§ 2. Види та форми зв'язків між явищами

Зв'язки між явищами та їх ознаками можуть бути різними. Вони відрізняються за характером залежності між явищами, напрямком, кількістю взаємодіючих факторів, аналітичним вираженням та ін. У філософській літературі зазначається, що існують близько 32 видів різноманітних взаємозв'язків.

За характером залежності між явищами є два види зв'язку: 1) функ­ціональний (повний) зв'язок; 2) кореляційний (неповний) зв'язок.

При функціональному зв 'язку існує повна відповідність між при­чиною (факторною ознакою) і наслідком (результативною озна­кою), тобто величина результативної ознаки цілком визначається однією або декількома факторними ознаками. Функціональний зв'язок найчастіше зустрічається в природничих науках: матема­

тиці, фізиці, астрономії тощо. Він виражається точною математич­ною формулою, яка може бути використана у будь-якому випадку для розглядуваного явища. Так, площа кола (результативна ознака) прямо пропорційна радіусу (факторній ознаці) і виражається фор­мулою 8 == п К², а зв'язок між довжиною кола і радіусом — форму­лою /= 2л" 7?. Прикладами функціональної залежності результатив­ної ознаки від декількох факторних ознак можуть бути: залежність току від напруги і опору, залежність площі трикутника від величи­ни його сторін.

Функціональна залежність проявляється з однаковою силою в усіх одиницях сукупності незалежно від зміни інших ознак даного явища. Наприклад, встановлена залежність площі кола від квадрата радіуса проявлятиметься всюди: і при обчисленні площі кола дис­ка для метання в спортивних змаганнях, і при характеристиці площі кола майдану міста чи села та ін. Отже, якщо встановлено функціо­нальну залежність на базі одиничного дослідження, то нею можна користуватися в усіх аналогічних випадках.

Функціональна залежність має місце і в суспільних явищах, але дуже рідко, і ці зв'язки є одиничними, відображають взаємозв'язок тільки окремих сторін явищ. Наприклад, таким є зв'язок тарифної заробітної плати і відпрацьованого робітником робочого часу тощо. В правових явищах функціональна залежність, як правило, не зус­трічається.

При кореляційному зв 'язку між причиною і наслідком не має повної відповідності, а спостерігається лише певне співвідношен­ня. Під впливом зміни багатьох факторних ознак (деякі з яких мо­жуть бути невідомі) змінюється середня величина результативної ознаки. Кореляційні зв'язки найбільш поширені серед суспільних явищ. Так, між рівнем злочинів проти безпеки виробництва і по­рушенням вимог законодавства про охорону праці на підприєм­ствах є певна взаємозалежність, якщо мати на увазі значну кількість випадків. Але на рівень злочинності у цій сфері впливають і такі фактори, як режим роботи на підприємстві, стан техніки, особисті якості виробничого персоналу та ін.

Або візьмемо зворотну залежність між насильницькою злочинні­стю і освітою осіб, що вчинили злочини. Така залежність є, але на рівень злочинності в різних напрямках діють багато інших факторів (вживання алкоголю, моральні якості особи, матеріально-побутові умови тощо). Тому в кожному конкретному випадку залежність між

освітою і злочинністю може не проявитися і для виявлення такої не­повної залежності треба взяти велику кількість явищ, які слід розгля­дати в сукупності. Подібним чином можна вивчати і залежність між злочинністю і рецидивом, між злочинністю і питомою вагою осіб, які вчинили злочини у складі групи, по окремих видах злочинів.

У цивільно-правової статистиці можна вивчати: залежність між зростанням житлового будівництва і зниженням кількості судових справ відповідної категорії (справ, які виникали на ґрунті сімейно-побутових конфліктів), залежність між кількістю розлучень на 10 тис. населення і умовами життя населення, між кількістю укладених шлюбів на 10 тис. населення і соціально-демографічними показни­ками всього населення тощо.

Отже, наявність багатьох факторних ознак, ступінь впливу яких на результативну ознаку невідомий, є однією з характерних особ­ливостей кореляційних зв'язків. Кореляційний зв'язок між резуль­тативною ознакою і одиницею з певної кількості факторних ознак може проявитися лише в загальному, середньому, при інших одна­кових умовах. Вплив факторів, які не є об'єктом дослідження, усу­вається шляхом заміни їх на середні показники. Відповідно до за­кону великих чисел це досягається на підставі взаємопогашення відхилень ознак певних одиниць в той чи інший бік від середньої при достатньо великій кількості одиниць, що вивчаються. Чим більша статистична сукупність, тим точніше встановлюване співвідношення виражає закономірність кореляційних зв'язків.

Слід ураховувати і те, що у складних взаємовідносинах може знаходитися і результативний фактор — у більш загальному вигляді він може виступати як фактор зміни інших ознак. Це потребує того, щоб результати кореляційного аналізу мали значення для даного виду зв'язку, а інтерпретація цих результатів вимагає побудови си­стеми кореляційних зв'язків у більш загальному вигляді.

Але і на масовому статистичному матеріалі виявлені залежності не матимуть повного, функціонального характеру. Вони певною мірою наближатимуться до функціонального зв'язку, але дія інших факторів, не врахованих дослідженням, призводить до того, що кореляційний зв'язок завжди буде неповним. З цього випливає, що кореляційний зв'язок не виражається певною математичною формулою, він може бути виражений лише приблизно за допомогою аналітичних формул.

За напрямком зв'язку між явищами розрізняють зв'язки прямі та обернені. Якщо із збільшенням факторної ознаки є тенденція до

зростання індивідуальних і середніх значень результативної озна­ки, то це буде прямий зв'язок. Якщо із збільшенням факторної оз­наки результативна ознака зменшується або, навпаки, із зменшен­ням факторної ознаки результативна ознака зростає, то це є обер­нений зв'язок. Наприклад, між пияцтвом і злочинністю є пряма залежність, а між освітою і злочинністю — обернена.

За кількістю взаємодіючих факторів зв'язки можуть бути однофак-торними та багатофакторними. Однофакторні зв'язки — це такі, при яких одна результативна ознака пов'язана з однією факторною оз­накою. Такий зв'язок називають парним. Багатофакторні зв'язки — це такі, при яких одна результативна ознака пов'язана з двома або більшою кількістю факторних ознак. У суспільних явищах найчасті­ше зустрічаються багатофакторні зв'язки. Так, на рішення розірва­ти шлюб впливають багато факторів; на вчинення автотранспортного злочину впливають різні фактори: природні умови, стан дороги, стан транспортних засобів, кваліфікація водія, додержання правил дорож­нього руху водіями та іншими учасниками руху тощо.

За аналітичним вираженням розрізняють прямолінійні (лінійні) та криволінійні (нелінійні) зв'язки. При прямолінійному зв'язку із зрос­танням факторної ознаки відбувається рівномірне зростання (або зменшення) результативної ознаки. Математично такий зв'язок по­значається рівнянням прямої у^ == Од + аре, а графічно — прямою лінією. Тому такий зв'язок і називають лінійним. При криволінійно­му зв'язку із зростанням факторної ознаки зростання (або зменшен­ня) результативної ознаки відбувається нерівномірно або напрямок зв'язку змінюється з прямого на обернений. Геометричне такий зв'я­зок позначається кривими лініями (гіперболою, параболою тощо).

При цьому слід мати на увазі, що лише функціональний зв'язок аналітичним рівнянням виражається точно, а кореляційний зв'язок — лише приблизно, за умови абстрагування від впливу всіх інших ознак. Тому на графіку матиме місце розкидання точок навколо лінії.