
- •О.Г. Кальман, і.О. Христич
- •Затверджено
- •Розділ III. Статистичне спостереження
- •Розділ VII. Абсолютні та відносні величини
- •Розділ X. Ряди динаміки
- •Розділ XI. Індекси
- •Розділ XIII. Міжнародна правова статистика
- •Передмова
- •Розділ I Предмет і метод і статистичної науки
- •§ 1. Поняття та історія розвитку статистики
- •§ 2. Предмет статистичної науки
- •§ 3. Методологія, методи та етапи статистичної науки
- •§ 4. Види господарського обліку
- •§ 5. Галузі статистичної науки та їх взаємозв'язок з іншими науками
- •§ 6. Нормативне забезпечення та організація статистики в Україні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ іі Предмет і метод правової статистики та значення її показників у забезпеченні правопорядку
- •§ 1. Поняття правової статистики та історія її розвитку в Україні
- •§ 2. Предмет, завдання та мета правової статистики
- •§ 3. Взаємозв'язок правової статистики і загальної теорії статистики
- •§ 4. Етапи та методи правової статистики
- •§ 5. Галузі правової статистики та їх взаємозв’язок з іншими правовими науками
- •§ 6. Структура статистичного апарату в органах суду, органах прокуратури та органах внутрішніх справ
- •§ 7. Значення даних правової статистики для зміцнення правопорядку в країні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ ііі Статистичне спостереження
- •§ 1. Сутність і організаційні форми статистичного спостереження
- •§ 2. Мета та план статистичного спостереження
- •§ 3. Об'єкти правової статистики. Особливості відображення об'єктів у правовій статистиці
- •§ 4. Одиниці сукупності, спостереження, виміру
- •§ 5. Програма статистичного спостереження
- •§ 6. Види статистичного спостереження
- •§ 7. Способи статистичного спостереження
- •§ 8. Помилки спостереження і види контролю даних
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття про статистичні формуляри
- •§ 2. Види документів первинного обліку для реєстрації та обліку злочинів в органах внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції та Служби безпеки України
- •§ 3. Види документів первинного обліку органів суду
- •§ 4. Поняття про статистичну звітність
- •§ 5. Види статистичної звітності в органах внутрішніх справ та органах прокуратури
- •§ 6. Види статистичної звітності в органах суду та органах юстиції
- •§ 7. Види статистичної звітності в органах, які ведуть боротьбу з адміністративними правопорушеннями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •§ 1. Поняття статистичного зведення та його види
- •§ 2. Основні вимоги, завдання та види групувань
- •§ 3. Основні питання методології статистичних групувань
- •§ 4. Групування (класифікації) в правовій статистиці
- •§ 5. Статистичні ряди розподілу
- •§ 6. Статистичні таблиці
- •§ 1. Поняття про статистичні графіки
- •§ 2. Основні елементи статистичних графіків
- •§ 3. Види графіків та правила їх побудови
- •§ 1. Поняття про узагальнюючі показники
- •§ 2. Абсолютні статистичні величини
- •§ 3. Поняття відносних величин та форми їх вираження
- •§4. Види відносних величин
- •§ 1. Поняття середньої величини
- •§ 2. Види середніх величин та техніка їх обчислення
- •§ 3. Поняття моди та медіани
- •§ 4. Показники варіації та способи їх обчислення
- •§ 1. Основні поняття теорії імовірності
- •§ 2. Поняття закону великих чисел. Динамічні та статистичні закономірності
- •§ 3. Вибірковий метод та його значення для вивчення правових явищ
- •§ 4. Основні положення вибіркового спостереження
- •§ 5. Способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •§ 1. Поняття про статистичні ряди та їх види
- •§ 2. Види рядів динаміки та правила їх побудови
- •§ 3. Основні показники рядів динаміки і техніка їх обчислення
- •§ 4. Вивчення закономірностей ряду динаміки
- •§ 5. Інтерполяція, екстраполяція та прогнозування з використанням рядів динаміки
- •§ 1. Поняття індексного методу
- •§ 2. Правила побудови індивідуальних індексів
- •§ 3. Правила побудови та обчислення загальних індексів. Агрегатний індекс - основна форма загального індексу
- •§ 4. Поняття середніх індексів
- •§ 5. Базисні та ланцюгові індекси
- •§ 1. Поняття про взаємозв'язок статистичних показників
- •§ 2. Види та форми зв'язків між явищами
- •§ 3. Прийоми виявлення щільності зв'язку між показниками досліджуваних явищ
- •§ 1. Поняття, завдання і методи міжнародної правової статистики
- •§ 2. Правова статистика міжнародних організацій
- •§ 3. Організація правової статистики у зарубіжних країнах
§ 2. Правила побудови індивідуальних індексів
Показник, співвідношення рівнів якого характеризує індекс, називається індексованим показником (індексованою величиною). При обчисленні індексів відрізняють звітний та базисний періоди. Звітний — це період, рівні якого порівнюються, а базисний — це період, з рівнем якого проводиться порівняння. Відповідно до цього всі показники мають назву або звітних, або базисних. Якщо показники порівнюються відносно планового завдання, то базою порівняння в цьому разі буде планове завдання.
