
- •Поняття та функції фінансів.
- •Поняття та види місцевих податків та зборів.
- •Правові форми державного кредиту.
- •Фінансова діяльність держави: поняття, методи, особливості.
- •Фінансова діяльність держави: поняття, методи, особливості.
- •Організаційна структура нбу
- •Податкова застава: поняття, порядок застосування.
- •Дефіцит та профіцит бюджету: зміст, шляхи подолання.
- •Пільги щодо пдфо.
- •Місцеві бюджети: види, склад доходів і видатків.
- •Система органів, що здійснюють фінансову діяльність.
- •Платіжна вимога як форма безготівкових розрахунків
- •Поняття й структура фінансової системи держави.
- •Податкова перевірка: поняття, види.
- •Звітність щодо виконання Державного бюджету.
- •Фінансово-правові норми: поняття, структура, види.
- •Бюджетна система та бюджетний устрій.
- •Правовий статус Національного банку України.
- •Фінансові правовідносини: зміст, особливості, види.
- •Особливості бюджетного процесу щодо місцевого бюджету.
- •Поняття та види аудиту.
- •38.Поняття та принципи бюджетної системи, бюджетний період.
- •41.Порядок підготовки проекту Державного бюджету України.
- •42.Поняття та зміст валютного регулювання.
- •43.Підстави та порядок проведення позапланових ревізій органами крс.
- •44.Виконання державного бюджету.
- •Види бюджетних запозичень
- •62.Поняття та зміст бюджетного процесу.
- •64.Ревізія як основний метод фінансового контролю.
- •65.Казначейська форма обслуговування бюджету: зміст, особливості.
- •66.Податкова система України.
- •67.Правовий статус органів дпс України.
- •73.Підстави та порядок проведення обов’язкового аудиту.
- •74.Основні елементи податку на прибуток підприємств.
- •75.Акредитив як форма безготівкового рахунку.
- •76.Поняття та види бюджетних розпорядників.
- •80.Додаткові елементи правового механізму пдв.
- •1. За формою та цільовим призначенням:
- •5. За способом розміщення:
Фінансові правовідносини: зміст, особливості, види.
Фінансові правовідносини - це суспільні відносини, що виникають при залученні, розподілі, використанні фондів грошових коштів і урегульовані нормами фінансового права.
Основними особливостями фінансово-правових відносин є:
1. Фінансові правовідносини виникають у процесі фінансової діяльності держави.
2. Об'єкт фінансових відносин - гроші (грошові зобов'язання), точніше фонди коштів, які формуються, розподіляються та використовуються внаслідок реалізації суб'єктивних прав і юридичних зобов'язань.
3. Однією із сторін у фінансових правовідносинах завжди виступає держава або її уповноважений орган.
4. У фінансових правовідносинах не буває рівності сторін.
5. Фінансові правовідносини виражають організуючу роль держави в розподілі й перерозподілі національного доходу країни;
6. Фінансові відносини носять державно-владний майновий (грошовий) характер, тому ці суспільні відносини можна визначити як владно-майнові.
7. Права та обов'язки сторін фінансових правовідносин визначаються безпосередньо законом або нормативно-правовим актом. Тому виникнення, зміна і припинення фінансових правовідносин завжди пов'язано із законом або іншим нормативно-правовим актом.
Структура фінансових правовідносин: - Суб'єкт - Об'єкт - Зміст
Права і обов'язки фінансових правовідносин утворюють зміст фінансових правовідносин.
Особливості бюджетного процесу щодо місцевого бюджету.
бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України;
Тому особливістю місцевих бюджетів є те, що вони 1)відображають певну чітко обмежену частину грошових відносин, які функціонують на окремій території. 2) забезпечують матеріальну незалежність органів місцевого самоврядування, і безпосередньо їм підпорядковані. Це дає змогу місцевим органам самоврядування бути організаторами цих бюджетних відносин. 3) всі ланки органічно зв'язані не тільки між собою, а й з установами та підприємствами всіх форм власності, які функціонують на території регіону. Місцеві бюджети як економічна категорія відображають грошові відносини, що виникають між місцевими органами самоврядування та суб'єктами розподілу створеної вартості в процесі формування територіальних фондів грошових коштів, які використовуються для соціально-економічного розвитку регіонів та поліпшення добробуту їх населення.
Поняття та види аудиту.
Аудиторская проверка (аудит) представляет собой проверку публичной бухгалтерской отчетности, учета первичных документов и иной информации относительно финансово-хозяйственной деятельности субъектов хозяйствования с целью определения достоверности их отчетности, учету, его полноты и соответствия действующему законодательству, установленным нормативам. ВИДИ: 1)державний та приватний. 2)Аудит осуществляется независимыми лицами (аудиторами), аудиторскими фирмами, уполномоченными хозяйствующими субъектами.
Аудитор может заниматься аудиторской деятельностью несколькими способами:а) индивидуально;б) образовав аудиторскую фирму;в) объединившись с другими аудиторами в союз.
3) по основаниям проведения аудита:
индивидуальный (договорной);
обязательный.
4) по субъекту, осуществляющему аудиторскую проверку:
— внутрифирменный;
— внешний.
Внутрифирменная аудиторская проверка осуществляется аудиторской службой предприятия по инициативе центрального руководства
31.Поняття податкового контролю, методи його здійснення.
податковий контроль слід розглядати як особливий вид державного фінансового контролю, що здійснюється на стадії формування публічних грошових фондів спеціально уповноваженими суб'єктами (органами державної податкової служби та іншими контролюючими органами), спрямований на забезпечення додержання податкового законодавства платниками податків, податковими агентами та іншими суб'єктами, що забезпечують реалізацію податкового обов'язку, виявлення і попередження податкових правопорушень, а також притягнення винних осіб до юридичної відповідальності.
