§ 2. Правила побудови індивідуальних індексів

Показник, співвідношення рівнів якого характеризує індекс, називається індексованим показником (індексованою величиною). При обчисленні індексів відрізняють звітний та базисний періоди. Звітний — це період, рівні якого порівнюються, а базисний — це пе­ріод, з рівнем якого проводиться порівняння. Відповідно до цього всі показники мають назву або звітних, або базисних. Якщо показ­ники порівнюються відносно планового завдання, то базою по­рівняння в цьому разі буде планове завдання.

Індивідуальний індекс дає змогу з'ясувати, як відрізняється рівень звітного періоду відносно рівня базисного, тобто, на скільки відсотків або в скільки разів рівень звітного періоду більше чи мен­ше базисного рівня. Якщо величина обчисленого індексу більше 1 або 100 %, то це характеризує, що рівень явища в звітному періоді зро-

став, а якщо індекс менше 1 або 100 %, то це свідчить про те, що рівень явища в звітному періоді зменшився порівняно з базисним.

Як раніше підкреслювалось, індивідуальний індекс — це віднос­на величина. Індивідуальний індекс динаміки — це співвідношен­ня рівня звітного періоду індексованої величини до рівня базисного (попереднього) періоду, темп зростання явища. Індивідуальний те­риторіальний індекс — це співвідношення показників одного і того ж підприємства або району до рівня відповідного показника іншого підприємства або району, який взято за базу порівняння.

Індивідуальні індекси прийнято позначати, як вже відмічалося, літерою /. Якщо, наприклад, позначити індексовану величину літе­рою 3 (злочин), то відповідно індивідуальний індекс одного виду злочинів виражається формулою

де 1 — звітний рівень показника; 0 — базисний рівень показника.

Наприклад, в одному районі міста (позначимо його як район «А») в попередньому (базисний рівень) році було зареєстровано 50 хуліганств, а в цьому році — 45; в іншому районі міста (позна­чимо його як район «Б») в попередньому році — 60, а в цьому році — 72 (кількість населення в цих районах міста майже однакова: в райо­ні «А» прописано 195 тис. населення, в районі «Б» — 177 тис.). Інди- . відуальний індекс динаміки хуліганств в районі «А» склав 0,90, або 90 % (45 : 50), в районі «Б» - 120 % (72 : 60 == 1,2). Індивідуальний територіальний індекс (порівнюватимемо рівень району «Б» відпо­відно до рівня району «А», тобто район «А» буде виступати базою порівняння) в попередньому році склав 120 % (60: 50 = 1,2), в цьо­му році — 160 % (72 : 45 = 1,6). Якщо б взяти рівень району «Б», то в цьому разі одержаний результат був би зовсім іншим, він харак­теризував би, на скільки менше зареєстровано хуліганств в районі «А» відповідно до району «Б».

Аналогічно можна обчислити й індивідуальні індекси будь-яко­го правового явища і в інших галузях права.

Наведені формули і приклад обчислення індивідуального індек­су наочно свідчать про те, що правила їх побудови та обчислення повністю збігаються з технікою обчислення відносних величин. У нашому прикладі в межах кожного району було спочатку обчислено показник, техніка обчислення якого нічим не відрізняється від тех­

ніки обчислення відносної величини динаміки. У процесі подальшо­го порівняння показників різних районів одержано показник, який нічим не відрізняється від відносної величини порівняння.

Індивідуальні індекси можуть обчислюватися або в коефіцієн­тах, або у відсотках.