41.Порядок підготовки проекту Державного бюджету України.

Після прийняття проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні Кабінет Міністрів України у двотижневий термін готує і подає не пізніше 3 листопада (8 листопада, якщо проект бюджету був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) року, що передує плановому, проект закону про Державний бюджет України, доопрацьований відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України, і порівняльну таблицю щодо їх врахування з вмотивованими поясненнями щодо неврахованих пропозицій.

Доопрацьований до другого читання проект закону про Державний бюджет України має містити текстові статті та показники, які пропонувались Кабінетом Міністрів України в першому читанні, або схвалені Бюджетними висновками Верховної Ради України. У разі, якщо Кабінет Міністрів України пропонує нові текстові статті, до них додається детальне обґрунтування їх необхідності. Ці вимоги щодо цифрових показників можуть бути змінені виключно у випадку, якщо основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період, покладені Кабінетом Міністрів України в основу проекту Державного бюджету України, поданого до Верховної Ради України 15 вересня року, що передує плановому, змінились на час розгляду в другому читанні більше ніж на два відсотки.

Проект закону про Державний бюджет України, підготовлений Кабінетом Міністрів України з порушенням цих вимог повертається Кабінету Міністрів України на доопрацювання і подається ним на повторне друге читання у тижневий термін з дня прийняття Верховною Радою України відповідного рішення.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету протягом трьох днів після внесення проекту закону про Державний бюджет України, підготовленого Кабінетом Міністрів України до другого читання, готує висновки щодо розгляду проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні.

42.Поняття та зміст валютного регулювання.

Одним із найважливіших засобів реалізації валютної політики держа-ви є валютне регулювання, яке може здійснюватися як на національному, так і на міждержавному рівнях. Валютний ринок — це одна зі складових грошового ринку держави, і тому потребує державного регулювання.

Валютне регулювання — це діяльність держави та уповноважених нею органів щодо організації та здійснення валютних операцій. Валютне регулювання охоплює групу правових відносин, які утворюють окремий ін-ститут фінансового права1.

Основи організації та здійснення валютного регулювання в Україні визначені Конституцією України, у ст. 92 якої закріплено, що статус націо-нальної валюти, а також статус іноземної валюти на території України вста-новлюється винятково законами України.

До основних елементів системи валютного регулювання можна віднести:

– визначення переліку об’єктів, що мають статус валютних цінностей;

– закріплення статусу суб’єктів валютного регулювання;

– встановлення порядку здійснення валютних операцій;

– визначення порядку формування валютних резервів;

– валютний контроль;

– підстави відповідальності за порушення валютного законодавства.

Здійснення валютного регулювання чинним законодавством поклада-ється на органи державної влади, що проводять економічну та грошово-