- •О.Г. Кальман, і.О. Христич
- •Затверджено
- •Розділ III. Статистичне спостереження
- •Розділ VII. Абсолютні та відносні величини
- •Розділ X. Ряди динаміки
- •Розділ XI. Індекси
- •Розділ XIII. Міжнародна правова статистика
- •Передмова
- •Розділ I Предмет і метод і статистичної науки
- •§ 1. Поняття та історія розвитку статистики
- •§ 2. Предмет статистичної науки
- •§ 3. Методологія, методи та етапи статистичної науки
- •§ 4. Види господарського обліку
- •§ 5. Галузі статистичної науки та їх взаємозв'язок з іншими науками
- •§ 6. Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ іі Предмет і метод правової статистики та значення її показників у забезпеченні правопорядку
- •§ 1. Поняття правової статистики та історія її розвитку в Україні
- •§ 2. Предмет, завдання та мета правової статистики
- •§ 3. Взаємозв'язок правової статистики і загальної теорії статистики
- •§ 4. Етапи та методи правової статистики
- •§ 5. Галузі правової статистики та їх взаємозв’язок з іншими правовими науками
- •§ 6. Структура статистичного апарату в органах суду, органах прокуратури та органах внутрішніх справ
- •§ 7. Значення даних правової статистики для зміцнення правопорядку в країні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ ііі Статистичне спостереження
- •§ 1. Сутність і організаційні форми статистичного спостереження
- •§ 2. Мета та план статистичного спостереження
- •§ 3. Об'єкти правової статистики. Особливості відображення об'єктів у правовій статистиці
- •§ 4. Одиниці сукупності, спостереження, виміру
- •§ 5. Програма статистичного спостереження
- •§ 6. Види статистичного спостереження
- •§ 7. Способи статистичного спостереження
- •§ 8. Помилки спостереження і види контролю даних
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття про статистичні формуляри
- •§ 2. Види документів первинного обліку для реєстрації та обліку злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки України
- •§ 3. Види документів первинного обліку органів суду
- •§ 4. Поняття про статистичну звітність
- •§ 5. Види статистичної звітності в органах внутрішніх справ та органах прокуратури
- •§ 6. Види статистичної звітності в органах суду та органах юстиції
- •§ 7. Види статистичної звітності в органах, які ведуть боротьбу з адміністративними правопорушеннями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття статистичного зведення та його види
- •§ 2. Основні вимоги, завдання та види групувань
- •§ 3. Основні питання методології статистичних групувань
- •§ 4. Групування (класифікації) в правовій статистиці
- •§ 5. Статистичні ряди розподілу
- •§ 6. Статистичні таблиці
- •§ 1. Поняття про статистичні графіки
- •§ 2. Основні елементи статистичних графіків
- •§ 3. Види графіків та правила їх побудови
- •§ 1. Поняття про узагальнюючі показники
- •§ 2. Абсолютні статистичні величини
- •§ 3. Поняття відносних величин та форми їх вираження
- •§4. Види відносних величин
- •§ 1. Поняття середньої величини
- •§ 2. Види середніх величин та техніка їх обчислення
- •§ 3. Поняття моди та медіани
- •§ 4. Показники варіації та способи їх обчислення
- •§ 1. Основні поняття теорії імовірності
- •§ 2. Поняття закону великих чисел. Динамічні та статистичні закономірності
- •§ 3. Вибірковий метод та його значення для вивчення правових явищ
- •§ 4. Основні положення вибіркового спостереження
- •§ 5. Способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •§ 1. Поняття про статистичні ряди та їх види
- •§ 2. Види рядів динаміки та правила їх побудови
- •§ 3. Основні показники рядів динаміки і техніка їх обчислення
- •§ 4. Вивчення закономірностей ряду динаміки
- •§ 5. Інтерполяція, екстраполяція та прогнозування з використанням рядів динаміки
- •§ 1. Поняття індексного методу
- •§ 2. Правила побудови індивідуальних індексів
- •§ 3. Правила побудови та обчислення загальних індексів. Агрегатний індекс - основна форма загального індексу
- •§ 4. Поняття середніх індексів
- •§ 5. Базисні та ланцюгові індекси
- •§ 1. Поняття про взаємозв'язок статистичних показників
- •§ 2. Види та форми зв'язків між явищами
- •§ 3. Прийоми виявлення щільності зв'язку між показниками досліджуваних явищ
- •§ 1. Поняття, завдання і методи міжнародної правової статистики
- •§ 2. Правова статистика міжнародних організацій
- •§ 3. Організація правової статистики у зарубіжних країнах
§ 5. Галузі статистичної науки та їх взаємозв'язок з іншими науками
Статистика є багатогалузевою наукою і складається з окремих розділів або галузей залежно від того, яку сферу суспільного життя вона відтворює своїми показниками. Всі ці галузі тісно пов’язані між собою. В літературі стосовно галузей статистичної науки існують різні точки зору.