Індивідуальний індекс дає змогу з'ясувати, як відрізняється рівень звітного періоду відносно рівня базисного, тобто, на скільки відсотків або в скільки разів рівень звітного періоду більше чи менше базисного рівня. Якщо величина обчисленого індексу більше 1 або 100 %, то це характеризує, що рівень явища в звітному періоді зро-
став, а якщо індекс менше 1 або 100 %, то це свідчить про те, що рівень явища в звітному періоді зменшився порівняно з базисним.
Як раніше підкреслювалось, індивідуальний індекс — це відносна величина. Індивідуальний індекс динаміки — це співвідношення рівня звітного періоду індексованої величини до рівня базисного (попереднього) періоду, темп зростання явища. Індивідуальний територіальний індекс — це співвідношення показників одного і того ж підприємства або району до рівня відповідного показника іншого підприємства або району, який взято за базу порівняння.
Індивідуальні індекси прийнято позначати, як вже відмічалося, літерою /. Якщо, наприклад, позначити індексовану величину літерою 3 (злочин), то відповідно індивідуальний індекс одного виду злочинів виражається формулою
де 1 — звітний рівень показника; 0 — базисний рівень показника.
Наприклад, в одному районі міста (позначимо його як район «А») в попередньому (базисний рівень) році було зареєстровано 50 хуліганств, а в цьому році — 45; в іншому районі міста (позначимо його як район «Б») в попередньому році — 60, а в цьому році — 72 (кількість населення в цих районах міста майже однакова: в районі «А» прописано 195 тис. населення, в районі «Б» — 177 тис.). Інди- . відуальний індекс динаміки хуліганств в районі «А» склав 0,90, або 90 % (45 : 50), в районі «Б» - 120 % (72 : 60 == 1,2). Індивідуальний територіальний індекс (порівнюватимемо рівень району «Б» відповідно до рівня району «А», тобто район «А» буде виступати базою порівняння) в попередньому році склав 120 % (60: 50 = 1,2), в цьому році — 160 % (72 : 45 = 1,6). Якщо б взяти рівень району «Б», то в цьому разі одержаний результат був би зовсім іншим, він характеризував би, на скільки менше зареєстровано хуліганств в районі «А» відповідно до району «Б».
Аналогічно можна обчислити й індивідуальні індекси будь-якого правового явища і в інших галузях права.
Наведені формули і приклад обчислення індивідуального індексу наочно свідчать про те, що правила їх побудови та обчислення повністю збігаються з технікою обчислення відносних величин. У нашому прикладі в межах кожного району було спочатку обчислено показник, техніка обчислення якого нічим не відрізняється від тех
ніки обчислення відносної величини динаміки. У процесі подальшого порівняння показників різних районів одержано показник, який нічим не відрізняється від відносної величини порівняння.
Індивідуальні індекси можуть обчислюватися або в коефіцієнтах, або у відсотках.