Підмет і присудок таблиці. Види стат таблиць в зал від побудови підмета.

Одним із методів наочного представлення данних є таблиця. Зовнішньо вона нагадує собою перетинання горизонтальних та вертикальних ліній, які утворюють по горизонталі рядки, а по вертикалі – графи або стовпчики.

Таблиця має підмет і присудок. Підметом є об’єкт вивчення, тобто те, про що йдеться мова в таблиці. Присудком таблиці є усі числові значення, які характеризують її підмет.

В залежності від побудови підмета таблиці, табл можуть бути наступних видів: 1)прості; 2)групові; 3)комбінаційні.

Підмет простої таблиці містить простий перелік об’єктів, територій, періодів часу чи дат. Якщо підмет містить перелік об’єктів, то таблиця наз переліковою. Якщо перелік територій – то простою територіальною. Якщо перелік періодів часу чи дат – то простою хронологічною.

Груповою є таблиця, підмет якої містить групування за однією ознакою.

Комбінаційною є таблиця, підмет якої містить групування за двома і більше ознаками.

Абсолютні величини, одиниці їх вимірювання та види.

Абсолютні величини – це іменовані числа, які характеризують або кол-во одиниць сукупності, або обсяг тої чи іншої ознаки.

Абсолютні величини бувають 2-х видів: 1)індивідуальні; 2)загальні.

Індивідуальні АВ отримують безпосередньо в ході стат спостереження.

Загальні (сумарні) АВ отримують в процесі обробки результатів стат спостереження шляхом підсумовування індивід АВ.

Одиниці вимірювання АВ: 1)натуральні; 2)трудові; 3)вартісні(грошові).

Натуральні одиниці хар-ть явища у властивій їм фіз. формі.(шт, кг, м). Якщо різновиди 1-го продукту мають спільну споживчу властивість, то для їх обліку викор-ть умовно-натуральні одиниці. Суть цього методу:один різновид продукту приймається за умовну одиницю, а всі інші різновиди перераховуються в умовно-натуральні одиниці щляхом множення їх кол-ва у натур. Одиницях на коефіцієнти перерахунку.

Трудові одиниці вимірювання використовуються для обліку робочого часу. Це: людино-години і людино-дні.

Вартісні одиниці вимірювання є найбільш універсальними, оскільки дозволяють здійснити підсумовування різних видів продукції(грн, $).

Для обліку продуктів у вартісних одиницях викор-ть 2 види цін: 1)діючі (поточні) ціни – це ціни, які діють в даний момент часу. 2)порівняльні ціни – це ціни, які викор-ть для порівняння вартісних показників у динаміці. Зараз в якості порівняльних, як правило, викор-ть ціни, які діяли у попередньому році.

Відносні величини, форми їх вираження.

Відносну величину отримують в результаті кратного порівняння 2-х величин і вона являє собою узагальнюючий показник, який харак-зує міру співвідношення 2-х порівнюваних величин.

При цьому знаменник наз базою порівняння, а чисельник – рівнюваною величиною.

Форми вираження ВВ: В залежності від бази порівняння: 1)якщо база порівняння приймається за 1-цю, то отримують коефіцієнт. Якщо коеф менше 1-ці, то він економічного змісту не має, його не характеризують.

2) якщо ... за 100, то отримують відсоток.

3) якщо ... за 1000, то отримують проміле. Вона харак-зує значення показника, що знаходиться в чисельнику у розрахунку на 1000 одиниць показника, що знаходиться в знаменнику.

4) якщо ... за 10 тис, то отримують продециміле.

В кожному конкретному випадку для хар-ки вибирають ту чи іншу форму вираження ВВ, притримуючись такого правила: Чим більше є коефіцієнт, тим краще хар-ти саме його, а чим він менший, тим краще хар-ти %, проміле або продециміле.

Види відносних величин. Взаємозв’язок між відносними величинами.

Відносну величину отримують в результаті кратного порівняння 2-х величин і вона являє собою узагальнюючий показник, який харак-зує міру співвідношення 2-х порівнюваних величин.

При цьому знаменник наз базою порівняння, а чисельник – рівнюваною величиною.

В залежності від пізнавальної сутності розрізняють наступні види ВВ:

1)відносна величина планового завдання(плановий темп зростання)

, где - рівень показника, запланований на звітний період. Y - рівень показника, який було фактично досягнуто у попередньому періоді, який прийнято за базу порівняння.

2) відносна величина динаміки (фактичний темп зростання). Харак-зує зміну явища у часі. , де - рівень показника, який було фактично досягнуто у звітному періоді.

3) відносна величина виконання плану: . Між цими 3-ма видами ВВ, вираженими у формі коефіцієнтів, існує наступний взаємозв’язок(за умовою спільної бази порівняння): ВВД= ВВПЗ*ВВВП. Ці 3 ВВ можуть виражатись і мати економ зміст у формі коефіцієнта і %.

4)Відносна величина структури. Характеризує питому вагу 1-ї частини цілого у загальному обсязі цілого: d= частина/ціле. Розраховується ВВС у вигляді коеф або %, а економічний зміст має лише у %, причому сума часток завжди повинна = 100%.

5)Відносна величина координації. Хар-зує співвідношення 2-х будь-яких частин 1-го цілого. Вона показує, в скільки разів або на скільки %, 1-на частина більше цілої, або на скільки % 1-на частина менше іншої, чи яку частину від неї становить.

6) Відносна величина порівняння. Хар-зує співвідношення 2-х однойменних показників, взятих за один і той же проміжок часу, але стосовно різних територій чи об’єктів економ інтерпретацію ВВ порівняно має таку саму, як і ВВК.

7) Відносна величина інтенсивності. Хар-зує ступінь розповсюдження явища у визначеному середовищі. ВВІ отримують, коли здійснюється порівняння різнойменних показників. ВВІ показує, скільки одиниці показника, що знаходиться в чисельнику, припадає в середньому на 1 одиницю оказника, що знаходиться в знаменнику.

Середні величини. Види та форми середніх величин.

Середні величини – це узагальнюючий показник, який хар-зує типовий розмір ознаки у розрахунку на одиницю однорідної сукупності в конкретних умовах місця та часу.

Види середніх величин: 1)середня арифметична; 2)середня гармонічна.

Кожен з цих видів Сер В може мати одну із таких форм: 1) проста; 2)зважена.

Ф-ли: 1) середня арифметична проста: де Х- знач-ня осереднюваної ознаки у кожної одиниці сукупності. n – кол-во одиниць сукупності.

2) середня арифметична зважена:

m - кол-во одиниць сукупності в кожній групі, тобто ваги. Х - знач-ня осереднюваної ознаки у кожній групі.

3) середня гармонічна проста:

Х - ....одиниці сукупності

4) середня гармонічна зважена:

М - узагальнюючий показник, тобто ваги. Х - ... групі.

Вибір виду СерВ здійснюється на основі логічної ф-ли(це словесне описання способу розрахунку показника): 1)Якщо відомий знаменник логічної ф-ли, а невідомий чисельник, то видом СерВ буде Сер арифметична.

2) Якщо відомий чисельник логічної ф-ли, а невідомий знаменник, то видом СерВ буде Сер гармонічна.

Форма СерВ залежить від того, якою є вихідна інфо: 1)Якщо вихідна інфо є незгрупованою або вона є згрупованою і ваги варіантів рівні, то викор-ся форма Сер проста.

2) Якщо вихідна інфо є згрупованою і ваги варіантів нерівні, то викор-ся форма Сер зважена.