
- •1.Мікроекономіка в системі економічних наук.
- •6. Об’єкти економічних відносин на мікрорівні.
- •7. Особливості взаємовідносин економічних суб’єктів на мікрорівні.
- •9. Мікроекономічні моделі.
- •8. Методи мікроекономічного аналізу.
- •10.Поняття потреб та їх класифікація.
- •11.Економічні блага та їх класифікація.
- •12.Поняття корисності та її особливості.
- •13.Сукупна та гранична корисність.
- •14. Рівновага споживача.
- •15.Другий закон Госсена.
- •16.Споживацький вибір та фактори, що на нього впливають.
- •17.Умови, за яких споживач надає перевагу певним товарам так послугам.
- •2. Транзитивність потреб споживача:
- •18.Криві байдужості, їх основні характеристики.
- •19.Властивості кривих байдужості.
- •20.Криві байдужості особливого типу.
- •21.Гранична норма заміщення благ.
- •22.Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
- •23.Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень.
- •24.Кутова і внутрішня рівновага споживача.
- •25.Рівняння рівноваги споживача з ординалістських позицій.
- •26.Реакція споживача на зміну його доходу.
- •27.Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •28.Ефект заміщення та ефект доходу.
- •29.Парадокс Гіффена.
- •30.Характеристика ринкового попиту. Закон попиту.
- •31. Цінові та нецінові фактори впливу на ринковий попит.
- •32. Характеристика ринкової пропозиції попиту. Закон пропозиції.
- •33. Фактори впливу на ринкову пропозицію.
- •34. Взаємодія попиту і пропозиції.
- •35. Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за ціною.
- •36. Вплив еластичності попиту за ціною на загальний дохід споживача.
- •37. Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за доходом.
- •38. Характеристика та математичне вираження перехресної еластичності попиту.
- •39. Характеристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною.
- •40. Основи виробництва та його фактори.
- •41. Підприємство, як виробничо-ринкова система.
- •42. Виробнича функція та її властивості.
- •43. Основні мікроекономічні параметри підприємства.
- •44. Частинна варіація факторів виробництва.
- •45. Ізоквантна варіація факторів виробництва.
- •46. Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант.
- •47. Гранична норма технологічного заміщення капіталу працею.
- •48. Пропорційна варіація факторів виробництва.
- •49. Зростаюча віддача від масштабу виробництва.
- •50. Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва.
- •51. Оптимум виробника.
- •52. Ізокоста та її властивості.
- •53. Характеристика рівноваги виробника.
- •54. Витрати виробництва за короткостроковий період.
- •55. Витрати виробництва в довгостроковому періоді.
- •56. Характеристика ринку досконалої конкуренції.
- •57. Особливості попиту на ринку досконалої конкуренції.
- •58. Метод сукупного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в короткостроковому періоді.
- •59. Метод граничного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в короткостроковому періоді.
- •60. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді
- •61. Ефективність ринку досконалої конкуренції.
- •62. Характеристика ринку чистої монополії.
- •63. Умови, за яких може досягатися монополізація ринку.
- •66. Помилкові уявлення про політику монополіста.
- •67. Економічні наслідки діяльності чистої монополії.
- •68. Характеристика олігополістичного ринку.
- •69. Ламана крива попиту, як варіант ціноутворення олігополістом.
- •70. Особливості встановлення цін олігополістами за умови таємного зговору.
- •71. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
- •72. Ефективність олігополії.
- •73. Характеристика ринку монополістичної конкуренції.
- •76. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •77. Похідний попит за досконалої конкуренції, його значення та показники.
- •78. Вплив недосконалої конкуренції на похідний попит.
- •79. Фактори зміни попиту на ресурс.
- •81. Особливості оптимального співвідношення ресурсів виробником.
- •82.Характеристика конкурентного ринку праці.
- •83. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •84. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •85. Вплив профспілок та механізм формування заробітної плати.
- •86. Капітал як фактор виробництва.
- •88. Аналіз інвестиційних рішень. Поняття дисконтованої величини.
37. Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за доходом.
Коефіцієнт еластичноcті попиту за доходом EI характеризує міру реакції обсягу попиту на товар за зміни величини доходу споживача. EI показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар за зміни доходу споживача на 1%. Коефіцієнт еластичноcті попиту за доходом EI обчислюється за формулою: EI=(Q*I)/(I*Q). Якщо EI>0, товар вважається “неповноцінним”. Серед повноцінних товарів виділяють товари першої необхідності (0<EI<1) та предмети розкоші (EI>1).
