§ 1. Поняття про взаємозв'язок статистичних показників

Усі явища в природі та суспільстві відбуваються у взаємозалежності та взаємообумовленості, оскільки вони формуються під впливом багатьох взаємопов'язаних факторів. Суспільні явища органічно пов'язані між собою, залежать одне від одного і обумовлюють одне одного.

Основним положенням діалектики є необхідність розгляду про­явів різноманітних явищ у їх взаємозв'язку і взаємообумовленості. Жодне явище в природі і суспільстві не може бути зрозуміло і вив­чено з достатньою повнотою, якщо його досліджувати ізольовано, без урахування зв'язків з іншими явищами. Тому, розкриваючи ' взаємозв'язки між явищами, ми пізнаємо їх сутність і умови роз­витку, а вивчення взаємозалежностей є важливим завданням ста­тистичного аналізу.

Взаємозв'язок має місце і в роботі правоохоронних органів. Робота судів, наприклад, певною мірою залежить від якості робо­ти слідчих органів, від того, наскільки досконало проведено досу-дове слідство. Є зв'язок між пияцтвом людини і вчиненим нею зло­чином; є зв'язок між зловживанням алкоголю і порушенням обо­в'язків батьків по вихованню дітей тощо.

Статистика, як і інші науки, вивчає закони реального світу, закономірності зміни одних явищ залежно від зміни інших. Тому статистика не може обмежитися вивченням окремо взятого явища. Вона повинна по можливості охопити весь комплекс взаємопов'я­заних явищ, щоб за допомогою особливих методів аналізу дати цим зв'язкам кількісний вираз.

Комплексний аналіз статистичних матеріалів є важливою лан­кою вивчення взаємозв'язків статистичних показників. Це обумов­лено тим, що багато статистичних даних без відповідного їх аналі­

зу не можуть охарактеризувати досліджуване явище, а тим більше не можуть дати відповіді на питання про наявність або відсутність взаємозв'язків між окремими явищами та їх ознаками. Тільки внаслідок всебічного аналізу статистичних матеріалів можна одер­жати кількісний вираз явищ суспільного життя.

Для успішного проведення аналізу статистичних матеріалів не­обхідно скласти його план, в якому зазначаються методи аналізу, перелік питань або програма аналізу. Відповідно до поставленого завдання статистичний аналіз може проводитися з метою вивчен­ня того чи іншого суспільного явища в цілому, якої-небудь однієї сторони явища чи окремого питання. Як правило, при проведенні статистичного аналізу слід вирішити такі питання: 1) попередній аналіз властивостей сукупності одиниць; 2) встановлення факту наявності взаємозв'язку між явищами, визначення його напрямку та форми; 3) вимірювання щільності зв'язку між ознаками; 4) по­будова регресійної моделі, інакше кажучи, знаходження аналітич­ного виразу зв'язку; 5) оцінка адекватності одержаної моделі і прак­тичне її використання.

Для статистичного аналізу використовуються різні статистичні дані (звітність, спеціально проведене статистичне дослідження та ін.) і різні прийоми їх оброблення. Яким би не було завдання аналізу, статистичні матеріали, що піддаються йому, повинні відповідати таким основним вимогам: бути масовими, об'єктивними, повни­ми, порівняльними та правдивими. Якщо ці дані уривчасті, неповні і тим більше неправдиві, то вони можуть стати джерелом хибних висновків. Особливо ця вимога стосується достатньої кількості оди­ниць у сукупності, оскільки вплив суттєвих причин може нівелю­ватися під дією випадкових факторів, які обов'язково зникнуть лише при достатній кількості одиниць сукупності. Розпочинаючи аналіз статистичних матеріалів, слід перевірити їх придатність для цієї мети, критично оцінити їх.

При оцінці статистичних матеріалів необхідно з'ясувати спосіб збирання відомостей і прийоми їх оброблення, бо на початковій стадії статистичного спостереження можна припуститися помилок внаслідок порушень основних правил статистичної науки.

Крім того, розпочинаючи дослідження, ми повинні бути впев­нені в тому, що вивчаємо однорідну сукупність. Якщо ми дійшли висновку про те, що статистична сукупність не однорідна, то тре­ба перевірити, чи дійсно значення, які істотно відрізняються, на­лежать цій сукупності.

В основу статистичного аналізу даних слід покласти знання за­конів та форм розвитку суспільних явищ. Без знання сутності про­цесів і явищ, до яких належать статистичні матеріали, що піддають­ся аналізу, їх оброблення може перетворитися на безглузду гру цифр.

Статистка, виходячи з положень відповідних наук, за допомо­гою своїх прийомів підтверджує наявність зв'язків між тими яви­щами, між якими вже на базі теоретичного аналізу встановлено такі зв'язки. Це зумовлено тим, що висновки теоретичного аналізу май­же завжди певною мірою є тільки гіпотезою. Гіпотези перетворю­ються на справжню науку лише після того, як вони будуть підтверд­жені фактичними статистичними матеріалами.

Слід мати на увазі, що в суспільному житті є і такі складні яви­ща, про наявність зв'язків в яких теоретичний аналіз не дає відповіді. В цьому разі статистика на базі фактичних даних вияв­ляє наявність чи відсутність зв'язків.

Отже, статистика потрібна як тоді, коли наявність зв'язків вста­новлено теоретичним аналізом, так і тоді, коли теоретичний аналіз не може виявити наявність зв'язків. Основне завдання статистич­ного аналізу, крім підтвердження або встановлення наявності зв'язків, полягає в тому, щоб виявити форму зв'язку, вимірити його щільність, встановити аналітичне вираження зв'язку між явищами, інтерпретувати одержані результати і оцінити можливості його практичного використання.