
- •1.Мікроекономіка в системі економічних наук.
- •6. Об’єкти економічних відносин на мікрорівні.
- •7. Особливості взаємовідносин економічних суб’єктів на мікрорівні.
- •9. Мікроекономічні моделі.
- •8. Методи мікроекономічного аналізу.
- •10.Поняття потреб та їх класифікація.
- •11.Економічні блага та їх класифікація.
- •12.Поняття корисності та її особливості.
- •13.Сукупна та гранична корисність.
- •14. Рівновага споживача.
- •15.Другий закон Госсена.
- •16.Споживацький вибір та фактори, що на нього впливають.
- •17.Умови, за яких споживач надає перевагу певним товарам так послугам.
- •2. Транзитивність потреб споживача:
- •18.Криві байдужості, їх основні характеристики.
- •19.Властивості кривих байдужості.
- •20.Криві байдужості особливого типу.
- •21.Гранична норма заміщення благ.
- •22.Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
- •23.Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень.
- •24.Кутова і внутрішня рівновага споживача.
- •25.Рівняння рівноваги споживача з ординалістських позицій.
- •26.Реакція споживача на зміну його доходу.
- •27.Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •28.Ефект заміщення та ефект доходу.
- •29.Парадокс Гіффена.
- •30.Характеристика ринкового попиту. Закон попиту.
- •31. Цінові та нецінові фактори впливу на ринковий попит.
- •32. Характеристика ринкової пропозиції попиту. Закон пропозиції.
- •33. Фактори впливу на ринкову пропозицію.
- •34. Взаємодія попиту і пропозиції.
- •35. Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за ціною.
- •36. Вплив еластичності попиту за ціною на загальний дохід споживача.
- •37. Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за доходом.
- •38. Характеристика та математичне вираження перехресної еластичності попиту.
- •39. Характеристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною.
- •40. Основи виробництва та його фактори.
- •41. Підприємство, як виробничо-ринкова система.
- •42. Виробнича функція та її властивості.
- •43. Основні мікроекономічні параметри підприємства.
- •44. Частинна варіація факторів виробництва.
- •45. Ізоквантна варіація факторів виробництва.
- •46. Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант.
- •47. Гранична норма технологічного заміщення капіталу працею.
- •48. Пропорційна варіація факторів виробництва.
- •49. Зростаюча віддача від масштабу виробництва.
- •50. Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва.
- •51. Оптимум виробника.
- •52. Ізокоста та її властивості.
- •53. Характеристика рівноваги виробника.
- •54. Витрати виробництва за короткостроковий період.
- •55. Витрати виробництва в довгостроковому періоді.
- •56. Характеристика ринку досконалої конкуренції.
- •57. Особливості попиту на ринку досконалої конкуренції.
- •58. Метод сукупного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в короткостроковому періоді.
- •59. Метод граничного аналізу при побудові моделі поведінки підприємства в короткостроковому періоді.
- •60. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді
- •61. Ефективність ринку досконалої конкуренції.
- •62. Характеристика ринку чистої монополії.
- •63. Умови, за яких може досягатися монополізація ринку.
- •66. Помилкові уявлення про політику монополіста.
- •67. Економічні наслідки діяльності чистої монополії.
- •68. Характеристика олігополістичного ринку.
- •69. Ламана крива попиту, як варіант ціноутворення олігополістом.
- •70. Особливості встановлення цін олігополістами за умови таємного зговору.
- •71. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
- •72. Ефективність олігополії.
- •73. Характеристика ринку монополістичної конкуренції.
- •76. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •77. Похідний попит за досконалої конкуренції, його значення та показники.
- •78. Вплив недосконалої конкуренції на похідний попит.
- •79. Фактори зміни попиту на ресурс.
- •81. Особливості оптимального співвідношення ресурсів виробником.
- •82.Характеристика конкурентного ринку праці.
- •83. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •84. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •85. Вплив профспілок та механізм формування заробітної плати.
- •86. Капітал як фактор виробництва.
- •88. Аналіз інвестиційних рішень. Поняття дисконтованої величини.
22.Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
Вибір споживача залежить не тільки від його уподобань і переваг, а й від бюджету.
Бюджет — це кількість грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу. Дохід споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.
Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача введемо деякі обмеження:
Весь дохід споживач витрачає тільки на придбання товарів X та У (наприклад, котлети та пиріжки).
Споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження.
Споживач не дає та не бере кредити.