38. Характеристика та математичне вираження перехресної еластичності попиту.
Коефіцієнт перехресної еластичності попиту (EXY) характеризує міру реакції обсягу попиту на один товар (X) на зміну ціни іншого товару (Y). EXY показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар X за зміни ціни товару Y на 1%. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту (EXY) обчислюється за формулою: EXY=(QY*PY)/(PX*QX). Для незалежних товарів EXY=0, для замінників, EXY>0, для взаємодоповнюючих товарів EXY<0.
39. Характеристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною.
Еластичність пропозиції за ціною — це співвідношення відносною зміною пропозиції та відносною зміною ціни:Щ И (А8/8) : (АР/Р).
Із визначення закону пропозиції (зростання пропозиції при • вишенні ціни) випливає, що значення коефіцієнта еластичності "оопозиції за ціною завжди буде додатним.Аналогічно до обчислення коефіцієнта еластичності пропозиції за ціною можна розрахувати низку інших показників, що показують еластичність пропозиції за деякими іншими факторами, що впливають на неї.
40. Основи виробництва та його фактори.
Виробництво — це процес використання ресурсів (робочої сили, капіталу, природних ресурсів та підприємницьких здібностей) Для виготовлення товарів, послуг, інформації.
Виробництво можна уявити як систему, що споживає на вході Певні ресурси, а на виході видає готові продукти: товари або послуги натуральному чи грошовому вимірі (рис. 6.1).У процесі виробництва споживаються такі ресурси або факіри виробництва:
1)Земля — вічний фактор виробництва, що включає не лише сільськогосподарські угіддя, але й всі природні ресурси (нафта,вугілля, газ, вода і т. д.).
Капітал (або фізичний капітал) — все, що створено працею людини і служить основою створення нового продукту (споруди, обладнання, матеріали і т. д.).
Праця — це вплив людини на речовину природи з метою надання їй властивостей, здатних задовольняти людські потреби.
4.Підприємницькі здібності — це особливі здібності деяких людей йти на мобілізацію ресурсів, організацію виробництва, ризик з метою отримання прибутку.
Усі фактори, що використовуються у виробництві, кількісно обмежені. Площі сільськогосподарських угідь зменшуються як у цілому (будівництво, промисловість, військові потреби, економічні катастрофи і т. д.), так і в розрахунку на душу населення (у зв'язку з його приростом). Людство стоїть на порозі вичерпання природних ресурсів: нафти, газу, вугілля. Ресурс праці обмежений кількістю робочої сили, причому в кожному конкретному випадку потрібна не просто робоча сила взагалі, а певна її кваліфікація, що ще більше обмежує даний фактор виробництва. Підприємницькими здібностями володіють лише окремі особи (вчені вважають, що їх не більше 5-7% від загальної кількості працездатного населення). Капітал як результат взаємодії перших трьох факторів також є обмеженим ресурсом.
Разом з тим, потреби людства постійно зростають, що пов'язано як з кількісним приростом населення, так і з підвищенням якості життя. Отже, між обмеженими ресурсами і безмежними потребами завжди існує конфлікт.
Розв'язати його можна двома шляхами: - Максимізувати обсяг виробництва при певних обмеженнях на ресурси. - Мінімізувати витрати ресурсів при заданих обсягах виробництва
Щоб вирішити ці завдання, необхідно раціоналізувати форми єднання факторів виробництва та їх якісне і кількісне співвідношення у процесі виробництва. Ось лише деякі аспекти їх раціоналізації.
1. Відповідність факторів виробництва. Найбільша ефективність виробництва досягається тоді, коли якісні характеристики працівників (їх кваліфікація, освітній рівень, особисті якості) відповідають рівню засобів виробництва. Причому цей зв'язок двох-сторонній: ефективність виробництва стає нижчою не тільки тоді, коли працівники низького рівня кваліфікації не можуть повністю використати всі потенційні можливості засобів виробництва, але й тоді, коли недосконалі засоби виробництва не дають реалізуватись потенціалам працівників.
Співвідношення факторів виробництва. Між працівниками і засобами виробництва повинно бути не тільки якісне, а й кількісне співвідношення. Для кожного певного рівня розвитку виробництва існує оптимальне співвідношення між кількістю капіталу і кількістю праці, що приводить його в рух.
Взаємозамінюваність факторів виробництва. Один і той же результат можна отримати при різному співвідношенні факторів виробництва. Наприклад, якщо у виробництві використовуються праця і капітал, то можна визначити різні співвідношення цих факторів, що дадуть заданий результат виробництва.