток, то логічною буде поведінка інших фірм: вони будуть намагатися переорієнтувати своє вироб­ництво на цей же товар. Як відомо, збільшення кількості виробників призводить до

переміщення кривої ринкової пропозиції вправо, а це призводить до зниження ціни рівноваги (рис. 9.5).

Тому вступ у галузь нових виробників зменшує економічний прибуток. Якщо ціна знизиться до рівня Р2 (рис. 9.6), то фірма мати­ме збитки, адже ціна стала нижчою, ніж середні витрати АТС. Тому розпочнеться відтік фірм з цієї галузі в ті, де є змога отримати хоча б нормальний прибуток.

Зменшення кількості виробників зменшить ринкову пропо­зицію, а це призведе до встановлення нового (вищого) рівня цін, що

ліквідує збитки. Такі зміни врешті приведуть до встановлення ціни, що по­криватиме лише мінімальні середні витрати виробництва, тобто ти­пова фірма не зможе отримувати економічний прибуток, а лише нор­мальний:Р = АТС або МR = Р = МС = АТС.