Залежно від часу проведення контрольних заходів слід розмежовувати попередній, поточний та наступний податковий контроль.
Попередній податковий контроль у часі передує здійсненню фінансово-господарської діяльності платників податків. Цей вид контролю охоплює взяття на облік платників податків в органах державної податкової служби та органах фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. З метою організації ефективного попереднього податкового контролю створюються різні державні реєстри платників податків, які містять систематизовану інформацію про них та забезпечують єдиний державний облік.
Поточний контроль здійснюється в процесі фінансово-господарської діяльності платників податків. Цей вид передбачає використання різних методів, серед яких слід виділити облік податкових надходжень до бюджетів та державних цільових фондів, перевірку правомірності використання податкових пільг, проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування.
Проведення документального контролю передбачає отримання інформації щодо виконання податкового обов'язку на підставі аналізу документів (облікових, розрахункових документів, документальних форм додаткової звітності), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" найважливішим завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
32.Бюджетна класифікація: поняття, значення та структура.
Бюджетная классификация представляет собой группировку поступлений и расходов, основанную на однородных признаках и утвержденную тем или иным органом государственной власти. Научно построенная классификация позволяет четко распределять и учитывать поступления и расходы бюджета, последовательно проводить курс финансовой политики страны. В демократичном обществе бюджетная классификация дает возможность обществу иметь достаточно точное представление и контролировать бюджетную деятельность государства в лице исполнительных органов власти. Современная бюджетная классификация включает:
1)классификация доходов бюджета; (1.Налоговые поступления- штрафы,2. К неналоговым поступлениям относятся - доходы от собственности и предпринимательской деятельности, 3 Доходы от операции с капиталом, 4 Трансферты — это средства, полученные от других органов государственной власти, органов власти Автономной Республики Крым, органов местного самоуправления)
2)классификация расходов (в том числе кредитование за вычетом погашения) бюджета;
3)классификация финансирования бюджета; определяет источники получения финансовых ресурсов, необходимых для покрытия дефицита
4)классификация долга.
33.Казначейське зобов’язання: поняття, умови випуску.
Казначейське зобов'язання України — це державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України.
Обсяг емісії казначейських зобов'язань України в сукупності з емісією державних облігацій внутрішніх державних позик України не може перевищувати граничного обсягу внутрішнього державного боргу та обсягу пов'язаних з обслуговуванням державного боргу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Емісія казначейських зобов'язань України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Погашення та сплата доходу за казначейськими зобов'язаннями України гарантується доходами Державного бюджету України.
Казначейські зобов'язання України можуть бути:
- довгострокові — з терміном обігу понад 5 років;
- середньострокові — з терміном обігу від 2 до 5 років;
- короткострокові— з терміном обігу до 1 року.
Емітентом казначейських зобов'язань України виступає держава в особі Міністерства фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України. Казначейські зобов'язання України можуть бути іменними або на пред'явника. Казначейські зобов'язання України розміщуються у документарній або бездокументарній формі. У разі розміщення казначейських зобов'язань України в документарній формі видається сертифікат.
34.Правовий статус Рахункової палати України.
Рахункова палата– є постійно діючим органом контролю, який утворюється ВР У підпорядкований і підзвітний їй. Вона здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Голова Рахункової палати, заступники голови, секретар та головні контролери обираються ВР У таємним голосуванням на 7 років. Повноваження рахункової палати поширюються : на ВР У, органи виконавчої влади, Національний Банк України, антимонопольний комітет, фонд державного майна інші державні органи створені відповідно до законодавства України, а також органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, банки, господарські товариства, страхові компанії, інші фінансові установи і їх спілки, асоціації та інші об’єднання не залежно від форм власності, об’єднання громадян, не державні фонди, інші не державні не комерційні громадські організації в тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України.
Рахункова палата здійснює експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують контроль за використанням коштів загально державних цільових фондів, за цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів ( під час здійснення загально державних програм), проводить фінансові перевірки і ревізії, експертизу проектів державного бюджету, проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються державного бюджету та фінансів України. При виявленні порушень рахункова палата, на відміну від інших контрольних органів не притягає до відповідальності винних осіб, а передає відповідні матеріали до правоохоронних органів, з інформуванням про це ВРУ.
35.Поняття та принципи міжбюджетних відносин.
Міжбюджетні відносини — відносини між державою, АРК та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією та законами України.
Бюджетне законодавство визначає види видатків, що виконуються за рахунок коштів окремих ланок бюджетної системи і, таким чином, конкретизує бюджетні повноваження відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 82 БКУ видатки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, поділяються на:
1) видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства і не можуть бути передані на виконання АРК та місцевому самоврядуванню. Ці видатки фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України;
2) видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання АРК та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення ефективнішого їх виконання на основі принципу субсидіарності;
3) видатки на реалізацію прав та обов'язків АРК і місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України
36.Обов’язкове державне страхування: зміст та види.
Страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом.
В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування:
1) медичне страхування;
2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;
3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
4) страхування спортсменів вищих категорій;
5) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;
6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;
7) авіаційне страхування цивільної авіації;
8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;
25) страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
26) страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;
27) страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
28) страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;
37.Державний аудит.
Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті. { Стаття 3 в редакції Закону N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }
ВИДИ:
Фінансово-господарський аудит - це форма державного фінансового контролю, яка спрямована на запобігання фінансовим порушенням та забезпечення достовірності фінансової звітності.
{ Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 361 ( 361-2006-п ) від 25.03.2006 }
Аудіт ефективності
Аудіт діяльність суб’єктів господарювання
Аудіт місцевих бюджетів
Фін аудіт окремих господарських операцій