В підручнику С. Остроумова “Советская судебная статистика”, який тривалий час вважався головним для студентів юридичних спеціальностей, виділялися шість основних галузей: статистика народного господарства, статистика культури, демографічна статистика, санітарна статистика, статистика державного управління, статистика правопорушень та аморальних явищ.
Автор підручника “Правовая статистика” Л. Савюк вважає, що існують три рівні статистичної науки. Перший рівень — це загальна теорія статистики; другий рівень — економічна та соціальна статистики; третій рівень — галузі економічної і соціальної статистик. Ця точка зору є досить спірною, оскільки економічна статистика охоплює зовсім інші явища, ніж перелічені у цьому підручнику, і вона аж ніяк не може своїми показниками підміняти окремі галузі статистики. Тим паче, що саме поняття рівнів у статистичній науці є дуже проблематичним, оскільки всі галузі статистики взаємопов’язані.
На нашу думку, найбільш раціональним є поділ на галузі відповідно до об’єкта пізнання. Такий підхід наведено в підручнику за редакцією С. Герасименка (2000 р.) “Статистика”. Автори цього підручника вважають, що існують чотири складові частини статистичної науки: 1) загальна теорія статистики; 2) економічна статистика; 3) галузеві статистики; 4) соціальна статистика.
Загальна теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, спільні для будь-яких масових суспільних явищ принципи, правила, методи і засоби аналізу для їх кількісної характеристики. Інакше кажучи, цей розділ статистичної науки займається вивченням сутності узагальнюючих показників, абсолютних, відносних, середніх величин, індексів, а також розробкою і визначенням загальних принципів і методів статистичного дослідження. В усіх вищих навчальних закладах країни (крім юридичних спеціальностей) спочатку обов'язково вивчається загальна теорія статистики як теоретична база усієї статистичної науки, а потім особливості її застосування в окремих галузях.
Економічна статистика вивчає явища і процеси, що характеризують особливості розвитку економіки країни, розробляє систему економічних показників і методи вивчення господарства країни або окремих її регіонів як єдиного цілого (наприклад, такі показники, як національний дохід, сукупний валовий продукт, показники відтворення населення тощо).
Галузеві статистики розробляють зміст і методи обчислення показників, які відображають особливості окремої галузі господарства (наприклад, статистика промисловості, статистика сільського господарства, статистика капітального будівництва, статистика населення, комунальна статистика, правова статистика та ін.).
Соціальна статистика вивчає соціальні умови і характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.
Вивчаючи кількісну сторону масових суспільних явищ, усі галузі статистики тісним чином пов'язані з іншими суспільними науками, оскільки тільки вони дають якісну характеристику досліджуваним суспільним явищам.
Тісний взаємозв’язок існує між статистикою та філософією, яка за допомогою своїх законів і категорій розкриває природу, сутність та закони розвитку суспільства, а також стадії та форми, які вони проходять на своєму історичному розвитку. Ними обов'язково необхідно керуватися при статистичному дослідженні, якщо ми бажаємо одержати вірогідне знання.
Статистика тісним чином пов’язана з конкретними економічними науками. Кожна з них використовує статистичні дані для підтвердження та ілюстрації своїх теоретичних положень і висновків. У свою чергу, висновки цих наук статистика використовує для більш раціонального застосування статистичних методів дослідження.
Статистичні методи істотно відрізняються від методів, які застосовуються в окремих галузях природознавства та техніки, але ці науки завжди використовують статистичні методи для дослідження своїх об’єктів. І, використовуючи статистичні методи, вони відкривають нові закономірності у розвитку природних і соціальних явищ.
Статистика тісно пов’язана з математикою. Не можна прогнозувати суттєвий наступний розвиток цієї науки без використання досягнень теорії імовірності та математичної статистики. В останні роки статистика широко застосовує методи математичної статистики для дослідження своїх об’єктів з метою встановлення закономірностей розвитку різноманітних суспільних і природних явищ.
Не можна прогнозувати і розвиток теорії інформатики без використання статистичних даних. Застосування сучасної обчислювальної техніки дає змогу істотно розширити впровадження математичного апарату і значно швидше отримати тільки якісні результати дослідження.
Як один з видів обліку статистика пов’язана з бухгалтерським обліком і аналізом господарської діяльності. Статистика використовує ці дані для всебічного аналізу економічних процесів у життєдіяльності суспільства.
Статистика має велике значення і для планування загальних засад суспільного розвитку. Планування має охоплювати усі сфери життєдіяльності суспільства. Статистика потрібна як для розробки цих планів, так і для оцінки їх ефективності, якості роботи, особливо для прогнозування результатів суспільного розвитку.
Наведене дає можливість зробити висновок про те, що статистика тісним чином пов'язана з усіма науками, які вивчають закономірності суспільно-економічного життя держави, окремих спільнот і окремої людини.