У цьому випадку дохід споживача (І) дорівнюватиме всім його витратам:
І = РxХ + РyУ, (3.2)
де Рх і Ру — ціни відповідних благ, наприклад, булочки і молока.
За рівнянням (3.2) можна визначити набори товарів X та У, для придбання яких споживач витратить однакові кошти. За умови, що І = 20 грн., Рх= 1 грн., а Ру=2 грн., варіанти можливих наборів наведено в табл. 3.1
Лінія бюджетних обмежень — це всі ті набори товарів X і Y, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Якщо споживач захоче придбати набір, що відповідає координатам точки №7, то бюджет не дозволить йому цього зробити; якщо він зупиниться на наборі N8, то не витратить усі кошти, що у нього є. Оскільки лінія бюджетних обмежень пряма, вона має постійний нахил, який можна виразити через граничну нормузаміщення:МRS=∆Y/∆Х–Рх/Рy. Чим крутіша лінія бюджетного обмеження, тим більшою кількістю товару У треба пожертвувати для отримання додаткової одиниці товаруX.
23.Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень.
Лінія бюджетних обмежень — це всі ті набори товарів X і Y, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Якщо споживач захоче придбати набір, що відповідає координатам точки №7, то бюджет не дозволить йому цього зробити; якщо він зупиниться на наборі N8, то не витратить усі кошти, що у нього є. Оскільки лінія бюджетних обмежень пряма, вона має постійний нахил, який можна виразити через граничну норму заміщення: МRS = ∆Y/∆Х – Рх / Рy. Чим крутіша лінія бюджетного обмеження, тим більшою кількістю товару У треба пожертвувати для отримання додаткової одиниці товару X. Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень. Зміна доходу та цін на товари змінює положення лінії бюджетного обмеження. Якщо збільшується дохід, то крива пересувається вправо, а якщо дохід зменшується — то вліво. При цьому кут нахилу лінії залишається незмінним. Навпаки, якщо змінюється ціна на продукт, то це призводить до зміни кута нахилу лінії: він збільшується при зростанні цін на товар % та зниженні цін на товар У і зменшується, якщо на ринку складається протилежна ситуація (рис. 3). Зміна доходу
24.Кутова і внутрішня рівновага споживача.
Споживач максимізує корисність при наявності певних бюджетних обмежень, тому завданням моделі поведінки споживача є пояснення того, як на його вибір впливають уподобання, дохід і ціни на товари. Для наочної демонстрації процесу вибору сумістимо на одному графіку карту кривих байдужості та лінію бюджетних обмежень якогось споживача (рис. 3.12).
Максимальна корисність, яка доступна при заданому бюджеті, досягається тоді, коли споживається комбінація товарів, відповідає точці, де бюджетна лінія дотикається до найвіддаленішої від початку координат кривої байдужості. Рівновага споживача відповідає комбінації товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні.
Як тільки споживач отримує такий набір, у нього зникають стимули замінювати його на інший. Рівновазі споживача можна дати геометричне тлумачення. Якщо рівновага досягається у точці дотику лінії бюджетних обмежень І до кривої байдужості Ц,, то це означає, що у точці А3 нахил цих двох ліній збігається.
Кутова і внутрішня рівновага. Рівновага споживача, при придбає обидва товари, називається внутрішньою. Однак що споживач буде максимізувати свою корисність, на придбанні лише одного товару. Така рівновага називається -«кутовою. Наприклад, студент, що споживав молоко і булочки,
обмежити споживання молока, тоді кут нахилу кривої байдужості значно зросте, і в жодному місці лінія бюджетних обмежень ;е бути дотичною до такої кривої байдужості. Рівновага буде в точці, яка відповідає максимально можливій кількості їх, що може придбати студент залежно від його бюджету. У наведеному прикладі кутова рівновага може перетворитися, коли ціни значно знизяться на молоко чи значно зростали. Якщо споживач взагалі не захоче відмовлятися від заради молока, то крива байдужості матиме вигляд вертикалі і прямої, і перехід від кутової рівноваги до внутрішньої буде неможливий. Виключно кутовою рівновага споживача буде і тоді, коли і товарів є антиблагом, тобто таким, що має від'ємне значення для споживача. У цьому разі зміниться сам характер замість спадної вона стане зростаючою.
Адже споживач ніколи добровільно не придбає антиблаго. Зауважимо, що практично кожен товар може перетворитися на антиблаго, коли він доступний у такій кількості, що повністю задовольняє потреби споживача. Точка, в якій споживач перестає розглядати додаткове споживання як таке, що приносить користь, називається точкою насичення.