- •Філософія
- •Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві.
- •1. Поняття філософії та світогляду.
- •2. Основне питання філософії.
- •3. Предмет матеріалістичної філософії.
- •4. Метод філософії.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 2. Філософія античного світу
- •1.Зародження філософських знань в країнах Стародавнього Сходу.
- •2. Давньогрецька філософія.
- •3. Вершина філософської думки в працях Арістотеля.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 3. Філософія середніх віків і доби відродження
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тема 4. Філософія нового часу і доби просвітництва
- •Контрольні запитання і завдання
- •Тема 5. Класична філософія та марксизм
- •1. Німецька класична філософія
- •2. Російська філософія в XVIII – XIX ст.
- •3. Філософські, соціальні та наукові чинники діалектичного матеріалізму.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в україні.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 7. Сучасна світова філософія
- •1. Основні риси та напрямки філософії сучасного Заходу.
- •2. Філософія науки, структуралізм, фрейдизм, герменевтика.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 8. Онтологія Лекція 1. Матерія і свідомість.
- •1. Суть і зміст категорії «буття».
- •2. Поняття матерії.
- •3. Матерія і рух.
- •4.Час і простір.
- •5.Відображення як загальна властивість матерії.
- •6. Мозок – матеріальний орган психічної діяльності.
- •7.Праця – основа свідомості.
- •8.Мова і мислення.
- •9. Структура та функції свідомості.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Лекція 2. Принцип загального зв’язку.
- •1. Матеріальна єдність світу.
- •2. Категорії діалектики.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Лекція 3. Діалектика як загальна концепція розвитку.
- •1. Діалектика – вчення про розвиток.
- •2. Категорія „розвитку”.
- •3. Принцип розвитку і принцип системності.
- •4. Закон єдності та боротьби протилежностей.
- •5. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
- •6. Закон заперечення заперечення.
- •7. Поняття „еволюції” та „революції”.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 9. Гносеологія.
- •1. Пізнання як відображення дійсності.
- •2. Емпіризм та раціоналізм.
- •3. Роль відчуттів у процесі пізнання.
- •4. Роль абстракції в процесі пізнання.
- •5. Вчення про істину.
- •6. Практика – критерій істини.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 10. Антропологія.
- •1. Філософська концепція людини.
- •2. Діяльність як основа буття людини. Взаємозв’язок природи та суспільства.
- •3. Вихідні цінності людського буття.
- •Контрольні запитання і завдання.
- •Тема 11. Соціальна філософія Лекція 1. Суспільство та його економічна сфера.
- •1. Основні підходи до розуміння суспільства.
- •2. Економічна сфера суспільства. Спосіб виробництва.
- •3. Базис і надбудова.
- •4. Основний принцип історичного матеріалізму.
- •Контрольні запитання і завдання
- •Лекція 2. Політична, соціальна та духовна сфера суспільства.
- •1. Політична сфера суспільства.
- •2. Соціальна сфера суспільства.
- •3.Духовна сфера суспільства.
- •4. Культура: суть та структура.
- •5. Поняття «цивілізації».
- •6. Філософія історії. Марксистська концепція прогресу.
- •Контрольні запитання і завдання
Контрольні запитання і завдання.
В яку історичну добу з’явилися перші філософські погляди, елементи атеїстичного та стихійно-матеріалістичного світогляду, які ще не склалися в цілісні філософські школи і напрямки?
Які найдавніші рабовласницькі держави вважаються колискою філософської думки?
В яких країнах виникли перші філософські школи і сформувалися основні філософські напрямки?
Хто з античних філософів вважав, що в основі світу лежать особливі мисленні явища: числа або ідеї?
Хто з античних філософів вважав першоосновою світу: воду, повітря, вогонь?
Хто з античних філософів висунув вчення про неподільні частинки –атоми як першооснову всього світу?
В працях якого античного мислителя давньогрецька філософія і наука досягла своєї вершини?
Тема 3. Філософія середніх віків і доби відродження
Занепад античного суспільства, викликаний внутрішніми протиріччями, привів до виникнення феодалізму.
Найбільшим феодалом в середні віки була церква. Вона ж безроздільно панувала і в сфері ідеології.
Філософія в середні віки була перетворена церковниками в пряму зброю релігії.
Становлення середньовічної філософії поєднане з патристикою (від. слова «патер» - «батько», мається на увазі «отець церкви»).
В цей період «отці церкви» творили основи християнської догматики.
Основні проблеми патристики успішно розробляли Квінт Септімій Флоренс Тертулліан, Оріген, Василь Великий, Григорій Нісський, Августін (Блаженний) Аврелій.
Початковим пунктом філософських міркувань стали догми священого писання. Пізнання природи розглядалось як щось заборонене, гріховне. Перевага віддавалась вірі, а не науці.
Філософія виродилась в схоластику, в офіційну філософію, фактично низведену до ролі введення в богослов΄я. Питання, якими займалась схоластика, зводилось, як правило, до доказів існування бога та безсмертя душі.
Філософію почали вивчати в університетських школах (грецьке schole), а її викладачів стали називати схоластами. Розробляючи складні докази існування божого, схоласти дуже швидко втратили всякий зв'язок з життям. З тих часів відірвану від життя, дуже заплутану та ускладнену філософію називають схоластикою.
Проте і в Середні віки не зникла, хоча й дуже слабка, матеріалістична традиція. В XV – XVII ст. (доба Відродження) в Західній Європі в надрах феодалізму почали складатися буржуазні суспільні відносини.
Продуктивні сили, що розвивалися, привели до швидкого прогресу природознавства. Одночасно з розвитком природознавчих наук почала розвиватися і матеріалістична філософія, поступово відвойовуючи у релігії право на самостійне існування.
Якщо в Середні віки на природу дивились як на щось не гідне вивчення, то тепер вона постає в центрі уваги. Природа стала розглядатися як основа розвитку всього існуючого, як джерело всіх знань.
Не дивлячись на жорсткі репресії, передові мислителі цієї епохи Н.Копернік, Джордано Бруно, Галілео Галілей своїми творами підривали основи середньовічної ідеології, заклали основи матеріалістичного світогляду.
Ніколай Копернік (1473-1543) в своїй книзі “Про обертання небесних сфер” (1543) висунув гіпотезу про обертання Землі навколо Сонця і навколо своєї осі і тим самим поставив під сумнів геоцентричну гіпотезу Птоломея, яку підтримувала церква.
Джордано Бруно (1548-1600) – найбільший представник матеріалістичної філософії доби Відродження. Він філософськи обгрунтував вчення Коперніка і узагальнив з позицій матеріалізму природонаукові відкриття доби Відродження. (Був спалений інквізиторами на кострі).
Визнаючи первинність матерії, він розвивав думку про те, що Всесвіт – нескінчений і необмежений, єдиний та різноманітний, що він вічний і невичерпний в своїх проявах.
Галілео Галілей (1564-1642) – вчений матеріаліст, прихильник вчення Коперніка, відкрито визнавав як свого вчителя найбільшого матеріаліста Стародавньої Греції – Демокріта. Галілей відроджував атомістичний матеріалізм Демокріта і заклав основи метафізичного методу в природознавстві.